УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/466/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

5 серпня 2021 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Панасюк К.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 29 липня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем було укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1117637, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 7000,00 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за вказаним договором, позивач просить стягнути з нього заборгованість в сумі 24852,72 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу - 6885,86 грн, заборгованість за відсотками - 3718,36 грн та 14248,50 грн заборгованості за пенею.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Судом встановлено, що 29 липня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1117637, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит в загальній сумі 7000,00 грн, строком на 30 днів зі процентною ставкою від суми позики за кожен день користування позикою - зниженою в розмірі 0,90 % та стандартною в розмірі 1,80 %.

В подальшому ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за кредитними договорами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу № 23042020 від 23 квітня 2020 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 23042020 від 23 квітня 2020 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1117637 в сумі 24852,72 грн, з яких: 6885,86 грн заборгованості за основною сумою боргу, 3718,36 грн заборгованості за відсотками та 14248,50 грн заборгованості за пенею, штрафами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Встановивши, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , як до боржника за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1117637 від 29 липня 2019 року, а також те, що останній не спростував факт наявності у нього заборгованості за цим договором, що було його процесуальним обов`язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, суд прийшов до висновку про необхідність захисту прав ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості.

Разом з тим, за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1117637 від 29 липня 2019 року та паспорт споживчого кредиту не містять умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки, зокрема пені, за порушення зобов`язання.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за пеною.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню 10604,22 грн заборгованості за кредитним договором, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу - 6885,86 грн та заборгованість за відсотками - 3718,36 грн.

Частково задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 512, 514, 526, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: с. Соболівка Житомирський район Житомирська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцязнаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35625014) 10604 (десять тисяч шістсот чотири) грн 22 коп заборгованості за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1117637 від 29 липня 2019 року та 968,61 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.В. Ковальчук