Справа № 336/4420/18

Провадження № 1-кп/333/82/21

УХВАЛА

04 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Холода Р.С.,

суддів: Круглікової А.В.,

Михайлової А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бобко О.В.,

прокурора: Бабича О.І.,

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

захисників обвинувачених: ОСОБА_1 - Артеменка Є.А.,

ОСОБА_2 - Амброскіна В.Л.,

ОСОБА_3 -Прилепського І.А.,

ОСОБА_5 - Ставного Г.І.,

ОСОБА_4 - Соломенцева І.А.,

ОСОБА_7 - Нікончик Н.В.,

ОСОБА_6 - Смолярова Д.Г.,

ОСОБА_8 - Дерев`янко І.О.,

перекладача Єрмоленко М.М.,

розглянувши під час судового розгляду клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у судовому засіданні у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.3 ст.262, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В Комунарському районному суді м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.3 ст.262, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.

29.07.2021 року прокурор Якушев Ю.С. звернувся до суду із письмовими клопотаннями щодо продовження запобіжних заходів: тримання під вартою - обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (з можливістю внесення застави ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у розмірі 2 648 000 грн., а ОСОБА_7 - у розмірі 1 316 000 грн.) та домашнього арешту - обвинуваченому ОСОБА_8 .

У своїх клопотаннях прокурор зазначив, що на цей час відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні продовжують існувати такі ризики як: переховування від суду; можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків, обвинуваченого ОСОБА_8 ; вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно письмових клопотань свій висновок щодо наявності існування вказаних ризиків прокурор обґрунтовує тим, що:

- ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні злочинів досить тривалий час, більше 2 років;

- обвинувачені не працювали, що свідчить про стійкість їх наміру на незаконне збагачення, небажання заробляти чесною працею, і з високим ступенем вірогідності вказує на те, що, обвинувачені і надалі виношуватимуть наміри заробляти на життя нечесним шляхом, тобто вчиняючи злочини;

- на користь застосування найсуворішого запобіжного заходу говорить і характер інкримінованих злочинів, а саме: із застосуванням насильства до потерпілих. У вчиненні кимось із потерпілих перешкод, обвинувачені, не вагаючись брались за вогнепальну зброю, стріляли з неї, у т.ч. на ураження, викрадали потерпілих, зв`язували їх, катували, заподіяючи у т.ч. їм тілесні ушкодження. Така зухвалість свідчить про небезпечність обвинувачених для суспільства, необхідність його ізоляції для запобігання досить ймовірному ризику впливу на потерпілих та свідків;

- обвинувачені, які знаходяться під вартою можуть чинити тиск на обвинуваченого ОСОБА_8 , який перебуває на волі та під час досудового розслідування і судового розгляду безпосередньо вказував на обвинувачених як осіб, що скоїли злочини;

- про агресивність та небезпечність обвинувачених свідчать факти вилучення у них вогнепальної зброї (автомат, три пістолети), вибухових пристроїв (дві гранати), кастетів, інших знарядь, спеціально пристосованих для побиття людей, балаклав для приховування обличчя, одягу працівників правоохоронних органів, як обвинувачені придбали під час своєї злочинної діяльності, зокрема, коли відчули активний супротив потерпілих під час розбійних нападів;

- окремі учасники цього угрупування, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, та які приймали участь у плануванні розбійних нападів, переховуються від слідства, у т.ч. на тимчасово окупованій території держави, на якій поки правоохоронні органи не можуть здійснювати свою діяльність. Звідси, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть контактувати з цими розшукуваними та домовлятися про здійснення тиску на потерпілих і свідків, а також перешкоджати провадженню іншим чином. До того ж обвинувачені можуть у вказаних осіб шукати порад та сприяння у забезпеченні переховування від суду, що може бути викликано страхом перед можливим досить суворим покаранням.

- у обвинувачених мається зв`язок з тимчасово окупованою територією держави, а саме: з м. Донецьком ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ), Макіївка та ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) де вони народилися та проживали до недавнього часу, зокрема наявність там родичів, друзів, знайомих, а також відсутність тісних соціальних зв`язків, місця роботи, постійного місця проживання на підконтрольній правоохоронним органам України території. Під тяжкістю можливого покарання, яка загрожує обвинуваченим, останні можуть без особливих складнощів виїхати на цю непідконтрольну територію.

Також, на користь застосування щодо обвинувачених тримання під вартою, на думку прокурора, є й інші обставини, а саме: суспільну небезпеку обвинувачених, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її обвинуваченими, розмір спричиненої матеріальної шкоди.

Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченими злочинів свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання обвинувачених в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я відсутні.

Попри те, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, прокурор дійшов до висновку про недостатність таких характеристик для оцінки поведінки обвинуваченого належною при застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На думку прокурора тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою є необхідним, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, ефективно забезпечити виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, тому просив суд продовжити вказаним обвинуваченим строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці. Стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прокурор вказав, що відносно останніх як альтернативний запобіжних захід можливо внести заставу у розмірі 2 648 000 грн., а ОСОБА_7 - у розмірі 1 316 000 грн. із покладенням на них певних обов`язків, визначених у ст.194 КПК України.

Також, на думку прокурора необхідно врахувати:

- вкрай негативну характеристику ОСОБА_5 , який двічі засуджувався за вчинення корисливих злочинів, у тому числі разом з іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, 26.02.1998 року Горняцьким районним судом м. Макіївки ОСОБА_5 було засуджено за ч.3 ст.140, ч.1 ст.145, ч.3 ст.142 КК України до 7 років позбавленні волі; 25.06.2007 року Ясинуватським міським судом Донецької області за ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України до 8 років позбавлення волі.

Обґрунтовуючи своє клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_8 терміном на 2 місяці, прокурор вказав, що з урахуванням обґрунтованості пред`явленої йому підозри та обставин вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого маються такі ризики: незаконний вплив на потерпілих, свідків, скоєння обвинуваченим інших злочинів, а також ухилення від суду.

У судовому засіданні прокурор Бабич О.І. підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в них.

Захисник Артеменко Є.А. заперечував проти задоволення клопотань прокурора. При цьому вказав, що ОСОБА_1 на цей час перебуває під вартою більше трьох з половиною років. Останній має у м. Одесі міцні соціальні зв`язки, тому можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, у т.ч. заставу, але у розмірі, передбаченому КПК України або домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав повністю думку свого захисника з приводу неможливості у подальшому продовжити такий запобіжний захід як тримання під вартою. Зазначив, що прокурор у судовому засіданні не довів ризики, передбачені КПК України, а лише припустив про можливість їх існування. Жодних доказів його винуватості у перерахованих в клопотанні прокурором злочинах, не надано. Вважає, що до нього можливо було застосувати інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Захисник Амброскін В.Л. заперечував проти задоволення клопотання щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 , зазначивши, що прокурор ризики не підтвердив та під час судового засідання не довів, що інші запобіжні заходи можуть забезпечити останньому належну поведінку. Тому, просить змінити запобіжний захід ОСОБА_2 на більш м`який запобіжний захід (у т.ч. цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю) так як обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце мешкання, сім`ю, на утриманні двох неповнолітніх дітей, тобто місці соціальні зв`язки.

Обвинувачений ОСОБА_2 також заперечував щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому зазначив, що не згоден із клопотанням прокурора та відомостями, які в ньому вказані. Також, зазначив, що прокурор в черговий раз у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу нічого не змінив.

Захисник Прилепський І.А. просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив при цьому, що прокурор під час судового розгляду не довів про існування інших, більш м`яких запобіжних заходів. Крім того, у своєму клопотанні відносно ОСОБА_3 прокурор не зазначає, що у останнього є дружина, двоє дітей, постійне місце мешкання, тобто міцні соціальні зв`язки. Прокурор посилається на ризики, але їх під час судового розгляду не доведено. Звертає увагу суду, що прокурор в котрий раз вказує, що ОСОБА_3 є особою раніше не судимою в силу ст.69 КК України. ОСОБА_3 є не судимою особою, відсутні будь-які дані, що останній має непогашену або не зняту судимість. Також вказує, що прокурор фактично порушує принцип презумпції невинуватості, коли зазначає, що ОСОБА_3 вчинив злочини. Просить застосувати до ОСОБА_3 цілодобовий домашній арешт з електронним засобом контролю за місцем мешкання останнього Крім того, він поручається за доставку ОСОБА_3 на кожне судове засідання або на відеоконференцію.

ОСОБА_3 повністю підтримав свого захисника. Крім того, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що він перебуває під вартою вже 3 роки і 6 місяців, що відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України складає 7 рокам позбавлення волі. Таким чином, порушуються його права та він повинен триматися в жахливих умовах слідчого ізолятора. Спливли усі розумні строки розслідування та судового розгляду. Вважає, що з боку прокурора відсутній принцип презумпції невинуватості. Його винуватість ще не доказана під час судового розгляду. У нього відсутні будь-які підстави для переховування від суду, так як є постійне місце мешкання, дружина та двоє неповнолітніх дітей, він позитивно характеризується за місцем свого мешкання, раніше не судимий. Він до свого затримання працював, платив податки державі, про що свідчать дані його трудової книжки. Також, він жодного разу не перебував у розшуку. Прокурор не мотивує та не обґрунтовує свого вислову щодо неможливості застосування до нього такого запобіжного заходу як домашній арешт з можливістю носіння електронного браслету. У зв`язку з викладеними обставинами, просить суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою та змінити йому запобіжний захід та цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 . Він зобов`язується виконувати усі процесуальні зобов`язання, якщо суд прийме рішення про пом`якшення йому запобіжного заходу.

Захисник Ставний Г.І. заперечував проти продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , зазначивши, що відсутні будь-які ризики з боку останнього. Обґрунтування ризиків з боку прокурора - це лише припущення останнього. Відповідно до показань обвинуваченого ОСОБА_8 , винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 не підтверджується. Надав до суду окреме клопотання про зміну запобіжного заходу, до якого додав копію договору про оренду квартири, який він уклав за дорученням ОСОБА_5 . Вважає, що перебуваючи на цілодобовому домашньому арешті по бульвару Центральному у м. Запоріжжі, обвинувачений зможе виконати покладені на нього процесуальні обов`язки. ОСОБА_5 не судимий, має постійне місце мешкання у м. Одесі, родину та неповнолітню дитину. Вважає, що домашній арешт з електронним засобом контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Впевнений, що при застосуванні до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу останній буде повною мірою виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав свого захисника, зазначивши, що згоден з доводами останнього, просив до нього застосувати цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю. Крім того, останній до суду надав письмові заперечення щодо задоволення клопотання прокурора. У своїх запереченнях останній зазначив, що тримання під вартою є виключним запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли прокурор доведе ризики та неможливість застосувати інший запобіжний захід. Прокурор у свою чергу ризики лише перераховує і переписує їх кожного разу. У клопотанні прокурора перераховані лише припущення останнього. Наявність одного лише обвинувачення вже недостатньо, щоб суд продовжував строк тримання під вартою. Твердження прокурора про те, що він обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів не доводиться на цей час матеріалами кримінального провадження. У клопотанні прокурора не вказано, що він з 2015 року постійно проживав у м. Одесі та має міцні соціальні зв`язки. Сам факт обвинувачення у тяжких злочинах не надає права застосовувати самий суворий запобіжний захід.

Захисник Соломенцев І.А. також заперечував проти продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 . При цьому зазначив, що відсутні будь-які ризики відносно останнього. Прокурор у судовому засіданні не довів, про наявність реальних ризиків і що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого. Фактично обґрунтованого обвинувачення відносно ОСОБА_4 не існує, а відповідно до практики ЄСПЛ наявність лише обвинувачення у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочину - не є підставою для утримання обвинуваченого під вартою. Ризик, що ОСОБА_4 буде переховуватися від суду є нульовим. Вважає, що застосування застави у порядку ст.182 КПК України та в розмірах, передбачених вказаною статтею буде належним запобіжним заходом до ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що прокурор не довів, що маються ризики. Він з урахуванням ч.5 ст.72 КК України під вартою перебуває більше 7 років. Прокурор у судовому засіданні лише необґрунтовано зазначає про те, що він скоїв тяжкі злочини та перераховує ризики, передбачені КПК України, без надання жодного доказу. У нього в Одесі маються міцні соціальні зв`язки, які прокурор не зазначає у своєму клопотанні. Просить суд змінити йому запобіжний захід та домашній цілодобовий арешт по місцю проживання в АДРЕСА_2 . Також, до суду ОСОБА_4 звернувся із письмовим клопотанням про заміну йому запобіжного заходу на домашній арешт. У своєму клопотанні вказав, що пройшли усі розумні строки для судового розгляду по даному кримінальному провадженню. Просить суд критично віднестися до ризиків, які зазначені у клопотанні прокурора, тому що вони є надуманими. У своєму клопотанні прокурор вказує, що у нього вилучили зброю, хоча жодним чином це підтверджено (на зброї відсутні його відбитки пальців), а обвинувачений ОСОБА_8 надав показання, в яких зазначив, що саме останній займався незаконним обігом зброї. Прокурор посилається на якихсь невідомих осіб, не зазначаючи, що це за особи, де вони проживають і яким чином це стосується кримінального провадження. Прокурор не вказує, що він постійно проживав з 2014 року у м. Одесі.

Захисник Нікончик Н.В. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , зазначивши, що прокурор не довів у судовому засіданні жодного з ризиків. ОСОБА_7 раніше не судимий, має сім`ю, постійне місце мешкання у м. Одесі, тобто міцні соціальні зв`язки. Прокурор також не надав у судовому засіданні доказів правомірного обвинувачення ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, зазначених в обвинувальному акті. У ОСОБА_7 не було вилучено зброї або інших незаконних предметів. Просила суд змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або зменшити суму застави, так як розмір застави є непомірний та завеликим, враховуючи вимоги КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що він підтримує свого захисника, не згоден із жодним доводом та твердженням прокурора, тому просить відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник Смоляров Д.Г. просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора відносно ОСОБА_6 , зазначивши, що останній досить тривалий час перебуває під вартою, доказів щодо ризиків у судовому засіданні прокурор не навів, як і не довів суду, що такий запобіжний захід є єдиним можливим у даній ситуації. Просить суд обрати до ОСОБА_6 інший альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме: цілодобовий домашній арешт або заставу, передбачену ст.182 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника та заперечував проти задоволення клопотання прокурора. При цьому останній зазначив, що жодного злочину, вказаного в обвинувальному акті, він не скоював.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник Дерев`янко І.О. зазначили, що у них відсутні заперечення з приводу задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту останньому.

Розглянувши клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинувачених, клопотання захисників щодо заміни запобіжного заходу, заслухавши думки прокурора, обвинувачених та їх захисників, отримавши пояснення від ОСОБА_11 за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_3 , вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого.

Встановлено, що 28.08.2019 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із Запорізького апеляційного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.3 ст.262, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України.

Ухвалою колегії суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Холода Р.С., суддів: Круглікової А.В. і Фунжия О.А. від 29.08.2019 року кримінальне провадження прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.09.2019 року. Також, було визначено запасного суддю - Михайлову А.В . У подальшому, остання замінила суддю Фунжия О.А. , який був звільнений ВРП з посади судді у зв`язку з відставкою.

Ухвалами слідчих суддів на стадії досудового розслідування до обвинувачених було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою. У подальшому, обвинуваченим ОСОБА_12 і ОСОБА_8 було змінено взяття під варту на домашній арешт. Ухвалами Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2018 року, 01.11.2018 року, Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2018 року, 21.02.2019 року, 18.04.2019 року, Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.06.2019 року, 12.07.2019 року, 04.09.2019 року, 03.10.2019 року, 29.11.2019 року, 17.01.2020 року, 12.03.2020 року, 06.05.2020 року, 11.06.2020 року, 07.08.2020 року, 02.10.2020 року, 26.11.2020 року, 21.01.2021 року, 18.03.2021 року, 12.05.2021 року, 10.06.2021 року строки запобіжних заходів обвинуваченим продовжувалися до 07.11.2018 року, 31.12.2018 року, 25.02.2019 року, 21.04.2019 року, 16.06.2019 року, 13.08.2019 року, 10.09.2019 року, 10.10.2019 року, 03.12.2019 року, 28.01.2020 року, 16.03.2020 року, 11.05.2020 року, 05.07.2020 року, 11.08.2020 року, 06.10.2020 року, 01.12.2020 року, 25.01.2021 року, 20.03.2021 року, 17.05.2021 року, 14.06.2021 року, 09.08.2021 року, відповідно.

Ухвалою колегії суддів від 14.11.2019 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України було закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Згідно вимог ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості обвинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_8 , надані під час судового розгляду щодо причетності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до скоєння окремих злочинів, вказаних в обвинувальному акті, та пояснення потерпілого ОСОБА_15 , який у попередньому судовому засіданні вказав, що він впізнає ОСОБА_1 як особу, яка відносно нього скоїла злочин, при цьому останній застосовував насильство та катував його, колегія суддів дійшла до висновку, що на цей час маються факти та інформація, що обвинувачені могли вчинити злочини, зазначені в обвинувальному акту.

Тобто, на даному етапі судового розгляду підозра відносно обвинувачених цілком обґрунтована, доводи захисників, а також самих обвинувачених, заявлені на захист прав та інтересів останніх про недоведеність винуватості обвинувачених, обов`язково будуть перевірятися в ході судового розгляду у встановленому законом порядку.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжних заходів обвинуваченим, судом враховується тяжкість покарання, що загрожує останнім у разі визнання їх винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.4 ст.187, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ч.3 ст.262, ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України (максимальний строк до 15 років позбавлення волі).

Судом досліджувалися характеризуючи дані обвинувачених та їх соціальні зв`язки, що маються у матеріалах кримінального провадження та встановлені під час судового розгляду:

ОСОБА_1 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку; має постійне місця мешкання у м. Одесі; розлучений; на обліках у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

ОСОБА_2 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку; має постійне місця мешкання у м. Одесі; одружений; має двох неповнолітніх дітей; на обліках у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.

ОСОБА_3 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку; має постійне місця мешкання у м. Одесі; одружений, має двох неповнолітніх дітей.

ОСОБА_4 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку; має постійне місця мешкання у м. Одесі; одружений, на обліках у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває. На запит суду начальник філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Запорізькій області відповів, що об`єктивний стан на цей час ОСОБА_4 задовільний. Протипоказань щодо утримання в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за станом здоров`я не має.

ОСОБА_5 раніше судимий за корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; зареєстрований у м. Донецьку, має постійне місця мешкання у м. Одесі; одружений, має на утриманні малолітню дитину.

ОСОБА_6 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства; відсутнє постійне місця мешкання (відмовився у судовому засіданні зазначати своє місце проживання), зареєстрований у м. Донецьку; на обліках у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.

ОСОБА_7 раніше не судимий; обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства; має постійне місця мешкання у м. Одесі, зареєстрований у м. Донецьку; на обліках у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.

Суд не приймає до уваги інформацію прокурора, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 раніше не судимі в силу ст. 89 КК України. В судовому засідання прокурор не надав інформації щодо судимості вказаних осіб, тому вважаємо їх не судимими. Крім того, судова колегія в черговий раз звертає увагу прокурора, що в КК України відсутнє поняття «раніше не судимий в силу ст.89 КК України». У вказаній статті зазначено: «Такими, що не мають судимості…», тобто фактично у ст.89 КК України законодавець перерахував випадки, коли особи не мають судимості.

Також, суд критично ставиться і до висловів прокурора щодо наявності у обвинувачених зв`язків (взагалі не конкретизовані) з тимчасово окупованою територією держави, а саме: з м. Донецьком, Макіївкою та Ясинуватою. Також, прокурор не надав у судовому засіданні жодних доказів того, що особи, які є учасниками скоєння злочинів, вказаних в обвинувальному акті, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, переховуються від суду на тимчасово окупованій території держави і це надає можливість забезпечити обвинувачених виїхати на вказану територію України. Судова колегія звертає увагу прокурору, що зазначений висновок не вперше робиться судом під час розгляду клопотань прокурора про продовження строку запобіжних заходів обвинуваченим.

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні протягом кількох років шести епізодів особливо тяжких злочинів, які пов`язані із посяганням не тільки на майно громадян, а і на їх здоров`я, що значно підвищує ступінь суспільної небезпеки їх поведінки та переконує колегію суддів у тому, що ризик продовження злочинної діяльності є очевидним та таким, що може справдитися із великим ступенем вірогідності. Такі висновки ґрунтуються, у тому числі, що за весь час судового розгляду сторона захисту не надала жодного доказу офіційного працевлаштування або офіційних доходів обвинувачених до їх затримання. У зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про відсутність у обвинувачених законних джерел доходу.

Під час вирішення питання про доцільність продовження строку запобіжних заходів колегія суддів враховує дані про особу кожного обвинуваченого щодо наявності соціальних зв`язків, постійного місця проживання та стану здоров`я, однак ці обставини не спростовують висновки суду про можливе продовження обвинуваченими злочинної діяльності та вплив на потерпілих і свідків, а наявність у обвинувачених дружин та дітей, на думку суду, не є тим дієвим запобіжником, який би мав утримати їх від вчинення злочинів.

Враховуючи, що на цей час по даному кримінальному провадженню не допитаного жодного з потерпілих та свідків, усі злочини, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , пов`язані із заподіянням шкоди потерпілим та вчинялись у присутності потерпілих і свідків, з урахуванням показань обвинуваченого ОСОБА_8 у судовому засіданні щодо фактів слідкування за ним невідомими особами після закінчення судових засідань, а також фактів неодноразових негативних висловів та образ та на адресу обвинуваченого ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, існує ризик можливого впливу обвинувачених, які перебувають під вартою, на вказаних осіб з метою схилити їх до відмови від надання показань або зміни показань у суді задля уникнення кримінальної відповідальності та покарання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинувачених під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вважаємо, що ризик переховування від суду у обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на цей час перестав існувати, враховуючи, що прокурором не доведено у судовому засіданні наявність цього ризику.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, факти, встановлені у судовому засіданні, особистості обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вважаємо, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжних заходів обвинуваченим, колегія суддів, враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

На думку колегії суддів у даному кримінальному провадженню існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, колегія суддів з урахуванням викладеного, приймає рішення про продовження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строк тримання під вартою по 03.10.2021 року (включно).

Вважаємо, що характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватими обвинувачених у вчиненні злочинів у сукупності з конкретними обставинами кримінального провадження, переконливо доводять, що суспільний інтерес переважував, так і досі переважує вимоги забезпечення поваги до особистої свободи обвинувачених.

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вказаних обвинувачених, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та встановленою процедурою.

Під час розгляду питання про продовження запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд розглянув можливість застосування до обвинувачених інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів, у т.ч. домашнього арешту та застави.

Під час визначення обвинуваченим такого альтернативного запобіжного заходу як застава, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Пункт 3 ч.5 ст.182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи, що законодавець передбачив в ч.4 ст.183 КПК України, право, а не обов`язок суду не визначати розмір застави, з урахуванням конкретних обставини даного кримінального провадження (перебування обвинувачених під вартою з грудня 2017 року під вартою, тобто більше трьох років; зменшення ризиків), вважаємо за можливе обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 визначити альтернативний запобіжний захід, а саме - заставу.

Виходячи із вимог ч.ч. 2,5 ст.182 КПК України, з урахуванням розміру цивільного позову потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_17 ; зазначеної в обвинувальному акті матеріальної шкоди, спричиненої вказаним потерпілим; кількості обвинувачених, які, на думку прокурора, приймали участь у скоєнні злочину відносно ОСОБА_16 і ОСОБА_17 ; тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне визначати можливість застосувати заставу та зменшити її розмір, а саме, до 1 316 000 грн., які ОСОБА_7 або заставодавець мають право у будь-який момент внести.

Для ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 суд, враховуючи вимоги ч.ч. 2,5 ст.182 КПК України, тяжкість злочинів, в яких обвинувачуються останні, суму розмірів цивільних позовів потерпілих ( ОСОБА_18 - 471 412 грн.; ОСОБА_17 та ОСОБА_16 - 9 210 173 грн. 77 коп.; ОСОБА_15 - 2 308 845 грн. 88 коп.; 6 156 274 грн. - ОСОБА_19 ), кількість обвинувачених, які, на думку прокурора, приймали участь у скоєнні злочинів відносно останніх, також вважає за можливе знизити розмір застави, а саме, до 2 648 000 грн.

Призначаючи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 заставу у такому розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаємо, що даний випадок є виключним, а вказаний у п.3 ч.5 ст. 182 КПК України максимальний розмір застави не здатен забезпечити виконанню обвинуваченими обов`язків, покладених на них судом, враховуючи реальність ризиків, встановлених під час судового розгляду та наявність ознак справжнього суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні.

У разі внесення зазначених сум застав на обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розглядаючи доцільність зміни запобіжного заходу на домашній арешт, колегія суддів, враховуючи особистість обвинувачених, суспільний інтерес у цьому кримінальному провадженні, вважає, що ризики незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення є настільки вагомими, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, у т.ч. домашній арешт, не може забезпечити належну поведінку обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . На думку колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним та відповідає принципу винятковості даного запобіжного заходу.

При вирішенні питання про доцільність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає, що вказані вище ризики відносно останнього також продовжують існувати. Водночас, ці ризики зменшилися до того рівня, коли можливо застосувати інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, у даному випадку - домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Суд повністю погоджується з позицією сторони захисту, що згідно практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, ґрунтується на презумпції, що з перебігом судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Зменшення встановленого ризику судом вбачається із сукупності певних обставин.

ОСОБА_3 надав до суду письмові клопотання від ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . У вказаних клопотаннях останні не заперечують проти проживання ОСОБА_3 за місцем їх проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

У судовому засіданні ОСОБА_11 надав пояснення суду щодо обставин звернення з такими клопотаннями. ОСОБА_11 повідомив, що він разом із дружиною ОСОБА_20 та сином ОСОБА_21 проживають за вказаною адресою. Син ОСОБА_22 на цей час зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Його син ОСОБА_21 давно знає ОСОБА_3 як особу, що певний час матеріально допомагала Запорізькій обласній федерації бойового самбо. ОСОБА_21 спочатку навчався бойовому самбо, а пізніше сам став тренувати дітей та юнаків бойовому самбо. Коли його син возив дітей на змагання, саме тоді ОСОБА_3 і надавав матеріальну допомогу. Він знає в яких злочинах обвинувачується останній, але вважає, що домашній арешт за його місцем проживання позитивно вплине на ОСОБА_3 . Будинок за адресою: АДРЕСА_3 належить йому і там є усі умови для окремого проживання ОСОБА_3 цілодобово. Він знаходиться на пенсії, а його дружина ОСОБА_20 ще працює, тому вони можуть за проханням ОСОБА_3 відвідувати магазини та робити здійснювати покупки обвинуваченому, щоб останній постійно перебував за вказаною адресою.

До суду також були надані документи відповідно до яких, ОСОБА_11 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Крім останнього у цьому житлі зареєстровані ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Згідно характеристики, підписаної Президентом Запорізької обласної федерації бойового самбо ОСОБА_23 , обвинувачений ОСОБА_3 співпрацює з вказаною федерацією. Завдяки активній участі та спонсорській допомозі ОСОБА_3 федерацією бойового самбо було проведено близько двадцяти змагань та заходів для молоді, дітей шкільного та дошкільного віку. Останній неодноразово надавав матеріальну допомогу, відповідно до потреб дітей для їх спортивного розвитку.

Обвинувачений ОСОБА_3 знаходиться під вартою вже більше 3 років і обвинувачується у скоєнні злочинів, частина з яких вченена у 2015 р.р.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурором у даному випадку у судовому засіданні відносно ОСОБА_3 (враховуючи клопотання родини ОСОБА_24 ) не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів (крім тримання під вартою) не здатний досягти дієвості даного кримінального провадження, тобто не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі (у даному випадку домашнього цілодобового арешту із застосуванням електронного засобу контролю за місцем проживання родини ОСОБА_24 ), обвинувачений не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, на думку суду, клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Прилепського І.А. про заміну запобіжного заходу, підлягає задоволенню. Суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 із застосування електронного засобу контролю з обов`язками, передбаченими ч.5 ст. 194 КПК України: не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу головуючого судді по даному кримінальному провадженню; повідомляти головуючого суддю по даному кримінальному провадженню про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_8 , із свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню; носити електронний засіб контролю.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 суд вважає, що факт надання його захисником лише копії договору оренди квартири від 01.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_4 не є тією підставою, за якою можливо вважати, що встановлені ризики зменшилися до того рівня, коли можливо застосувати інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 суд продовжує запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк по 03.10.2021 року (включно), оскільки саме цей запобіжний захід забезпечення кримінального провадження дозволяє запобігти наявному ризику (переховування від суду) та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Під час дослідження особистості останнього, встановлено, що ОСОБА_8 проживає у м. Костянтинівка, Донецької області, на цей час він є особою з інвалідністю 3 групи, має сім`ю та хвору дружину.

Також, суд враховує інформацію, вказану у відповіді начальника СП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Сороки І. від 11.01.2021 року, згідно якої з метою контролю за виконанням ухвали суду про запобіжний захід ОСОБА_8 ,, останній перевіряється за місцем мешкання, порушення відсутні. Крім того, ОСОБА_8 виконуються покладені на нього процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України щодо прибуття до суду за першим викликом. Таким чином, суд вважає, домашній арешт дієвим запобіжним заходом відносно ОСОБА_8 .

Керуючись ст. ст. 176, 177, 180, 331, 372, 395 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 03.10.2021 року (включно).

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 2 648 000 (два мільйона шістсот сорок вісім тисяч) грн.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаним суддею;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

- повідомляти головуючого суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 03.10.2021 року (включно).

ОСОБА_2 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 2 648 000 (два мільйона шістсот сорок вісім тисяч) грн.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_2 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаним суддею;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

- повідомляти головуючого суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з перебуванням останнього цілодобово за адресою: АДРЕСА_3 строком до 03.10.2021 року (включно) із застосуванням електронного засобу.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу головуючого судді по даному кримінальному провадженню;

2) повідомляти головуючого суддю по даному кримінальному провадженню про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_8 , із свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню;

4) носити електронний засіб контролю.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 03.10.2021 року (включно).

ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 2 648 000 (два мільйона шістсот сорок вісім тисяч) грн.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаним суддею;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

- повідомляти головуючого суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 03.10.2021 року (включно).

ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 2 648 000 (два мільйона шістсот сорок вісім тисяч) грн.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаним суддею;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

- повідомляти головуючого суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 03.10.2021 року (включно).

ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 2 648 000 (два мільйона шістсот сорок вісім тисяч) грн.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_6 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаним суддею;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

- повідомляти головуючого суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України по 03.10.2021 року (включно).

ОСОБА_7 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 1 316 000 (один мільйон триста шістнадцять тисяч) грн.

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_7 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаним суддею;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

- повідомляти головуючого суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.

Копію ухвали для виконання надіслати начальнику відділу поліції №3 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області та до ГУНП в Запорізькій області для виконання в частині обрання ОСОБА_3 цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 у період з 22.00 годин до 07.00 години ранку без дозволу суду, без застосування електронного засобу контролю, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, по 03.10.2021 року (включно), а саме:

- прибувати до головуючого судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, за першим викликом усним чи письмовим;

- повідомляти головуючого суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на співробітників відділення поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Повний текст ухвали складено 05.08.2021 року.

Головуючий суддя: Р.С. Холод

Суддя: А.В. Круглікова

Суддя: А.В. Михайлова