СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2021 р.                                                                      Справа № 922/2321/21  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання  Беккер Т.М.

представники сторін:

позивач – Бардін І.С.;

відповідач - не з`явився;

треті особи - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківметал-2” (вх.№1962Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16 червня 2021 року (суддя Прохоров С.А.) по справі №922/2321/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал-2", м. Харків  

до Приватного підприємства "Стройряд", м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, м. Київ;

                      2. Приватне акціонерне товариство “Харківський експериментальний механічний завод”, м. Харків;

                      3. Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ      

про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "Харківметал-2" до ПП "Стройряд" в якому позивач просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 476 від 20.06.2017, виданий приватним нотаріусом КМНО Шевченко Інною Леонтіївною, про звернення стягнення на нерухоме майно (нежитлову будівлю літ. "А-3", загальною площею 1478,6 кв.м., нежитлову будівлю літ. "3-1", загальною площею 251,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Д- 1", загальною площею 7006,0 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Ж-1", загальною площею 574,5 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Й-1", загальною площею 95,4 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Л-1", загальною площею 38,2 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Х-1", загальною площею 68,2 кв.м., нежитлову будівлю літ. "П-1", загальною площею 159,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, пр. Московський, 301, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВМЕТАЛ-2");

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 477 від 20.06.2017, виданий приватним нотаріусом КМНО Шевченко Інною Леонтіївною про звернення стягнення на нерухоме майно (нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 847,6 кв.м., нежитлову будівлю літ. "В-1", загальною площею 4643,0 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Е- 1", загальною площею 1689,8 кв.м., нежитлову будівлю літ. "М-1", загальною площею 25,4 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Н-1", загальною площею 33,8 кв.м., нежитлову будівлю літ. "0-1", загальною площею 33,5 кв.м., нежитлову будівлю літ. "3-1", загальною площею 3072,0 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Ю- 1", загальною площею 1536,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, пр. Московський, 301, що належить на праві власності Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД").

Також, разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення його позовних вимог, в якій він просить суд на час розгляду справи зупинити стягнення на підставі виконавчих написів №476 від 20.06.2017 та виконавчого напису №477 від 20.06.2017, виданих приватним нотаріусом КМНО Шевченко Інною Леонтіївною про звернення стягнення на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 червня 2021 року (суддя Прохоров С.А.) по справі №922/2321/21 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал-2" вх. №2321/21 від 14.06.2021 про забезпечення позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківметал-2” з ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 червня 2021 року не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалити нову, якою задовольнити заяву ТОВ “Харківметал-2” про забезпечення позову і на час розгляду справи зупинити стягнення на підставі виконавчих написів №476 від 20.06.2017, №477 від 20.06.2017 (про звернення стягнення на нерухоме майно), виданих приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківметал-2” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16 червня 2021 року по справі №922/2321/21.           Сторонам встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів заявнику.           Призначено справу до розгляду на 02 серпня 2021 р. о 11:30   годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач і треті особи своїм правом на участь у засіданні суду не скористались. Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною першою статті 271 цього Кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

ТОВ "Харківметал-2" звернувся до Господарського суду Харківської області з  позовом до ПП "Стройряд", в якому просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №476 від 20.06.2017, виданий приватним нотаріусом КМНО Шевченко Інною Леонтіївною, про звернення стягнення на нерухоме майно (нежитлову будівлю літ. "А-3", загальною площею 1478,6 кв.м., нежитлову будівлю літ. "3-1", загальною площею 251,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Д- 1", загальною площею 7006,0 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Ж-1", загальною площею 574,5 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Й-1", загальною площею 95,4 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Л-1", загальною площею 38,2 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Х-1", загальною площею 68,2 кв.м., нежитлову будівлю літ. "П-1", загальною площею 159,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, пр. Московський, 301, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВМЕТАЛ-2");

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №477 від 20.06.2017, виданий приватним нотаріусом КМНО Шевченко Інною Леонтіївною про звернення стягнення на нерухоме майно (нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 847,6 кв.м., нежитлову будівлю літ. "В-1", загальною площею 4643,0 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Е- 1", загальною площею 1689,8 кв.м., нежитлову будівлю літ. "М-1", загальною площею 25,4 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Н-1", загальною площею 33,8 кв.м., нежитлову будівлю літ. "0-1", загальною площею 33,5 кв.м., нежитлову будівлю літ. "3-1", загальною площею 3072,0 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Ю- 1", загальною площею 1536,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, пр. Московський, 301, що належить на праві власності Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВСЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД").

Також, разом з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення його позовних вимог, в якій він просить суд, на час розгляду справи, зупинити стягнення на підставі виконавчих написів №476 від 20.06.2017 та виконавчого напису №477 від 20.06.2017, виданих приватним нотаріусом КМНО Шевченко Інною Леонтіївною про звернення стягнення на нерухоме майно.

Суд попередньої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив з такого.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У ч. 1 ст. 137 ГПК України серед заходів забезпечення позову передбачаються, зокрема, заборона відповідачу вчиняти певні дії (п. 2), зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п. 5).

Слід вказати, що з огляду на положення ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегія суддів звертає увагу, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відтак, для обґрунтування позивачем необхідності застосування заходів забезпечення позову є достатнім надання доказів, які вказують на те, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були, тобто надають достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом позовних вимог у даній справі є визнання саме такими, що не підлягають виконанню виконавчих написів № 476 від 20.06.2017 та № 477 від 20.06.2017, виданих приватним нотаріусом КМНО Шевченко Інною Леонтіївною, про звернення стягнення на нерухоме майно. В обґрунтування ж своїх вимог, позивач, крім іншого, зазначає що виконавчі написи № 476, № 477 від 20.06.2017, є протиправними з огляду на те, що видані як з порушенням порядку для видачі виконавчого напису, так і із значним завищенням розміру заборгованості.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що у рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 вказано, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Оскільки, у даній справі позовні вимоги немайнового характеру, у спірних правовідносинах суд застосовує та досліджує такі підстави вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та в постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 17.10.2018 у справі №904/2351/18, від 25.02.2019 у справі №924/789/18 та від 10.03.2010 у справі №910/13787/19.

Позов в процесуальному сенсі – це звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимоги про захист прав чи законних інтересів.

З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що за спірними виконавчими написами виконавчі провадження відповідно до відомостей АСВП є відкритими станом на день подання даного позову.

Таким чином, на думку заявника, у разі примусового виконання спірних виконавчих написів нотаріуса до прийняття судом рішення у справі та за умови задоволення позову судом, позивач буде вимушений повторно звертатись до суду з новим позовом про повернення безпідставно стягнутого з нього майна чи грошових коштів.

Також, заявник зазначає, що вжиття виконавцем в рамках виконавчого провадження заходів щодо звернення стягнення на нерухоме майно на підставі виконавчих написів свідчить про те, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі виконавцем буде примусово зверено стягнення на нерухоме майно позивача в рахунок оплати боргу перед відповідачем, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах лише цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається із поданої заяви постановами державного виконавця про опис та арешт майна боржника від 04.05.2018 року описано та арештовано майно боржника та розпочато процедуру звернення стягнення.

29.03.21 р. постановами державного виконавця призначено суб`єкта оціночної діяльності для подальшого передання арештованого майна на реалізацію.

Доказів того, що на момент звернення із заявою про забезпечення позову державним виконавцем вчинюються дії щодо зміни власника нерухомого майна, на яке звертається стягнення, укладення щодо нього договорів іпотек чи інших правочинів, заявником не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції. Отже, докази, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача - відсутні.

Господарський суд в оскаржуваній ухвалі правомірно встановив, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті, не надається оцінка посиланням заявника на безпідставність та незаконність дій відповідача.

До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення в разі постановлення його на користь позивача.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді питання про забезпечення позову у справах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягав виконанню, суд досліджує чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому, саме лише посилання позивача в заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі на потенційну можливість ускладнення відновлення порушеного права позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого, на думку судової колегії, висновку про відсутність правових підстав для  задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки, яких дійшов Господарський суд суду першої інстанції є обґрунтованими і підтвердженими матеріалами справи, у той час як твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, не доведені належними доказами.

На підставі чого, ухвалу Господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 254-255, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківметал-2” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16 червня 2021 року по справі №922/2321/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16 червня 2021 року по справі №922/2321/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено  09.08.2021.

Головуючий суддя                                                                         Ільїн О.В.  

Суддя                                                                                                Россолов В.В.

Суддя                                                                                                Хачатрян В.С.