У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 2-5835/11

провадження № 61-11418 ск 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4», приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Milford Investments LTD», треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дочірнє підприємство із 100% іноземною інвестицією «Д`естате», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод у здійсненні права спільної сумісної власності,

В с т а н о в и в:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, в якій просив поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 у справі № 2/5835/11 та видати дублікат виконавчого листа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року у справі № 2-5835/11, до виконання та видано його дублікат.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» задоволено; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року скасовано; відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

07 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 не було необхідності раніше звертатися до суду із заявою про видачу виконавчого листа, оскільки видача його ОСОБА_2 передбачала виконання рішення і щодо ОСОБА_1 . Виконавчим листом, виданим ОСОБА_2 , було зобов`язано надати доступ ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на горище житлового будинку АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження №33004195, тому не міг оскаржувати постанову про закінчення виконавчого провадження, знайомитися з матеріалами справи та брати участь у виконавчому провадженні. Лише у грудні 2019 року він дізнався, що виконавче провадження закрито, а матеріали виконавчого провадження знищено.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено право для сторони у справі або іншої відповідної особи на оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому ця постанова не підлягає касаційному оскарженню в цій частині.

Таким чином, постанова Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року в частині поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа не може бути переглянута в касаційному порядку.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2012 року, визнано недійсним рішення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» від 22 листопада 2005 pоку в частині надання власнику четвертого поверха - ПК OB «Мілфорд Інвестмент Лтд» всіх прав власності та прав проведення всіх необхідних робіт з будівництва, проектування, пов`язаних з реставрацією і будівництвом мансардного поверху та пристосуванням його під житло по АДРЕСА_1 ; зобов`язано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку АДРЕСА_1 та надати ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вільний доступ на горище житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2012 року та 22 квітня 2013 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2012 року залишені без змін.

Заочне рішення набрало законної сили 30 травня 2012 року.

07 лютого 2012 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 отримала виконавчий лист (2 шт). в частині зобов`язання, що підтверджується відповідною розпискою, наявною у матеріалах справи.

Факт отримання виконавчого листа представником ОСОБА_9 також підтверджується листом Шевченківського районного суду м. Києва (вих. №72861/19-вих//ЦК2050).

Відповідно до статті першої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що із заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу його дубліката ОСОБА_1 звернувся у грудні 2019 року, тобто після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання за заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року, яке набрало законної сили 30 травня 2012 року. ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а також не наведено об`єктивних обставин, які перешкоджали йому реалізувати таке право у встановлений строк. Крім того, ОСОБА_1 не було надано доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 прийшла до висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Встановивши, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа після закінчення встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання та не навів поважних причин пропуску цього строку, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні його заяви.

Зазначені у касаційній скарзі аргументи, щодо видачі дубліката виконавчого листа, Верховний Суд вважає необґрунтованими, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

У відповідності до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами четвертою-шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4», приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Milford Investments LTD», треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дочірнє підприємство із 100% іноземною інвестицією «Д`естате», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод у здійсненні права спільної сумісної власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук