Справа № 310/5096/21

2/310/2036/21

РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мороки С.М.,

за участю секретаря судового засідання Олійник Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську Запорізької області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконкому Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі виконкому Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - його тітка.

Її син і його двоюрідний брат - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) живе в Росії вже 20 років.

Після смерті тітки - ОСОБА_2 , він за проханням двоюрідного брата ОСОБА_3 постійно навідувався до її будинку, який розташований по АДРЕСА_1 .

В лютому 2021 року двоюрідний брат зателефонував і повідомив, що приїхати до України вже напевно не полупиться, тому що він пенсіонер і переїзд буде дорого коштувати, і просив позивача зібрати всі речі, які залишилися в будинку. Так, випадково він знайшов заповіт, підписаний ОСОБА_2 , вирішив прочитати його і був дуже здивований, що він був відносно нього.

Оскільки до березня 2021 року він взагалі не знав про існування заповіту і тому не звернувся у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Також, що на час відкриття спадщини позивач проживав із спадкодавицею, про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України, і тому вважає такі обставини поважними, об`єктивними, непереборними, істотними для мене, як для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

22.04.2021 року позивач звернувся до нотаріальної контори з причини перевірки заповіту і отримання будь-яких відомостей про заведення спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті.

Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Нотаріусом Бердянської районної державної контори Косенковим В.М. позивачу було відмовлено у оформлені спадкового майна з причини пропущення строку, передбаченого чинним законодавством для прийняття спадщини, і встановлено, що спадкова справа після смерті спадкодавиці не заводилася.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача також направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечував.

Дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне:

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщин

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,76, 257, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

У х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконкому Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визнати поважними прочини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішення у даній справі законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бердянського міськрайонного

суду Запорізької області С. М. Морока