Номер справи 220/780/21

Номер провадження № 2/220/336/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       10 серпня 2021 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                        -        Яненко Г.М.,

при секретарі                                -        Демішеві А.О.,

позивача                                -         ОСОБА_1

представника позивача                -         ОСОБА_2 ,

представника відповідача                -        Алєксєєва Д.Е.

розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Серафимович Л.В. до відповідачів: Держави Україна в особі Великоновосілківського об`єднаного УПФ України Донецької області; Управління Державної казначейської служби України у Великоновосілківському районі Донецької області, про відшкодування 50000 грн. моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, мотивуючи свою заяву тим, що має право на отримання пенсії за віком. З 05.09.2016 року позивач, з тимчасово окупованої території перемістився до м. Мар`їнка Донецька область, в якому був взятий на облік внутрішньо переміщених осіб у відповідному органі соціального захисту населення та на пенсійний облік до Великоновосілківського ОУПФУ Донецької області.

У період з травня 2018 року по жовтень 2018 року Великоновосілківським ОУПФУ Донецької області йому припинено виплату пенсії.

У зв`язку з цим позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування рішення, визнання дій Великоновосілківського ОУПФУ Донецької області щодо невиплати йому пенсії з травня 2018 року по жовтень 2018 року включно протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію.

23 грудня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом було ухвалено рішення у справі № 200/12238/19-а, яким задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілківського ОУПФУ, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії; визнано протиправною бездіяльність Великоновосілківського ОУПФУ Донецької області в повному обсязі, зобов`язано нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з травня 2018 року по жовтень 2018 року.

Ухвалою Першого Апеляційного Адміністративного суду від 19.02.2020 року апеляційну скаргу Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного суду від 23.12.2019 року у справі № 200/12238/19-а про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, повернуто. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

12.05.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 200/12238/19-а, який позивачем було звернуто до виконання, однак, станом на день подання цього позову до суду, зазначене рішення суду залишається невиконаним.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали та просили про їх задоволення.

Представник відповідача, Великоновосілківського об`єднаного УПФ України Донецької області проти заявлених вимог заперечив, зазначаючи, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння відповідачем моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, тому просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача, Управління Державної казначейської служби України у Великоновосілківському районі Донецької області, в судове засідання не з`явився, заявив про розгляд справи без його участі.

Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

23 грудня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом було ухвалено рішення у справі № 200/12238/19-а, яким задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілківського ОУПФУ, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії; визнано протиправною бездіяльність Великоновосілківського ОУПФУ Донецької області в повному обсязі, зобов`язано нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з травня 2018 року по жовтень 2018 року (а.с. 13-16).

Ухвалою Першого Апеляційного Адміністративного суду від 19.02.2020 року апеляційну скаргу Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного суду від 23.12.2019 року у справі № 200/12238/19-а, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, повернуто.

Рішення суду першої інстанції від 29.12.2019 року набрало законної сили.

На підставі виконавчого листа виданого для примусового виконання рішення суду у справі № 200/12238/19-а, 09.07.2020 року заведене виконавче провадження № 62528313.

Згідно позовної заяви, що не заперечене сторонами, станом на день подання цього позову до суду, зазначене рішення суду залишається невиконаним.

Згідно позовної заяви при оцінці розміру моральної шкоди позивач просив суд враховувати глибину його душевних страждань та тривалість вимушених змін у його житті, який з лютого 2018 року по червень 2018 року не отримував свою пенсію, яка була та є єдиним джерелом засобів його існування. Зазначена обставина призвела до постійного пошуку коштів для задоволення своїх життєвих потреб, оплати комунальних послуг, придбання їжі, одягу та інш. Кошти для задоволення таких потреб позивач був змушений постійно займати у своїх родичів. Обмеження відповідачем доступу до свого законного джерела існування та неможливість придбання необхідних для задоволення базових потреб речей призводило до погіршення стану здоров`я, головного болю, відчуття страху за своє майбутнє, приниження гідності в своїх очах, постійного стресу. Задля захисту своїх прав та законних інтересів позивач був змушений звертатися за допомогою правозахисників до суду, проходити процедуру судового оскарження незаконного припинення та невиплати боргу з пенсії, що також викликало негативні емоції, бо усвідомлюючи свою правоту, позивач стикався з не обгрунтованою та протиправною позицією УПФУ щодо виконання ним положень Основного закону та свого обов`язку щодо забезпечення пенсійного забезпечення населення.

Беручи до уваги зазначене вище, а також тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину його душевних страждань внаслідок протиправної бездіяльності Великоновосілківського ОУПФУ Донецької області щодо невиплати пенсії за минулий час та неналежного примусового виконання судового рішення з урахуванням вимог розумності і справедливості, позивач вважає, що із Державного бюджету України підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 50000,00 грн. за моральну шкоду, завдану йому протиправною бездіяльністю Великоновосілківського ОУПФУ Донецької області.

Розглядаючи вимоги про стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд вважає, що зазначені вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, згідно вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до умов п. 3 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зазначає, що Великоновосілківське об`єднане УПФ України Донецької області не виконує зобов`язань держави у виплаті позивачеві законно призначеної пенсії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року. Про неправомірність таких дій свідчить і рішення від 23 грудня 2019 року Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/12238/19-а, яким Великоновосілківське об`єднане УПФ України Донецької області зобов`язане сплатити ОСОБА_1 заборгованість по сплаті пенсії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року. Більш того вказане рішення суду відповідачем ігнорується та сплата боргу не відбувається.

Позивач наполягає, що душевні страждання він зазнав внаслідок не виплати йому частини законно призначеної пенсії.

       Суд вважає доведеним, що невиплата частини пенсії позивачу є достатньою та самостійною підставою для висновку про завдання позивачу втрат немайнового характеру у вигляді душевних страждань, порушення звичайного способу життя, психологічного навантаження, втрат емоційної стабільності через тривогу за подальшу долю, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Саме по собі відновлення становища позивача, яке існувало до порушень прав позивача, шляхом ухвалення адміністративним судом рішення на користь позивача, не може компенсувати позивачу його немайнових втрат, оскільки позивач був змушений звертатися до суду, перебувати у стані очікування позитивних рішень на свою користь, протягом цього часу він змушений був витрачати свої зусилля, докладати зусиль для організації свого життя за умови відсутності коштів до існування, на що позивач міг правомірно очікувати.

У даному випадку визначальним є бездіяльність відповідача – УПФУ щодо невиплати сум пенсій та завдання у зв`язку з цим позивачу втрат немайнового характеру, у зв`язку з неналежним виконанням державою функцій з пенсійного забезпечення позивача на належному рівні, а тому позивачу заподіяно моральної шкоди, розмір відшкодування якої з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості складає 10000,00 грн.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Тлумачення статей 2, 11, 172, 1167, 1173 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган державної влади, який бере участь у справі як відповідач.

Питання щодо визначення належного відповідача у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої діями (бездіяльністю) органів державної влади, для забезпечення єдності судової практики розглядалося Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 459/274/17 (провадження № 61-25576сво18) визначено, що Державна казначейська служба України є неналежним відповідачем, а належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування, що брав участь справі як відповідач.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області є органом державної влади, який, на думку позивача, завдав шкоди та на якого поширюються правила, передбачені статтею 1173 ЦК України.

У справі, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався не бездіяльність Великоновосілківського УПФУ Донецької області, яка полягала у невиплаті йому частини пенсії, внаслідок чого він вимушений був звернутися до суду з позовом.

Отже, у даному випадку моральна шкода має бути відшкодована винною особою - боржником в контексті пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (Великоновосілківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області), а на Державне казначейство України покладається лише функція з виконання рішення суду щодо стягнення коштів з боржника – Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, на підставі виконавчого документу (пункт 3 Порядку).

Враховуючи викладене, керуючись засадами верховенства права, розумності і справедливості, приймаючи обставини справи, суд вважає, що розмір компенсації моральної шкоди слід визначити у сумі 10000,00 грн. та стягнути його з відповідача – Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

У справі судом на підставі ст. 263 ЦПК України застосовані правові висновки, висловлені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 459/274/17 (провадження № 61-25576сво18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 751/7512/18 (провадження № 61-11092св19), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року у справі № 628/2318/19-ц (провадження № 61-2554св20).

Розподіл судових витрат у цивільній справі здійснюється відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Позивачем заявлено вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок бездіяльності органу державної влади, тому при подачі позову до суду він був звільнений від сплати судового збору.

За вимогами про відшкодування моральної шкоди (вимоги немайнового характеру) до сплати підлягав судовий збір у розмірі 908 грн.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ч. ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимогами майнового характеру у розмірі 908,00 грн., який би підлягав сплаті при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Великоновосілківського об`єднаного УПФ України в Донецькій області (ЄДРПОУ42171290, вул. Центральна, 103, смт. Велика Новоссілка) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ) 10000,00 грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення 13 серпня 2021 року

       Суддя                                                                Г.М. Яненко