Справа № 756/9530/21

Номер провадження № 1-кп/756/1196/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренка А. А.,

за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,

прокурора Сивопляс Л. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Луценка Є. П.,

представника потерпілої Серта О. В.,

представника цивільного відповідача Богдан О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора, подане в рамках кримінальне провадження, внесене 28.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001209, про продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченому:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Гвіздів, Корецького району, Рівненської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження тримання під вартою ОСОБА_1 . На думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та учинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового слідства та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно ухилятись від явки до органу досудового слідства та суду, тобто переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків є те, що йому відомі всі фактичні обставини вчиненого ним діяння, а також анкетні дані, місця проживання, працевлаштування потерпілих, свідків, та шляхом вмовляння, підкупу або погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що обвинувачений не має постійного джерела доходу, належних засобів для існування. Обвинувачений ОСОБА_1 , на думку прокурора, може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Захисник Луценко Є. П., у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не є обґрунтованими. Також захисник просив обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав захисника та просив обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Представник цивільного відповідача Богдан О. О. також вважала, що обвинуваченому слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м`який.

Представник потерпілої Серт О. В. підтримав клопотання прокурора.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, захисника, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.

Як свідчать пояснення прокурора у судовому засіданні, підставою застосування до ОСОБА_1 , як і продовження строку тримання під вартою, є наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку суду, зазначені прокурором у судовому засіданні відомості щодо особистості обвинуваченого, надані матеріали справи та встановлені у судому засіданні обставини подій, які описані в обвинувальному акті, свідчать про те, що ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та наведені на їх обґрунтування обставини, як і надані на їх підтвердження відомості, у цілому, є обґрунтованими.

Ризик незаконного впливу на свідків, у цьому кримінальному провадженні не підтверджені в судовому засіданні прокурором, оскільки відсутні документи, які могли б підтвердити, що обвинувачений вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку, інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи.

Ці висновки суду свідчать, що наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Даючи оцінку доводам сторони захисту, зокрема ненадання разом з клопотанням саме доказів в обґрунтування ризиків, суд ураховує, що ризиками є будь-які фактичні дані. При цьому, такі фактичні дані не можуть бути обмеженими тими фактичними даними, які визначені ст. 84 КПК України. Оскільки такі дані, на думку суду, повинні свідчити лише про можливості існування певних підозр, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжником яких є запобіжний захід. А отже, судом наведено існування саме тих достатніх підстав відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

Судом, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при прийнятті такого рішення, було також вивчено відомості, що характеризують особистість обвинуваченого, наведену прокурором у клопотанні, а також стороною захисту. Але, їх сукупність не дає підстав аби змінити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України строку дії запобіжного заходу.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПКУ України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.

Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 визначити також і розмір застави, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільненими з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання судді, застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн 00 коп., встановлена для ОСОБА_1 здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на нього обов`язків, а саме з`являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися із міста Києва, повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та представником потерпілого у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись статтями 7, 177, 178, 182, 183, 194, 197, 199, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 в вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 12.09.2021 та підлягає негайному виконанню після її оголошення

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти строком на 60 днів наступні обов`язки:

- не відлучатися із місця проживання за адресою АДРЕСА_1;

- повідомляти суд та отримувати дозвіл щодо необхідності зміни свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя А. А. Пономаренко