Справа № 932/7763/20

Провадження № 1-кс/932/3192/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро скаргу адвоката Кірєєва Геннадія Юрійовича на постанову дізнавача сектору дізнання ВП № 7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Миргородської Я.С. про закриття кримінального провадження від 31 грудня 2020 року, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся адвокат Кірєєв Г.Ю. із скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання ВП № 7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Миргородської Я.С. про закриття кримінального провадження від 31.12.2020 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040640003710 від 09.09.2016 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що в провадженні сектору дізнання ВП № 7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040640003710 від 09.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Вказує, що кримінальне провадження розпочато за фактом того, що невстановлена особа в невстановленому слідством час, шляхом обману та зловживанням довірою заволоділа майном, яке належить ОСОБА_1 , а саме: грошовими коштами, чим завдала останньому матеріальну шкоду.

Постановою дізнавача сектору дізнання ВП № 7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Миргородською Я.С. вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Скаржник вважає постанову неправомірною та такою, що винесена передчасно, без будь-якого дослідження обставин справи, оскільки дізнавач взагалі не провів жодних дій, спрямованих на розкриття вказаного правопорушення.

В судове засідання скаржник не з`явився, подав заява про розгляд скарги за його відсутності, просить таку задовольнити.

Дізнавач в судове засіданні не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Ознайомившись із доводами скарги, дослідивши додані до скарги матеріали, копію оскаржуваної постанови слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні заявником можуть бути оскаржені рішення слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження.

Згідно ч.3ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка в судове засідання слідчого чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги.

 Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В ході перевірки заяви щодо факту можливого шахрайства, дізнавач зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, що відповідає вимогам ч.2 ст.9 КПК України.

Відповідно до ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Водночас, як вбачається із оскаржуваної постанови, така не відповідає встановленим процесуальним вимогам закону.       

Постанова аргументована тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що дії невстановленої особи не охоплюють об`єктивною стороною складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Крім того, дізнавач вказує, що в ході дізнання встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення бо спори щодо цивільно-правових договорів вирішують в порядку цивільного судочинства.

З вказаними доводами сторони обвинувачення при винесенні такого процесуального рішення слідчий суддя не погоджується, з огляду на наступне.

Так, все обґрунтування постанови зводиться до цитування коментаря кримінального кодексу України та кримінально-процесуального кодексу України, будь яких інших доводів сторона обвинувачення у постанові не наводить. Більш того, твердження дізнавача, про те, що дії невстановленої особи не охоплюють об`єктивною стороною складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, однак на підтвердження вказаного висновку орган досудового розслідування нічого не наводить, не зрозуміло яким саме чином, завдяки вчиненням яких слідчих/процесуальних дій дізнавач дійшов такого висновку.

З поміж іншого., твердження дізнавача, про те, що «спори щодо цивільно-правових договорів вирішують в порядку цивільного судочинства», також є необґрунтованим, за тих підстав, що кримінальне провадження/досудове розслідування може здійснюватися одночасно із цивільним провадження і таке досудове розслідування повинно бути направлене не на встановлення питання законності правочинів, які вчинялися, а щодо законності дій, які були направлені на вчинення таких правочинів.

  Постанова не містить жодної належної мотивації та доводів з приводу викладених дізнавачем обставин, а також які саме дії були проведено, в ході яких слідчий встановив вищевказані обставини.        

 Відтак, слідчий суддя вважає, що висновки, які містяться в оскаржуваній постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені дізнавачем є необґрунтованими, поверхневими, а тому висновок про відсутність в діянні складу кримінального проступку, є передчасним.

 За вказаних обставин, оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження не може вважатись обґрунтованою, та такою, що винесена дізнавачем внаслідок всебічного та повного дослідження обставин кримінального провадження.

  Керуючись ст. 24, 36, 37, п. 1,3 ч.1 ст.303, 306, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

  скаргу адвоката Кірєєва Геннадія Юрійовича на постанову дізнавача сектору дізнання ВП № 7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Миргородської Я.С. про закриття кримінального провадження від 31 грудня 2020 року - задовольнити.

  Постанову дізнавача сектору ВП № 7 дізнання Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Миргородської Я.С. про закриття кримінального провадження від 31 грудня 2020 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040640003710 від 09.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - скасувати, зобов`язавши останнього відновити досудове розслідування вказаного кримінального провадження.

 Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                          О.М. Кіпчарський