154/2374/20

2/154/54/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року. м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Баскаковій К.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жук М.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Володимир-Волинська міська рада, АТ КБ «Приватбанк», про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до своїх рідних сестер ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті їхнього рідного брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що дітей у ОСОБА_6 не було та заповіту він не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина за законом на належне йому спадкове майно, а саме на частку у житловому будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі є також спадкоємцями другої черги за законом, проте на спадщину не претендують.

Після смерті ОСОБА_6 вона у визначений законом шестимісячний термін не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки поїхала до своєї доньки ОСОБА_7 , яка проживає у м. Санкт-Петербург для допомоги у догляді онуки Мілади, у зв`язку з чим перебувала на території Російської Федерації з 20 лютого 2016 року по 20 квітня 2017 року.

Вважає дані причини пропуску терміну для подання заяви про прийняття спадщини поважними, а тому у позовній заяві просила визначити їй два місяці додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження у справі, витребувано матеріали спадкової справи по смерті ОСОБА_6 .

За результатами отриманої спадкової справи № 168/2018 щодо майна ОСОБА_6 встановлено, що її було заведено Другою дніпровською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 15 березня 2018 року за заявою кредитора ПАТ КБ «Приватбанк» у зв`язку із наявністю у ОСОБА_6 за його життя боргових зобов`язань, які успадковуються нарівні з іншим майном. Позивач та відповідачі у справі у встановленому законом порядку спадщини не прийняли.

Крім того, в провадження судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітера І.Р. надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті їх батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за якою було відкрито провадження в цивільній справі № 154/3170/20 (провадження № 2/154/127/21).

Отже встановлено, що у спадкодавця ОСОБА_6 є діти, які також претендують на спадкове майно в порядку спадкування за законом в якості спадкоємців першої черги.

Крім того, оскільки судом встановлено, що спадкове майно не було прийнято ніким із спадкоємців у передбачені законом строки, результат розгляду цієї справи може мати наслідком визнання спадщини відумерлою.

Із встановлених обставин справи, оскільки рішення у ній може вплинути на права та інтереси зазначених осіб, з ініціативи суду ухвалою від 29 січня 2021 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Володимир-Волинську міську раду та АТ КБ «Приватбанк» залучено до справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

18 лютого 2021 року від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшли письмові пояснення, за якими він позов заперечив, вказавши що позивачем не вказано поважних причин для поновлення строку для прийняття спадщини. Подальший розгляд справи просили проводити без участі їх представника.

04 березня 2021 року від Володимир-Волинської міської ради до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечили.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року у зв`язку із запереченням позову ОСОБА_4 було задоволено її клопотання про витребування у Державної Прикордонної служби України інформації щодо перетинання позивачем ОСОБА_1 державного кордону України.

В судових засіданнях позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові. Надалі участь у розгляді справи брала її представник ОСОБА_8 , яка зайняла аналогічну позицію позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, просила його задовольнити. Крім того подала до суду заяву про визнання позову, просила подальший розгляд справи проводити без її участі, в подальші судові засідання не з`явилась.

Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про визнання позову, просила подальший розгляд справи проводити без її участі, в судові засідання жодного разу не з`явилась.

Третя особа ОСОБА_4 в судових засіданнях позов заперечила, вказавши на його безпідставність. 28 травня 2021 року від представника ОСОБА_4 надійшла заява про заперечення позову та продовження розгляду справи без їх участі.

Третя особа ОСОБА_5 в судові засідання не з`явилась, жодних заяв чи клопотань не подала.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням того, що визнання відповідачами позову порушує права, свободи та інтереси інших осіб, які безпідставно не були залучені у справі відповідачами, суд його не прийняв такого визнання та продовжив судовий розгляд справи.

З`ясувавши позиції сторін та учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява безпідставна, суперечить наявним у справі доказам, а тому у позові слід відмовити.

Правовідносини, які склалися з приводу обставин прийняття спадщини регулюються цивільним законодавством України.

Так, у відповідності до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відтак, відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

ОСОБА_6 за життя був співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено у справі копією свідоцтва про право власності на житло від 19 грудня 1993 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина за законом на належне йому на праві приватної власності майно.

У встановлений законом шестимісячний строк ніхто із можливих спадкоємців заяви нотаріусу про прийняття спадщини не подав, що підтверджено у справі матеріалами спадкової справи № 168/2018.

З пояснень позивача у її позовній заяві вбачається, що після смерті брата, вона у встановлений законом шестимісячний строк, не звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у зв`язку з тим, що в період з 20 лютого 2016 року по 20 квітня 2017 року постійно перебувала на території Російської Федерації, де здійснювала догляд за онукою.

Проте, витребувана інформація у Головному центрі обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-13422/0/15-21 від 14 квітня 2021 року повністю спростовує доводи позивача, оскільки свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 в період з 20 лютого 2016 року по 20 квітня 2017 року систематично, а саме 38 раз, на невеликі проміжки часу перетинала державний кордон України з Республікою Польща через пункти пропуску «Устилуг» та «Ягодин» і поверталась на територію України, отже увесь вказаний період знаходилась за місцем свого проживання.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про важкі пологи її дочки у місті Санкт-Петербург та необхідність стороннього догляду за онукою, оскільки вони у справі не мають жодного юридичного значення.

Інших причин пропуску позивачем терміну для подання заяви про прийняття спадщини у справі вона не зазначала.

Отже, позивачем у справі не обгрунтовано жодним належним доказом будь-якої причини пропуску строку подання заяви нотаріусу для прийняття спадщини, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про безпідставність заявленого позову, а тому в його задоволенні слід відмовити.

В такому випадку судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Володимир-Волинська міська рада, АТ КБ «Приватбанк», про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, у цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 серпня 2021 року.

Головуючий (підпис)

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер