УХВАЛА

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/15647/20

адміністративне провадження №К/9901/28808/21

Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року у справі №640/15647/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Мрія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки),

УСТАНОВИВ:

4 серпня 2021 року Головне управління ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року у справі №640/15647/20.

Касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник, як на підставу відкриття касаційного провадження посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 із урахуванням підпунктів 14.1.180, 14.1.195, 14.1.222, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпункту «а» пункту 171.1 статті 171 та вимог пунктів 1.1, 1.3, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.

На обґрунтування вказаної підстави касаційного оскарження відповідач вказує на те, що суди попередніх інстанцій не врахували ряд обставин справи, перелік яких наведено у касаційній скарзі, цитує норми Податкового кодексу України.

Однак, цей довід стосується встановлених обставин у справі та оцінки доказів судом, тоді як підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, презюмує, що у касаційній скарзі не оспорюється правильність встановлених судом обставин у справі, а касаційна скарга стосується тільки висновку суду щодо юридичної оцінки обставин у справі.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника така норма повинна застосовуватися.

Відтак, вказана скаржником підстава касаційного оскарження не знайшла підтвердження.

Крім того, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", заявник раніше реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі.

Так, ухвалами Верховного Суду від 9 червня 2021 року та від 21 липня 2021 року касаційні скарги були повернуті як такі, що не містили підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Однак, втретє подана касаційна скарга не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в ухвалах від 9 червня 2021 року та від 21 липня 2021 року, додаткових обґрунтувань не містить. Натомість, подана касаційна скарга фактично відтворює зміст попередньо поданих.

Враховуючи те, що касаційна скарга не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року у справі №640/15647/20 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.Б. Гусак