Провадження № 2/679/386/2021

Справа № 679/784/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2021 року                                                                                             м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Панчук В.О.,

номер справи 679/784/21,

позивач  орган опіки та піклування Нетішинської міської ради,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом  органу опіки та піклування Нетішинської міської ради, в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради  про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

                                                     ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року орган опіки та піклування Нетішинської міської ради, в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради  про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачі є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Малолітній ОСОБА_3 від 11 березня 2015 року перебував на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах на підставі наказу начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 11 березня 2015 року №8 «Про постановку на облік дітей». Малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також були поставлені на облік служби у справах дітей 23 квітня 2018 року як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах на підставі наказу начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 23 квітня 2018 року №36 «Про постановку на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах». Причиною постановки малолітніх дітей на облік служби у справах дітей – це неналежне виконання батьками батьківських обов`язків.

У позові позивач зазначає, що службою у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради постійно проводилися індивідуально-профілактичні заходи впливу на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо створення ними належних умов для виховання дітей, виправлення їхньої асоціальної поведінки, цільового використання дитячих коштів, тощо. Означену сім`ю було ініційовано передати під соціальний супровід міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Відповідно до вироку Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 червня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 389 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки п`ять днів.

У лютому 2019 року після проведення перевірки умов проживання дітей, отримання відповідей на запити, враховуючи бажання матері займатися вихованням дітей, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини від 05 лютого 2019 року та у зв`язку із зникненням підстав для перебування на обліку, малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було знято з обліку служби у справах дітей як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Сім`ю залишено на контролі соціальних служб.

Однак, після того, як ОСОБА_2 звільнився з місць позбавлення волі та повернувся в сім`ю, до служби у справах дітей почали надходити часті повідомлення від старшої повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , щодо неналежного виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Окрім того, були часті виклики поліції з приводу вчинення п`янок за адресою проживання малолітніх дітей, оскільки батьки дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали зловживати спиртними напоями. Догляд за малолітніми дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на час перебування батьків дітей тривалий період в стані алкогольного сп`яніння здійснювала ОСОБА_6 .

Також позивач у позові зазначає, що неодноразово на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини, а саме: 06 серпня 2019 року, 01 грудня 2020 року, 02 лютого  та 09 червня 2021 року, розглядалися питання про виконання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . За результатами розгляду батьків було неодноразово попереджено про відповідальність за неналежне виконання ними батьківських обов`язків та тричі ініційоване притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 184 КпАП.

08 червня 2021 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення ОСОБА_6 та чергових відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо перебування батьків, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння та недогляду за малолітніми дітьми. В результаті відвідування 08 червня 2021 року сім`ї за місцем проживання дітей було встановлено, що мати перебувала в стані алкогольного сп`яніння (була агресивна, не могла стояти на ногах, погрожувала, говорила неадекватно, путалась в словах, тощо), батько мав ознаки вживання алкоголю та погодився на медичне обстеження. За висновком медичного огляду батька дітей, який був проведений КНП НМР «СМСЧ м.Нетішин» 08 червня 2021 року о 22.00 год. 10 хв. ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння - 1,74‰. Малолітніх дітей тимчасово на ніч забрала до себе додому ОСОБА_6 . Батьки були запрошені на засідання комісії з питань захисту прав дитини з питання щодо відібрання у них малолітніх, у зв`язку з тим, що перебування дітей в сім`ї становило загрозу їхньому життю та здоров`ю.

09 червня 2021 року на засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 з`явився у нетверезому стані, вів себе агресивно, на зауваження реагував неадекватно. ОСОБА_1 на засідання комісії не з`явилася, продовжувала надалі вживати алкогольні напої. Членами комісії рекомендовано органу опіки та піклування Нетішинської міської ради прийняти рішення щодо негайного відібрання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у їхніх батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , без позбавлення їх батьківських прав та враховуючи те, що ніхто з родичів не виявив бажання на тимчасове влаштування дітей в їхню сім`ю, влаштувати малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на повне державне утримання до КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини». Окрім того, членами комісії рекомендовано службі у справах дітей ініціювати притягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до статті 184 КпАП за неналежне виконання ними батьківських обов`язків щодо малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зазначає позивач у позові, що 11 червня 2021 року малолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 влаштовані до КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» на повне державне утримання.

Зазначені факти, на переконання позивача, свідчать про те, що залишення малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у відповідачів є небезпечним для їхнього повноцінного життя, здоров`я та нормального розвитку.

На підставі наведеного, посилаючись на приписи ст. ст. 150, 155, 164, 170 Сімейного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», позивач просить відібрати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у їхніх батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , без позбавлення їх батьківських прав. Передати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Нетішинської міської ради. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на їхні особисті рахунки у розмірі по п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця, починаючи із дня пред`явлення цього позову і до досягнення дітьми повноліття.

Також позивач просить зобов`язати уповноважену особу КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» відкрити особистий рахунок дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для перерахування аліментів у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідачі відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надали.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 червня  2021 року вказана позовна зава прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 серпня  2021 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання в таке не з`явились.

11 серпня 2021 року представник позивача ОСОБА_7 подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, в ній же зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Також 11 серпня 2021 року від відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду надійшли заяви в яких останні просили розглядати справу без їх участі, зазначили в заяві, що позов визнають повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служби у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради Крилович В.А. також подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, в ній же зазначила, що позовні вимоги позивача підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились то фіксація судового засідання не здійснювалась.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог,  дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі СК України).

Відповідно до ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав у випадках, передбачених п. п. 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Позбавлення батьківських справ завжди є результатом протиправної, винної поведінки. Відібрання ж дитини не пов`язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров`ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо.

Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

На переконання суду, відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків (ч. 2 ст. 170 СК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №402-III сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідно до ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 02 серпня 2006 року №69-V, предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосується.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, який заререєстровано 22 серпня 2015 року, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського  управління юстиції у Хмельницькій області (а. с. 14).

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  що підтверджується даними свідоцтв про народження: серія НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського  управління юстиції у Хмельницькій області 10 лютого 2015 року, серія НОМЕР_3 , виданого Нетішинським міським відділом державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 19 квітня 2018 року, серія НОМЕР_4 , виданого Нетішинським міським відділом державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 19 квітня 2018 року (а.с. 8, 9, 10).

Наказами начальника служби у справах дітей №8 від 11 березня 2015 року та №36 від 23 квітня 2018 року малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було поставлено на облік, як дітей, які перебувать у складних життєвих обставинах у зв`зку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків (а.с. 33, 34).

Наказом начальника служби у справах дітей №15 від 06 лютого 2019 року малолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були зняті з такого обліку (а.с. 32).

За даними інформації Нетішинського територіального центру соціального обслуговування №01/32-339 від 09 серпня 2019 року та №01/29\597 від 07 грудня 2020 року  за результатами здійсненн оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 встановлено, що остання знаходиться у відпустці по догляду за дітьми до трьох років. У квартирі присутні діти, зовнішній вигляд яких належний, продукти харчування наявні. Квартира облаштована меблями. Батько дітей ОСОБА_2 на момент першого відвідування відбував покарання у виді позбавлення волі, а другого - знаходився вдома, не заперечував останній щодо факту наявності в нього шкідливих звичок. Батько вказав, що інколи працює на тимчасових роботах. Родина має заборгованість щодо сплати комунальних послуг (а.с. 54).

11 травня 2016 року, 06 серпня 2019 року, 01 грудня 2020 року, 02 лютого 2021 року відповідачам було винесено службою у справах дітей попередження щодо не вчинення протиправних дій щодо дітей, рекомендовано, зокрема, не зловживати спиртними напоями, належним чином забезпечувати санітарно-гігієнічні умови проживання, дотримуватись режиму дня, харчування малолітніх, працевлаштуватись. У разі продовження ухилення від виконання батьківських обов`язків буде порушено справу про притягнення до адміністративної відповідальності, а у випадку встановлення небезпеки для дітей негайне відібрання їх у них (а.с. 48-52).

13 квітня 2016 року, 27 листопада 2020 року та 11 червня  2021 року служба у справах дітей зверталась до органів поліції з приводу притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 184 КУпАП (а.с. 43-46).

Згідно даних актів проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 09 червня 2021 року у помешканні останніх перебувають інші особи, ймовірно у стані алкогольного сп`яніння чи під дією психоактивних речовин, батьки мають візуально ознаки алкогольної дії речовин та мають візуальні ознаки фізичного насильства, також останні мають небезпечну поведінку, а саме: напади агресії, б`ються, погрожують, а  тому як результат проведення оцінки рівня безпеки дітей визначений як дуже небезпечний (а.с. 16-24).

З актів обстеження житлово-побутових умов дитини від 18 та 23 липня 2019 року, 24 та 30 листопада 2020 року, 06 та 08 червня 2021 року за  місцем реєстрації дітей убачається, що житло  має задовільні санітарно- гігієнічні умови, проте умови для дітей створені, зокрема останні мають місця для спання, особисті речі та іграшки, наявні необхідні побутові предмети та меблі (а.с. 63-68).

Згідно інформацій про відвідування дітей від 16 квітня 2015 року, 30 та 31 березня, 12 та 13  квітня, 20 та 21 грудня 2016 року, 14 березня та 11 травня  2017 року, 12 червня 2018 року, 25 липня 2019 року, зокрема, мати часто не виконує свої батьківські обов`язки, через зловживання алкогольними напоями, часом батько доглядає за дітьми самостійно, або за дітьми доглядають родичі. Поряд з цим, у помешканні дітей відносно прибрано, наявні продукти харчування (а.с. 69, 70, 72, 73, 76, 77, 80 - 83, 85). В цей же період, як убачається з матеріалів справи, з батьками проводили профілактичні бесіди з приводу належного виховання дітей (а.с. 71, 74. 75, 78, 79, 84).

Рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 10 червня 2021 року №294/2021 «Про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 у їхніх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 » малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відібрані у їхніх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 15).

Згідно даних актів передачі-прийому дитини від 11 червня 2021 року малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та  ОСОБА_3 перебувають у КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини»  (а.с. 29-31).

Отже, як вбачається із наявних у справі доказів відповідачі весь цей час не проявляли зацікавленість, інтерес та переживання щодо життя їх малолітніх дітей, не змінили своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, не створили відповідні умови для проживання дітей в квартирі.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідачі на даний час бажають брати участь у вихованні дітей.

Аналіз зазначених норм права та вищевикладені обставини свідчать про те, що позивач довів факт існування виняткових обставин, які безпосередньо загрожують життю та здоров`ю малолітніх дітей, що є підставою для відібрання дітей.

Відібрання дітей у батьків, хоч і є радикальним заходом для забезпечення належного виконання батьками їх обов`язків щодо виховання дітей, однак в даному випадку він може бути застосований у зв`язку із недопущенням порушення прав малолітніх дітей.

Суд зважає на те, що позивачем надано суду достатні докази того, що відібранню дітей передували застосування до відповідачів альтернативних, більш м`яких заходів впливу, які мали попереджувальний вплив на них, зокрема, попередження та звернення до органів поліції про притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Факт того, що діти можуть бути поміщені в середовище, яке більш сприятливе для їх виховання, виправдовує, в даному випадку, примусове відібрання дітей від батьків. На переконання суду, ненадійність зазначеної вище ситуації, не можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

За вказаних обставин, аналізуючи підстави заявлених позовних вимог, надані сторонами докази, норми права у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про відібрання дітей у відповідачів.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 170 Сімейного кодексу України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

У відповідності зі ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин першої, другої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яке буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи інтереси малолітніх дітей, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів у зв`язку з обґрунтованістю та доведеністю. Зокрема, суд вважає, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків стосовно виховання малолітніх дітей, не проявляють батьківської турботи, не бажають належно виховувати дітей, що в свою чергу свідчить про самоусунення відповідачів від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню малолітніх дітей. Тому позовні вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідачів на дітей також підлягають до задоволення.

У відповідності зі ст. 430 п. 1 ч.1 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Суд стягує з відповідачів на користь держави судові витрати у відповідності зі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 141, 247, 263-265  ЦПК України, суд

                                                             УХВАЛИВ:

Позов органу органу опіки та піклування Нетішинської міської ради, в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради  про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задоволити повністю.

Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від їхніх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав.

Передати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під опіку ограну опіки та піклування Нетішинської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на їхні особисті рахунки у розмірі по п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця, починаючи з  17 червня 2021 року до досягнення дітьми повноліття.

Уповноважену особу КНП «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини» (місцезнаходження: 29016, м. Хмельницький, вул. Хотовицького, 4) зобов`язати у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити особистий рахунок дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для перерахування аліментів у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

На підставі п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити дане рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області  протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: орган опіки та піклування Нетішинської міської ради, місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Шевченка,1, ЄДРПОУ 25939741.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,  РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради, місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Шевченка,1, ЄДРПОУ 25939741.

Повне судове рішення  складено 11 серпня 2021 року.

   Суддя                                                                                                     О.М. Гавриленко