УХВАЛА

       10.08.2021                         Справа № 425/2223/21

                                                                Провадження № 1-і/425/1/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чикунової Ю.С.,

прокурора – Немитих М.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Толокольникова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Рубіжному Луганської області клопотання прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Немитих Максима Ігоровича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130000000188 від 05 червня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця

м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130000000188 від 05 червня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 року, справа № 425/2996/20, провадження 1-кп/425/203/21, головуючою суддею обрано Козюменську В.В.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 15.06.2021 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, продовжено строком на 60 днів до 13.08.2021 року.

20.07.2021 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшло клопотання прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Немитих М.І., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.07.2021 року, справа

№ 425/2223/21, провадження 1-і/425/1/21, головуючим суддею при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обрано ОСОБА_3 .

Абзацом 5 п. 20-5 Розділу ХІ КПК України «Перехідні положення», у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Під час судового засідання прокурор Немитих М.І. підтримав своє клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та просив суд його задовольнити, зазначивши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України надалі є реальними та продовжують існувати. Окрім того вказав, що незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 не забезпечить його належної поведінки, а навпаки створить умови для реалізації наявних ризиків.

Під час судового засідання захисник обвинуваченогоОСОБА_1  - адвокат Толокольникова С.В. просив суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, замінивши його на цілодобовий домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України ні чим не підтверджені. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, та заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд враховує наступні обставини:

- суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту);

- наявність ризиків, передбачених п. п. 1), 2), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, на думку суду, обвинувачений, не перебуваючи під вартою, може: переховуватись від суду, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання судом його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень; вчинити дії, спрямовані на знищення або переховування речових доказів, оскільки, на теперішній час не встановлене місце зберігання всіх грошових коштів, які використовувалися при проведенні оперативних закупок; незаконно впливати на свідків, оскільки закупний ОСОБА_4 є його знайомим та він не допитаний в ході судового розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будучи судимим за ч. ч. 1, 2 ст. 309 КК України, вчинив низку кримінальних правопорушень (відповідно до обвинувачення), пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів з метою отримання прибутку, про існування вказаного ризику також свідчить кількість епізодів протиправної діяльності обвинуваченого;

- особу обвинуваченого, який раніше судимий за скоєння кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, судимості у встановленому законом порядку не знято та не погашено (згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах Сельчук проти Туреччини (Selcuk v.Turkey), Мацнеттер проти Австрії (Matznetter v.Austria), наявність судимостей вказує на наявність підстав для ризику вчинити інше кримінальне правопорушення), вчинив кримінальні правопорушення через незначний час після попереднього вироку суду, не одружений, дітей на утриманні не має, не навчається, не працює, що свідчить, на думку суду, про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 72967/01 від 01.03.2017 р. по справі «Белевитський проти Росії», суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції, відповідно до якої, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд, враховуючи викладене, вважає, що ризики наразі є реальними та триваючими, а докази свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 є таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 28, 176-178, 184, 196, 199, 331, 369-372, 376, п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Немитих Максима Ігоровича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, продовжити строком на 60 днів по 08 жовтня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та оголошено 13 серпня 2021 року в приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області.

Суддя         Є.О. Романовський