КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/441/21

Номер провадження2/319/185/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 року                                                                 смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Сіляєвої Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Берзінь Сергія Людвиговича, звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк у шість місяців з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сніжне Донецької області, Україна його бабусі – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є внуком спадкодавця, а тому за загальним правилом, він має право на спадкування у п`яту чергу. Батько позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , отже раніше за свою матір та бабу позивача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, позивач (спадкоємець) має право на спадкування за законом як спадкоємець першої черги за правом представлення після смерті свого батька – ОСОБА_4 . Позивач зазначив, що не звернувся вчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини із поважних причин, а саме: він постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на непідконтрольній українській владі території, де з початку 2014 року проводилася Антитерористична операція, а наразі – Операція об`єднаних сил; проведення міжнародного збройного конфлікту на Сході України з Росією з 2014 року, що може нести загрозу життю та здоров`ю громадян при перетині лінії розмежування; з березня 2020 року оголошено карантин на території України у зв`язку із загрозою поширення коронавірусної інфекції, у зв`язку з чим введенні обмеження щодо перебування в громадських місцях, припинено транспортне сполучення, введено інші надзвичайні обмеження; лише 26.11.2020 Дніпровським районним судом м. Києва постановлено рішення, яким встановлено факт смерті спадкодавця – ОСОБА_2 07.03.2020 у м. Сніжне Донецької області, Україна, і відповідно 04.12.2020 позивач зміг зареєструвати факт смерті спадкодавця у встановленому законом порядку на підставі вищевказаного рішення суду і отримав свідоцтво про смерть баби – ОСОБА_2 встановленого законом зразка. Тому позивач вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 19.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження з викликом учасників справи в підготовче засідання, що було призначене на 10.06.2021, яке відкладалось через неявку учасників справи та неможливість розгляду справи на підставі наявних доказів. Ухвалою суду від 21.07.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.08.2021.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав, заперечень проти заочного розгляду справи не надав. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ч.1 ст.280 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 померла у м. Сніжне Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на підставі рішення Дніпровського районного суду від 26.11.2020 (справа №755/17870/20), яким за заявою ОСОБА_1 було встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 (спадкодавця) у м. Сніжне Донецької області (а.с.12, 16-18).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй майно, до складу якої входить житловий будинок із надвірними приміщеннями, що розташований в АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 1200 кв.м., яка належала спадкодавцю на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого нотаріусом Сніжнянської державної нотаріальної контори 19.02.1988 та зареєстровано в реєстрі за № 2-170 (а.с.13).

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 62908209, № 62908204 від 15.12.2020, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, заповіти нею не складалися (а.с.14-15).

ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_2 , що підтверджується: свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 , виданим 06.08.1984 Виконкомом Первомайської селищної ради м. Сніжне Донецької області (актовий запис № 56) та свідоцтвом про народження його батька ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , виданим 19.04.1961 Первомайською селищною радою Сніжнянського району Сталінської області (актовий запис № 29), в якому його батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.7, 10).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер у м. Сніжне Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Слов`янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 20.08.2019 (а.с.10 – зв. бік).

ОСОБА_1 , через свого представника – ОСОБА_6 , звернувся до приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Берзінь-Усової Ірини Анатоліївни із заявою від 15.12.2020 щодо оформлення спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 його баби – ОСОБА_2 , проте згідно постанови нотаріуса від 15.12.2020 йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст.1270 ЦК України (а.с.19).

Згідно відмітки в паспорті громадянина України, виданим Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області 03.08.2000, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає з 09.04.2004 і по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст.ст.1216-1218, 1220-1221, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою – четвертою статті 1273 цього Кодексу. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року по справі № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року №7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути визнані поважними причинами, з яких спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, однак ці обставини мають бути такими, що унеможливлювали або утруднювали її своєчасне подання.

При вирішенні питання поважності причин пропущення позивачем законодавчо встановленого строку для прийняття спадщини, судом також враховане наступне.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VІІ від 02 вересня 2014 року, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюються або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням КМУ, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VІІ та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VІІ, м. Сніжне, Донецької області визнане тимчасово окупованою територією.

Згідно положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р м.Сніжне, Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч.1 ст. 5, ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

За таких обставин вбачається, що спадкодавець та позивач, як спадкоємець першої черги, проживали в м. Сніжне Донецької області, на території якого нині не працює жодний орган державної влади або посадова чи службова особа, що створені, обрані чи призначені у порядку передбаченому законом України, що очевидно унеможливлювало або значно утруднювало реєстрацію смерті в установленому законом порядку та своєчасне подання заяви про прийняття спадщини, тому суд погоджується із тим, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, і вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, суд враховує, що 30.01.2020 Всесвітня організація охорони здоров`я визнала спалах нового короновірусу надзвичайною ситуацією в області суспільної охорони здоров`я, що має міжнародне значення та 11.03.2020 визнала, що спалах набув характеру пандемії. Того ж дня, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з подальшими змінами), якою на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 24.04.2020 і введено ряд заборон та обмежень, зокрема зупинене транспортне сполучення з окупованими територіями. Введені карантинні обмеження неодноразово продовжувалися і тривають по цей час, що також визнається судом поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Питання розподілу судових витрат сторонами не порушувалось та судом не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.11, 15, 1216-1218, 1220, 1266, 1269, 1270, 1272, 1297 ЦК України, суд –

У Х В АЛ И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк у шість місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили, для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його бабусі – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Відповідач – Сніжнянська міська рада Донецької області, місцезнаходження: вул. Леніна, буд. 39, м. Сніжне, Донецька область, 86501, ЄДРПОУ 33681255.

Повний текст рішення складено 11 серпня 2021 року.

Суддя                                                                                В.М. Ходько