154/3170/20

2/154/127/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року. м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Вараниці А.П.,

з участю сторін:

представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Жук М.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Володимир-Волинська міська рада Волинської області, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до своєї сестри ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті їхнього батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що після смерті батька відкрилась спадщина за законом на належне йому спадкове майно, а саме на частку у житловому будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті батька вона у визначений законом шестимісячний термін не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки самостійно виховувала двох малолітніх дітей, а третьою донькою була вагітна, не працювала, перебувала в скрутному матеріальному становищі та була необізнана в законодавстві і процедурі оформлення спадкового майна.

Із вказаних підстав у позовній заяві просила визначити їй три місяці додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, витребувано матеріали спадкової справи по смерті ОСОБА_6 .

За результатами отриманої спадкової справи № 168/2018 щодо майна ОСОБА_6 встановлено, що її було заведено Другою дніпровською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 15 березня 2018 року за заявою кредитора ПАТ КБ «Приватбанк» у зв`язку із наявністю у ОСОБА_6 за його життя боргових зобов`язань, які успадковуються нарівні з іншим майном. Позивач та відповідач у справі у встановленому законом порядку спадщини не прийняли.

Крім того, встановлено, що в провадженні судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітера І.Р. знаходиться цивільна справа № 154/2374/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їхнього брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже встановлено, що у спадкодавця ОСОБА_6 є інші спадкоємці, які також претендують на спадкове майно в порядку спадкування за законом в якості спадкоємців другої черги.

Крім того, оскільки судом встановлено, що спадкове майно не було прийнято ніким із спадкоємців у передбачені законом строки, результат розгляду цієї справи може мати наслідком визнання спадщини відумерлою.

Із встановлених обставин справи, оскільки рішення у ній може вплинути на права та інтереси зазначених осіб, з ініціативи суду ухвалою від 29 січня 2021 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Володимир-Волинську міську раду та АТ КБ «Приватбанк» залучено до справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

18 лютого 2021 року від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшли письмові пояснення, за якими він позов заперечив, вказавши що позивачем не вказано поважних причин для поновлення строку для прийняття спадщини. Подальший розгляд справи просив проводити без участі їх представника.

04 березня 2021 року від представника Володимир-Волинської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника в судовому засіданні, проти задоволення позову не заперечили.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року закрито підготовче провадження у справі.

В судових засіданнях позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові. Надалі від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про визнання позову, просила подальший розгляд справи проводити без її участі, в судові засідання жодного разу не з`явилась.

Треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в судових засіданнях позов заперечили, вказавши на його безпідставність та відсутність поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Третя особа ОСОБА_5 в судові засідання не з`явилась, жодних заяв чи клопотань не подала.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням того, що визнання позову відповідачем порушує права, свободи та інтереси інших осіб, які безпідставно не були залучені у справі відповідачами, суд не прийняв такого визнання та продовжив судовий розгляд справи по суті.

З`ясувавши позиції сторін та учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява необґрунтована та безпідставна, а тому у позові слід відмовити.

Правовідносини, які склалися з приводу обставин прийняття спадщини регулюються цивільним законодавством України.

Так, у відповідності до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відтак, відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Законом не визначено виключного переліку поважних причин, а тому вирішення вказаного питання покладається на дискрецію суду. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, поважними причинами пропуску строку визнаються ті обставини, які унеможливлюють з об`єктивних причин спадкоємцю подати заяву про прийняття спадщини протягом всього шестимісячного строку, який надається для подання такої заяви нотаріусу.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

ОСОБА_6 за життя був співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено у справі копією свідоцтва про право власності на житло від 19 грудня 1993 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина за законом на належне йому на праві приватної власності майно.

У встановлений законом шестимісячний строк ніхто із можливих спадкоємців заяви нотаріусу про прийняття спадщини не подав, що підтверджено у справі матеріалами спадкової справи № 168/2018.

З пояснень позивача у її позовній заяві вбачається, що після смерті батька вона у визначений законом шестимісячний термін не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки самостійно виховувала двох малолітніх дітей, а третьою донькою була вагітна, не працювала, перебувала в скрутному матеріальному становищі та була необізнана в законодавстві та процедурі оформлення спадкового майна.

У підтвердження доводів позивачем до справи долучено копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, позивач долучила до справи ряд медичних документів про неодноразові звернення до лікарів з приводу перебігу її вагітності за період жовтня 2015 року по 26 квітня 2016 року.

Згідно тих же медичних документів та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач ОСОБА_2 народила дитину ОСОБА_9 .

Згідно змісту копії обмінної карти № НОМЕР_3 , позивача ОСОБА_2 30 квітня 2016 року було виписано у задовільному стані із полового будинку, діагноз новонародженої дитини також було встановлено: здорова.

Інших доказів позивачем в обгрунтування поважності причин пропуску строку подано не було.

За вказаних обставин суд погоджується із твердженнями позивача про те, що в період із 07 лютого 2016 року (день смерті батька та відкриття спадщини) по ІНФОРМАЦІЯ_6 (день виписки із пологового будинку) у неї існували причини, які об`єктивно ускладнювали, а в період пологів унеможливлювали подання нею нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Вказані причини суд безумовно визнає поважними.

Проте, звертаючись до суду з позовом, позивач, всупереч ст.81 ЦПК України, не надала належних та допустимих доказів того, що з 30 квітня 2016 року по 07 серпня 2016 року існували будь-які причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї як спадкоємця на вчинення таких дій у встановлений законом строк.

Доводи позивача про скрутне матеріальне становище та необізнаність у процедурі прийняття спадщини, не є підставою для задоволення позову.

Отже, відсутні правові підстави для надання ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_6 , а тому за недоведеністю пред`явлені позивачем вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

В такому випадку судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Володимир-Волинська міська рада Волинської області, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, у цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 серпня 2021 року.

Головуючий (підпис)

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер