ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"09" серпня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/634/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., розглянувши заяву Рахівського міського комунального підприємства "Рахівкомунсервіс" (код ЄДРПОУ 32240467, вул.Шевченка, 43 м.Рахів Закарпатської області) про видачу судового наказу про стягнення з боржника фізичної особи-підприємця Поп Георгія Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 , с.Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області) заборгованості за послуги із збирання, вивезення та розміщення твердих побутових відходів,

в с т а н о в и в:

05.08.2021 року Рахівське міське комунальне підприємство "Рахівкомунсервіс" звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника фізичної особи-підприємця Поп Георгія Михайловича заборгованості за договором про надання послуг із регулярного збирання, вивезення та розміщення твердих побутових відходів №18 від 01.05.2017 року у розмірі 9371,25 грн та 227,00 грн судового збору.

Дослідивши заяву, суд приходить до висновку, що видачі судового наказу слід відмовити.

Згідно з ст.147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч.1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 4 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.03.2019 року внесено запис 23170060004000721 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Поп Георгія Михайловича , підстава: власне рішення.

Статтею 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що боржником в наказному провадженні можуть бути виключно юридичні особи та фізичні особи-підприємці, відтак припинення статусу підприємця Поп Георгія Михайловича унеможливлює застосування до спірних правовідносин процедури наказного провадження.

Відповідно до ч.1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема у спорах за участю громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Це право не залежить від форми судочинства, зокрема наказного.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити, оскільки припинено суб`єкта господарювання, до якого пред`явлено позов.

Частиною 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 148. 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Відмовити Рахівському міському комунальному підприємству "Рахівкомунсервіс" у видачі судового наказу про стягнення з боржника фізичної особи-підприємця Поп Георгія Михайловича заборгованості за послуги із збирання, вивезення та розміщення твердих побутових відходів.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена. Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області (п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Пригуза П.Д.