Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #96019403

Справа№938/317/21

Провадження № 2/938/142/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


12 серпня 2021 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Буковецької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -


в с т а н о в и в:


позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_2, позначений на плані під літерою «А», що складається з веранди під номером І, площею 4,7 м.кв., коридору під номером 1, площею 10,3 м.кв., кухні під номером 2, площею 8,2 м.кв., кімнати під номером 3, площею 26,4 м.кв., разом з господарськими будівлями та спорудами: стайнею, позначеною на плані під літерою "Б".

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на все належне їй майно, а саме земельні ділянки та житловий будинок. Вона будучи неповнолітньою на час смерті ОСОБА_2 , постійно проживала з нею, оскільки остання була одинока та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. На даний час, вона частково оформила свої спадкові права, а саме на земельну ділянку. Отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, вона не може, оскільки у спадкодавця були відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок. Вважає, що вона, як єдиний спадкоємкць після смерті бабусі за заповітом, на час відкриття спадщини фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а тому має право на визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме житловий будинок. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 15.06.2021 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 21.07.2021 закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, попередньо подала заяву, якою позовні вимоги підтримали з підстав наведених в позові, просить позов задовольнити, а розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач Буковецька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився. Представник відповідача подав заяву якою позовні вимоги визнав повністю, не заперечив проти задоволення позову, розгляд справи просить проводити без його участі.

Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, у відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд задовольняє позов з таких підстав.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.11.1998, виданого Буковецькою сільською радою Верховинського району (а.с. 7), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Буковець.

Згідно з заповітом від 25.06.1996 (а.с.9), ОСОБА_2 , 1936 року народження на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_3 , 1987 року народження все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що за законом матиме право.

Відповідно до ч. 1 п.4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003 р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спадкодавець померла у 2000 році, спадкові відносини виникли у той час, а тому при вирішенні даного спору застосуванню підлягають положення ЦК УРСР 1963р.

Згідно з ст. 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно з ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР визначає дії, що свідчать про прийняття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 14.08.2006 (а.с.8) позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 і після реєстрації шлюбу, їй присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ".

Як вбачається з довідки Буковецького старостинського округу Верховинського району Івано-Франківської області від 20.04.2021 №26 (а.с.11), а саме виписки з погосподарської книги №3, покійній ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належали земельна ділянка, площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,2000 га для ведення ОСГ, а також житловий будинок 1920 року побудови, загальною площею 0,2388 м.кв., житловою площею 0,0112 м.кв. ОСОБА_2 не мала дітей і на момент складення заповіту була одинока.

З довідки Буковецького старостинського округу Верховинського району Івано-Франківської області від 20.04.2021 №191 (а.с.13) вбачається, що житловий будинок, збудований у 1920 році в с.Черетів, прис.Імхатий, що належав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкований і прийнятий у спадщину ОСОБА_1 , яка користується майном по даний час.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 фактично одразу після її смерті вступила в управління спадковим майном, а тому у відповідності до вимог ст.549 ЦК УРСР є такою, що прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

При цьому, встановлено, що на земельну ділянку, площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в с.Черетів, Верховинського району, Івано-Франківської області, присілок Імхатий, яка належала покійній ОСОБА_2 , за позивачем ОСОБА_1 08.09.2017державним реєстратором Верховинської селищної ради Кривнюком Я.Д. зареєстровано право власності (а.с.22).

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що у спадкодавця правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 були відсутні, а тому вона позбавлена можливості у встановленому законом порядку зареєструвати право власності на дане нерухоме майно.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.В. від 26.07.2021 №100/01-16 та листа Верховинської районної державної нотаріальної контори від 30.07.2021 №169/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася і свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Таким чином з наведеного вбачається, що на даний час право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, ні за ким, в тому числі і за ОСОБА_1 , не зареєстровано і свідоцтво про право власності на будинок не видавалося.

Згідно рішення виконавчого комітету Буковецької сільської ради від 09.09.2015 №27 (а.с.14) присвоєно поштову адресу на житловий будинок, що побудований в 1920 році, в АДРЕСА_2 .

Позивачем 05.04.2021 на житловий будинок АДРЕСА_2 виготовлено технічний паспорт (а.с. 16-19).

Згідно представленого технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами вбачається, що він знаходиться в АДРЕСА_2 , позначений на плані під літерою «А», загальною площею 49,6 м.кв., що складається з веранди під номером І, площею 4,7 м.кв., коридору під номером 1, площею 10,3 м.кв., кухні під номером 2, площею 8,2 м.кв., кімнати під номером 3, площею 26,4 м.кв., разом з господарськими будівлями та спорудами: стайнею, позначеною на плані під літерою "Б". Житловий будинок та сарай були споруджені у 1920 році.

Відповідно до п.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності в Україні до моменту набрання чинності ЦК України з 01.01.2004 року регулювалися положеннями ЦК України 1963 року та Законом України "Про власність", який введено в дію з 15.04.1991.

Відповідно до положень ст.12 цього Закону було визначено, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Об`єктами права індивідуальної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення (ст. 13 Закону).

За таких обставин суд вважає, що спірний будинок був належним чином набутий у власність покійною ОСОБА_2 і на момент її смерті входив в об`єм спадкового майна.

При цьому суд переконаний, що відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно не може бути перешкодою для прийняття спадщини позивачем, так як відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Крім цього, у інший спосіб позивач позбавлений можливості захисту свого майнового права на прийняття спадщини в цій частині, оскільки внаслідок смерті власника майна адміністративна процедура здійснення оформлення правовстановлюючих документів на житловий будинок є унеможливлена.

А тому, враховуючи, що позивач, будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 прийняла спадщину, зокрема на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 , однак не може оформити спадкові права з причин, що не залежать від її волі, а тому слід визнати за нею право власності на дане майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 . А тому, позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 247, 259, 263-265, 268, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -


у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на спадкове майно, а саме:

житловий будинок АДРЕСА_2, позначений на плані під літерою «А», що складається з веранди під номером І, площею 4,7 м.кв., коридору під номером 1, площею 10,3 м.кв., кухні під номером 2, площею 8,2 м.кв., кімнати під номером 3, площею 26,4 м.кв., разом з господарськими будівлями та спорудами: стайнею, позначеною на плані під літерою "Б".

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.


Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с.Черетів, Верховинського району, Івано-Франківської області; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: Буковецька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: с.Буковець, Верховинський район, Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 20559784.


Суддя: Бучинський А.Б.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація