Справа № 2-2876/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М         У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого  судді                           - Калініченко О.Б.

при секретарі                                    - Кучерявець О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачкою не склалось, тривалий час між ними виникають непорозуміння з різного приводу, які привели до втрати почуттів та взаємного відчуження, шлюб носить лише формальний характер, шансів на примирення не залишилось, тому вважає, що шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.  

Зазначає в позові, що з квітня 2005 року вони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, тому подальше проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі і погодилася на розірвання шлюбу з позивачем, також вважаючи збереження шлюбу неможливим.

Суд відповідно до ст.ст.130 ч.4, 174 ч.1,2,4 ЦПК України вважає можливим ухвалити судове рішення у попередньому судовому засіданні, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони зареєстрували шлюб 08.07.2000 року, від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що з квітня 2005 року сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Між сторонами майнового спору на даний час немає. Після розірвання шлюбу син залишається проживати з матір'ю.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що є законні підстави для задоволення позовних вимог, т. я. відносини, що склались між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався і його збереження неможливо. При таких обставинах збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, 10-11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім’ї  08.07.2000 року, актовий запис № 971, -  розірвати.

Стягнути витрати по розірванню шлюбу в доход держави з ОСОБА_1 розмірі 17 грн., ОСОБА_2  від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня постановлення рішення.

Суддя: