Судове рішення #9607705

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц/ 1657

 Головуючий в суді 1 -ї інстанції Драч Ю.І.

Категорія 30

 Доповідач Матюшенко І.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного

суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Калина" (далі - Товариство) на

рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 травня 2009 року у справі

за позовом Товариства до ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Борисовича про відшкодування майнової шкоди,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги Товариства до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства 17482 грн. 05 коп. майнової шкоди, завданої пошкодження транспортного засобу, 174 грн. 33 коп. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи; у задоволенні позовних вимог Товариства до ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю. Апелянт зазначає, що судом було розглянуто справу за відсутності відповідача ОСОБА_3, який належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи, і висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 на час споєння ДТП володів транспортним засобом на відповідній правовій основі не відповідає фактичним обставинам справи.

ОСОБА_4 подав до апеляційного суду письмові заперечення щодо доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 6 березня 2007 року біля 16-ї години по вул. Баранова в м. Житомирі біля будинку № 60 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_3, який за довіреністю від 30 січня 2007 року керував автомобілем ЗІЛ-431610, держномер НОМЕР_2, та ОСОБА_5, який керував автомобілем ЗІЛ-130, держномер НОМЕР_1, що належить Товариству. У результаті даної ДТП належний Товариству автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 17482 грн. 05 коп. Причиною виникнення ДТП є невиконання водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 11.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України відповідно з якими: на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги; водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та об’єктивно з’ясував обставини справи, вірно визначився з характером спірних правовідносин, дав вірну оцінку представленим доказам та дійшов вірного висновку щодо обгрунтованості позовних вимог Товариства до ОСОБА_3 та безпідставності позовних вимог Товариства до ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги Товариства щодо неналежного повідомлення відповідача ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки безпосередньо ОСОБА_3 рішення суду не оскаржується (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку").

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. З матеріалів справи (а.с. 58-59) убачається, що ОСОБА_6, як власник автомобіля ЗІЛ-341610, держномер НОМЕР_2, 2 грудня 2006 року видав на ім’я ОСОБА_4 довіреність на право керування та розпорядження вказаним вище автомобілем строком на 15 років з правом передоручення. Відповідач ОСОБА_4, в свою чергу, 30 січня 2007 року дав довіреність відповідачу ОСОБА_3 на право керування цим же автомобілем строком на три роки. А відтак, висновок суду першої інстанції про те, що на момент ДТП відповідач ОСОБА_3 на відповідній правовій основі володів автомобілем ЗІЛ-341610, держномер НОМЕР_2, є правильним, а доводи апеляційної скарги Товариства щодо невідповідності зазначеного висновку суду обставинам справи є безпідставними.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції має залишатися без зміни.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Калина" відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 травня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація