Дата документу 09.08.2021

Справа № 937/7532/21

Провадження № 1-кс/937/2184/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Міщенко Т.М.,

за участі секретаря судового засідання - Твердої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання старшого слідчого Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Кузьміна С.Ю., погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Чарушиною Є.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Першостепанівка Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по матеріалам кримінального провадження за реєстраційним номером №12021082140001108 від 07 серпня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Чарушиної Є.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Ненашевої Я.В.,

встановив:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернувся старший слідчий Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Кузьмін С.Ю. за погодженням з прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Чарушиною Є.І. з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 07 серпня 2021 року, приблизно о 17 годині, знаходячись на вулиці Седовцєв в місті Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_2 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 та невстановленою особою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в інше приміщення, діючи з корисливих мотивів, шляхом пошкодження стіни гаража № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Дружба», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , який є іншим приміщенням, проникли в нього, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: телевізор Samsung hyper-digital multi-system, вартістю 1000 гривень, електричний зварювальний апарат, вартістю 1000 гривень, дриль електричний РА6 - СР30, вартістю 600 гривень, загальною вартістю 2600 гривень, тим самим, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їхньої волі, оскільки вони були затримані потерпілим ОСОБА_3 на місці вчинення кримінального правопорушення та не мали реальної можливості розпорядитись викраденим майном.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

07.08.2021 о 20 годині 20 хвилин ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України, строк затримання закінчується 10.08.2021 о 20.20.

Причетність ОСОБА_1 до вчиненого злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження:

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3

-протоколом впізнання особи потерпілим ОСОБА_3

-протоколами огляду місця події від 07.08.2021;

-речовими доказами, вилученими в ході досудового розслідування.

Слідчий зазначає, що оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за їх вчинення, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а відсутність стійких соціальних зав`язків, постійного місця роботи свідчить про можливість підозрюваного ОСОБА_1 без перешкод залишити своє місце проживання.

Встановлено, що ОСОБА_1 не має постійного місця мешкання, тимчасово мешкає разом із підозрюваним ОСОБА_2 , тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 може без перешкод залишити місце свого мешкання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 не має офіційного місця роботи, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходів та засобів до існування, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить інші кримінальні правопорушення з метою подальшого збагачення.

Крім того, злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 вчинив за попередньою змовою з разом з особою, яка на теперішній час не встановлена, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може також переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або знищити речові докази, що мають значення у кримінальному провадженні

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може:

?переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

?вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

¦при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

¦особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

¦відсутність таких осіб, а також враховуючи, що сам ОСОБА_1 не працевлаштований та не має постійного доходу, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв`язку з вищевикладеним, на думку слідчого, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні підтримала зазначене клопотання, додала, що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині визнав повністю. Проти клопотання прокурора заперечував, просив застосувати відносно себе більш м`який запобіжний захід. Пояснив, що тільки 09 липня цього року йому виповнилося 18 років. До повноліття він перебував у школі-інтернат та йому було обіцяно, що держава надасть йому будинок в с. Новобогданівка Мелітопольського району. Проте по теперішній час йому будинку не надали, проживати йому було ніде, тому тимчасово пішов жити до ОСОБА_2 .

Захисник підозрюваного заперечувала проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що її підзахисний раніше не судимий, щойно закінчив школу-інтернат та в силу того, що держава не надала ОСОБА_1 житла, йому довелося проживати у ОСОБА_2 . Вважає, що до ОСОБА_1 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, його адвоката, які заперечували проти задоволення клопотання, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання слідчого відмовити, застосувавши до підозрюваного альтернативний запобіжний захід.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з того, що гарантією прав людини, встановленою статтею 29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений чи засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 статті 177 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у провадженні доказами.

Прокурором в суді доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2)вчинити інше кримінальне правопорушення;

3)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, проте це не є достатньою підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, орган досудового розслідування, стверджуючи, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, не врахував особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше не судимий.

Зробити інші висновки щодо особи підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя позбавлений можливості, оскільки стороною обвинувачення до матеріалів клопотання, якими обґрунтовується застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не додано жодних характеризуючих особу підозрюваного документів.

У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі досліджених та оцінених в сукупності всіх обставини справи слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, яке є достатнім на даний час запобіжним заходом, передбаченим ст.179 КПК України, і може запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-179, 183, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Кузьміна С.Ю., погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Чарушиною Є.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Підозрюваного ОСОБА_1 негайно звільнити з-під варти.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді два місяці - до 09 жовтня 2021 року.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчий відділ Мелітопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: