Постанова

Іменем України

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 646/5695/20

провадження № 61-2624св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2020 року

в складі судді Янцовської Т. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року щодо у складі колегії суддів: Хорошевського О. М.,

Бурлака І. В., Яцини В. Б. у частині оскарження повернення зустрічної позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що відповідно до підписаної заяви від 25 січня 2008 року № б/н відповідач отримав у АТ КБ «ПриватБанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, у відповідача станом на 12 серпня 2020 року є заборгованість перед банком у розмірі 10 726,43 грн, яку банк просив стягнути в судовому порядку. Також просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 жовтня

2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09 листопада 2020 року від відповідача надійшло клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Цього ж дня ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансової послуги.

Зустрічний позов мотивований тим, що АТ КБ «ПриватБанк» безпідставно привласнив належні ОСОБА_1 кошти у розмірі 16 600,00 грн у позасудовому порядку. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» здійснює агресивну підприємницьку практику, розповсюджує завідомо неправдиву інформацію щодо клієнта у поєднанні із умисним публічним розголошенням банківської таємниці і персональних даних зустрічного позивача. Вказані кошти

ОСОБА_1 накопичував для відпочинку із сім`єю, оздоровлення дружини та неповнолітньої дитини. Протиправні дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо позбавлення можливості відпочинку і оздоровлення призвело до душевних страждань ОСОБА_1 та членів його сім`ї.Справедливим розміром грошової компенсації за моральну шкоду, завдану відповідачу та членам його сім`ї неправомірними діями банку щодо розповсюдження завідомо неправдивої інформації щодо нього, умисного публічного розголошення банківської таємниці та персональних даних, позбавлення можливості оздоровлення та відпочинку ОСОБА_1 оцінив у 63 200,00 грн.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просив:

визнати дії АТ КБ «ПриватБанк» із безпідставного привласнення належної йому грошової суми в розмірі 16 600,00 грн неправомірними, і зобов`язати невідкладно повернути йому цю грошову суму;

визнати дії АТ КБ «ПриватБанк» із агресивної підприємницької практики, розповсюдження завідомо неправдивої інформації щодо клієнта у поєднанні із умисним публічним розголошенням банківської таємниці і персональних даних неправомірними;

стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь компенсацію за моральну (немайнову) шкоду, завдану йому і членам його сім`ї, включаючи неповнолітню дитину, внаслідок незаконних дій банку у розмір 63 200,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2020 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відмовлено.

У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 не взаємопов`язана з первісним позовом, що свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом.

Постановою Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2020 року змінено у мотивувальній частині.

Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позов не стосується позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та відсутність у зв`язку із цимпідстав для прийняття зустрічного позову, оскільки не звернув уваги на строки звернення відповідача із зустрічною позовною заявою.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 жовтня

2020 року прийнято позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження і запропоновано відповідачу надати відзив позов протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копію ухвали.

Відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію зазначеної ухвали ОСОБА_2 отримав 23 жовтня 2020 року. Зустрічну позовну заяву відповідач подав до суду 09 листопада 2020 року, тобто після закінчення п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву (зустрічного позову). Клопотань про поновлення пропущеного строку ОСОБА_2 не подавав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав наявними підстави для повернення зустрічної позовної заяви, але виходив з помилкових мотивів.

Аргументи учасників справи

У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції з метою введення в оману позивача за зустрічним позовом, умисного перешкоджання у реалізації права на апеляційне оскарження ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2020 року вказав, що вона не підлягає апеляційному оскарженню. Не зважаючи на це, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, яку суд апеляційної інстанції прийняв до розгляду.

ОСОБА_1 стверджує, що зустрічний позов від 09 листопада 2020 року подано із дотриманням процесуального строку і вимог, передбачених у статтях 175, 177 ЦПК України. Спір за зустрічним позовом виник з одних правовідносин із первісним позовом (дослідження обставин, пов`язаних із виконанням учасниками справи умов кредитного договору про надання банківських послуг від 25 січня 2008 року б/н), а задоволення зустрічного позову виключає задоволення первісного позову. Відповідно до частин другої - четвертої статті 193 ЦПК України суд був зобов`язаний прийняти зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом, об`єднати вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом і постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Проте, за наявності передбачених статтею 193 ЦПК України підстав для розгляду зустрічного позову в одному провадженні з первісним позовом за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про повернення зустрічного позову відповідачу. Крім того, рішення суду першої інстанції про повернення зустрічного позову відповідачу не оформлено відповідно до вимог частини шостої статті 185 ЦПК України, оскільки не було викладено в окремій ухвалі, яка може бути оскаржена.

Апеляційний суд, погодившись з аргументами відповідача щодо незаконності ухвали суду першої інстанції, вважав, що його апеляційна скарга підлягає задоволенню. Цей відображено у мотивувальній частині постанови апеляційного суду. Проте у резолютивній частині постанови суд апеляційну скаргу залишив без задоволення.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції помилково посилався на ту обставину, що з дня отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі (23 жовтня 2020 року) до дня подання заявником зустрічного позову (09 листопада 2020 року) пройшло 17 днів,

а встановлений судом першої інстанції строк на подання відзиву становив

15 днів, тому строк для подання зустрічного позову пропущено. Останній день встановленого судом першої інстанції процесуального строку для подання зустрічного позову припадав на 07 листопада 2020 року (субота). Першим робочим днем після вихідних 07 та 08 листопада 2020 року є 09 листопада

2020 року. Оскільки 09 листопада 2020 року є першим робочим днем після останнього дня строку на подання відповідачем зустрічного позову, який припадав на вихідний день 07 листопада 2020 року (субота), то зустрічний позов, з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, подано у строк, визначений судом.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року щодо повернення зустрічної позовної заяви та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року відзив АТ КБ «ПриватБанк» на касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року щодо повернення зустрічної позовної заяви залишено без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 10 березня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України).

Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню судом заявнику.

Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).

Встановлено, що ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі, якою встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву (а отже і зустрічного позову) ОСОБА_1 отримав 23 жовтня 2020 року. Зустрічну позовну заяву відповідач подав до суду 09 листопада 2020 року.

Закінчення строку, встановленого судом для подання відзиву (зустрічного позову) припадало на 07 листопада 2020 року (субота). Першим робочим днем після вихідних 07 та 08 листопада 2020 року, а відтак останнім днем для подання зустрічного позову є 09 листопада 2020 року.

За таких обставин апеляційний суд дійшов помилкового висновку про пропущення позивачем строку для подання зустрічного позову.

Частиною другою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Враховуючи підстави і предмети первісного та зустрічного позовів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час розгляду вказаних позовів дослідженню підлягають різні обставини та відповідні правовідносини. Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій банку неправомірними, зобов`язання повернути грошові кошти та стягнення коштів не є взаємопов`язаними в розумінні статті 193 ЦПК України.

Ймовірне задоволення вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 не призведе до повної або часткової відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», а тому не можна вважати, що первісний та зустрічний позов взаємопов`язані, а їх спільний розгляд є доцільним.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви

ОСОБА_1 до розгляду та її повернення.

Колегія суддів також враховує, що повернення зустрічного позову не позбавляє особу права пред`явити позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права, що мало наслідком зміну ухвали суду першої інстанції, яка відповідає закону. В зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року скасувати.

Ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2020 року залишити в силі.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Харківського апеляційного суду від 26 січня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат

Судді:Н. О. Антоненко

І. О. Дундар М. М. Русинчук М. Ю. Тітов