Справа № 648/42/21

Провадження № 2/648/304/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року смт.Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Рибас А.В.,

за участю секретаря Ербес Н.Д.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в смт.Білозерка Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про відшкодування частини коштів за комунальні послуги та витрати на утримання майна, -

в с т а н о в и в :

05 січня 2021 року представник позивача ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення коштів на утримання житлового будинку, посилаючись на наступні обставини. Позивачу на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння серії НВТ 815530 від 06.10.2016 року на праві приватної власності належить Ѕ частина будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачу ОСОБА_4 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу належить інша Ѕ частина вказаного домоволодіння, тобто позивач та відповідач є співвласниками житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач та відповідач проживали разом та вели спільне господарство як родина, проте з 2016 року спільні відносини між сторонами припинилися. Між ними існувала домовленість щодо оплати комунальних послуг в рівних частках, як фактичними користувачами та співвласниками будинку. Разом з тим, з цього ж періоду співвласник - відповідач ОСОБА_4 не приймає участі в утриманні спільної власності-житлового будинку та не сплачує комунальні послуги. Всі особові рахунки на електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання відкриті на ім`я позивача. Станом на 01.11.2020 року позивачем сплачено за комунальні послуги всього 15150 грн. самостійно без участі відповідача, останній відмовляється оплачувати послуги, якими користується, тобто відповідач ніяких витрат на утримання будинку не несе. З урахуванням викладених обставин просила стягнути з відповідача половину понесених нею витрат на оплату комунальних послуг та утримання майна в сумі 7575 грн.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 14.01.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом та призначено підготовче засідання.

02.04.2021 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вважав їх незаконними, надуманими та недоведеними, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважав, що сторона позивача надала неякісні копії доказів, які взагалі не підтверджують зазначену позивачем суму. Не заперечував, що проживає в належному йому та позивачу житловому будинку та користується комунальними послугами. Проте вважав, що позивач бажає збагатитися за рахунок відповідача. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у період часу з 2015 року по листопад 2017 року виїхав працювати до Росії та надав позивачу довіреність на отримання його пенсії та інших грошових виплат. За час перебування його за кордоном позивач на підставі довіреності отримала 28914,8 грн. та цими коштами розпорядилася, оплачуючи комунальні витрати, як вони і домовлялися. З 2017 року відповідач почав сам отримувати свою пенсію, допомагав йому в цьому племінник ОСОБА_5 , який передавав позивачу пенсію відповідача. Крім того, відповідач особисто передавав позивачу кошти на оплату комунальних платежів та інші витрати. З 01.01.2017 року по 30.04.2019 року відповідач отримав субсидію на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 39448,65 грн. З 01.05.2019 року субсидію оформила на себе позивач ОСОБА_3 та із 01.05.2019року по грудень 2020 року їй було нараховано субсидію в сумі 15106,36 грн.

27.04.2021 року представник позивача надала відповідь на відзив з детальним розрахунком витрат, понесених позивачем на оплату житлово-комунальних послуг у період з 01.01.2020 по 01.04.2021 року, на загальну суму 11451,80 грн. та 30.07.2021 року надала заву про зменшення позовних вимог, у якій уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 5725,90 грн.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 30.04.2021 року підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено судовий розгляд вказаної цивільної справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив, а також просила задовольнити уточнені нею позовні вимоги у повному обсязі. Доповнила, що відповідачі є співвласниками вищезазначеного майна, проживають у будинку та є споживачами комунальних послуг. Позивач уточнила період, упродовж якого відповідач ухилявся від утримання майна, з урахуванням наявних у неї оригіналів письмових доказів, також зазначила, що понесені позивачем витрати на оплату комунальних послуг та утримання майна здійснені за рахунок її власних коштів та надана позивачу субсидія не враховувалися при визначенні суми, яка підлягає стягненню.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені ним у відзиві на позовну заяву, зазначив, що надавав кошти на оплату комунальних послуг, проте не зміг пригадати в яких саме сумах та у який період, наполягав на тому, що завжди надавав позивачу суму, яку вона називала, в тому числі кілька разів це відбувалося у присутності свідка.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача та його представника, допитавши свідка ОСОБА_5 та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Згідно договору купівлі-продажу домоволодіння серії НВТ 815530 від 06.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Пономарчук І.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №933, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та вказаний будинок належить їм на праві приватної спільної часткової власності в рівних частках, що підтверджується також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №70192452 від 11.10.2016 року.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що у період часу з 01.01.2020 по 01.04.2021 року і позивач, і відповідач постійно проживали у належному їм будинку та були споживачами комунальних послуг з електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення на підставі договорів, укладених з одного боку з постачальниками послуг, з іншого - з ОСОБА_3 ..

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 5, ч.6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Правовідносини з приводу користування та утримання будинку, у тому числі тих, що належать громадянам на праві власності, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує, а відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Участь кожного співвласника у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна означає необхідність несення витрат, які є об`єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані, тобто для підтримання технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості.

Отже, витрати на утримання будинку та прибудинкової території та витрати на газопостачання, в тому числі для опалення житла, водопостачання та водовідведення, електропостачання є об`єктивно необхідними для належного функціонування спільного майна та збереження його експлуатаційних якостей, які відповідно до ст. 360 ЦК України визначаються як витрати на управління, утримання і збереження спільного майна та покладаються на співвласника відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч.4 ст.544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження №61-26462св18) та у постанові від 19 серпня 2020 року у справі №703/2200/15-ц (провадження №61-7289св20).

Судом встановлено, що сторони є співвласниками житлового будинку і відповідно до закону зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до досліджених у судовому засіданні наданих позивачем оригіналів письмових доказів-квитанцій про сплату комунальних послуг за період з 01.01.2020 по 01.04.2021 року, копії яких долучені до справи, у вищевказаний період часу позивач через банківські установи за рахунок готівкових коштів сплатила комунальні послуги, а саме: за послуги електропостачання 4730,40 грн.; за водопостачання та водовідведення-518,50 грн.; послуги з розподілу газу на суму-1558,60 грн.; послуги з газопостачання на суму - 10019,51 грн., на загальну суму 16827,01 грн.

Звертаючись до суду з вищевказаними вимогами позивач ОСОБА_3 наголошує на тому, що відповідач, як співвласник майна повинен нести витрати по утриманню майна на рівні з нею. Оскільки відповідач ухиляється від зазначеного, позивач несе витрати за обох співвласників.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що відповідач у справі ОСОБА_4 до травня 2020 року сам приїздив до м. Херсона та знімав свою пенсію, з травня від допомагав відповідачу, який є його дядьком, знімати пенсію та привозив її відповідачу у с.Станіслав. У травні, липні та вересні 2020 року відповідач у його присутності із знятих коштів передавав грошові кошти позивачу. При цьому не зміг пригадати яку суму позивач просила їй надати та в зв`язку з чим, яку суму та якими купюрами відповідач передавав позивачу.

При цьому суд не приймає до уваги письмові докази, надані відповідачем, а саме: копію закордонного паспорту відповідача з відмітками про перетин державного кордону; копію довіреності, виданої ОСОБА_4 23.10.2015 позивачу; довідку Головного управління Пенсійного фонду України №94 від 10.03.2021 про розмір отриманої відповідачем пенсії з січня 2015 по грудень 2016 року; довідку Управління соціального захисту населення №01-27/430 від 11.03.2021 про нараховану ОСОБА_4 субсидію на оплату житлово-комунальних послуг з 01.01.2017 по 30.04.2019 в сумі 39447,65 грн. та довідку Управління соціального захисту населення №01-27/431 від 11.03.2021 про нараховану ОСОБА_3 субсидію на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2019 по 31.12.2020 в сумі 15106,36 грн.. На переконання суду вказані докази не стосуються періоду виникнення спірних правовідносин, не спростовують факту внесення готівкових коштів особисто позивачем за оплату комунальних послуг, які не охоплені субсидією в повному обсязі, а також є неналежними доказами в силу ст.77 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд дійшов переконання, що позивачем надані належні, допустимі та достовірні докази, які підтверджують понесені нею витрати на утримання майна, яке перебуває у спільній частковій власності з відповідачем, у період з 01.01.2020 по 01.04.2021 року. Натомість відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують його позицію та наведені ним факти і обставини.

Оскільки, позивачем за вищевказані послуги перераховано 15106,36 гривень, то відповідач повинен відшкодувати позивачу Ѕ частину понесених останньою витрат по утриманню майна (7553,18 грн.) та з відповідача в межах пред`явленого позову підлягає стягненню 5725,90 грн.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача частини витрат, понесених останньою на утримання будинку та сплату комунальних послуг, є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та оскільки позов задоволено у повному обсязі, судові витрати покладаються на відповідача. При цьому судовий збір в сумі 908,00 грн. має бути стягнутий з відповідача на користь держави, оскільки позивач є інвалідом 2 групи та звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 355, 358, 360 ЦК України, ст.ст.2, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 128, 133, 141, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про відшкодування частини коштів за комунальні послуги та витрати на утримання майна задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою комунальних послуг та утриманням нерухомого майна- будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 5725 (п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять )гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім сорок) гривень 00 копійок.

Повне судове рішення складено 05.08.2021 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Рибас