Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/971/21

Номер провадження 3/530/180/21

П О С Т А Н О В А

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2021  м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Дем`янченка С.М., за участю секретаря Тараненко Т.І. представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Школьного В.А. розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

що проживає в

АДРЕСА_1 , не працюючого,

індивідуальний ідентифікаційний номер суду невідомий, до

адміністративної відповідальності раніше не притягувався,-

В С Т А Н О В И В:

16.06.2021 року о 15 годині 30 хвилин в с. Підозірка по вулиці Левошки, Полтавської області водій ОСОБА_1 керував мопедом Мустанг б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. З протоколом ознайомлений (а.с.1).

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та стверджував, що він не керував мопедом в стані алкогольного сп`яніння, разом зі своїм представником адвокатом Школьним В.А. просили суд, визнати всі докази по справі недопустимими та закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В судові засідання свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися, належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Школьного В.А., дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи про адмінправопорушення вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрити з наступних підстав.

Судом встановлено, що інспектором СРПП ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Яненком І.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з якого вбачається, що 16.06.2021 року о 15 годині 30 хвилин в с. Підозірка по вулиці Левошки Полтавської області, водій ОСОБА_1 керував мопедом Мустанг б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. З протоколом ознайомлений ( а.с.1).

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст. 7, 217, 221, 246, 254 КУпАП України суддя розглядає справи про адміністративні правопорушення лише в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

 Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозаписом, тощо.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин ( п. 2.5 ПДР України). Порядок огляду водія на стан алкогольного та іншого сп`яніння чітко та послідовно визначений ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом частин 2, 3, 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія на стан алкогольного сп`яніння або щодо перебування його під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння або щодо перебування його під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, затверджується управлінням охорони здоров`я в місцевих державних адміністраціях. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного сп`яніння або щодо перебування його під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку ( 1103-2008-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, при цьому огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків, а результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення вразі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення   огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Розділом ІІ (п.1) «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженого. Наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року /далі по тексту Інструкція/ визначено,  що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції. Огляд на стан сп`яніння проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 160366 від 16.06.2021 року, складений 16.06.2021 року о 15 годині 40 хвилин в с. Підозірка в тім, що водій ОСОБА_1 о 15 год. 30 хв. в с. Підозірка по вулиці Левошки Полтавської області керував мопедом Мустанг б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські діяли у порушення вимог ст. 266 КУпАП та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, а саме: з протоколу про адміністративні правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, при цьому не вказано, яким саме чином пропонувався огляд на стан сп`яніння, викликають сумніви в тому, що працівники поліції пропонували пройти медичний огляд ОСОБА_1 на місці, а в разі його відмови в медичному закладі. Отже, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушено право на захист його законних інтересів, передбаченого ст.268 КУпАП. Так, матеріали справи не містять даних, які вказували б на те, що поліцейський у встановленому порядку, пропонував водієві після відмови пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Разом з цим вважаю, що необхідно визнати неналежним доказом відео запис вчинення правопорушення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яким саме пристроєм проводилась відеозйомка. Поліцейський, який складав протокол обмежився лише записом в протоколі (відео) також не можна визнати належним доказом письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки в поясненнях вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, тоді як не вказано чи пропонувалося пройти йому огляд на стан сп`яніння на місці, крім цього на виклик суду вище вказані свідки в судове засідання не з`явились, та не підтвердили свої письмові пояснення. Також слід зазначити, що протокол серії ДПРІ8 №160366 має незрозумілі виправлення дати та часу складання, а також ОСОБА_1 не роз`яснені його права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП. Окрім того рапорт інспектора СРПП ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Івана Яненка від 15.06.2021 р. вказує на нібито вчинене ОСОБА_1 правопорушення, яке відбулося в іншому місці і в інший час (майже через місяць до складення рапорту). Оскільки зазначені докази є недопустимими суд вважає, що сам протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, також не може бути доказом по справі.

У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в даному випадку матеріалами справи не доведено вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутні в діях ОСОБА_1 подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 247, ст.ст.33,38, 280, 283, 289,294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд Полтавської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст виготовлено 06.08.2021 р.

Суддя -