Справа № 2-2445

1997р.

РІШЕННЯ

ім`ям України

30 травня 1997 року Печерський районний суд м.Києва в складі:

Головуючого - Слинька С.С.

При секретарі - Громаківській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про розділ майна, виділення частки у спільній сумісній власності та визнання права власності на частину квартири, та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення квартири з спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на квартиру,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на частку квартири.

Вказувала, що 22.02.1994 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від нього вони мають трьох дітей.

Під час шлюбу ними були придбані двокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Крім того, на ділянці АДРЕСА_2 ними був побудований дачний будинок з надвірними будівлями.

У зв`язку з розірванням шлюбу та відсутністю згоди щодо розділу вказаного майна просила суд поділити його в натурі визначивши за відповідачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на дачний будинок з надвірними спорудами на ділянці АДРЕСА_2, а за нею право власності на квартиру АДРЕСА_3 , та стягнути з відповідача на її користь грошової компенсації різниці у вартості майна.

Крім того вказувала, що у спільній сумісній власності її, відповідача, їх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та її дітей від першого шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_7 знаходиться квартира АДРЕСА_4 , яка була приватизована ними у 1993 році.

Оскільки спільне проживання у вказаній квартирі неможливе, просила суд визнати за нею та дітьми в рівних часках право власності на цю квартиру з виплатою нею відповідачеві вартості його частки та здійснити взаємозалік суми що підлягає стягненню з відповідача при розділі майна подружжя та суми вартості частки квартири АДРЕСА_4 , яку вона повинна сплатити відповідачеві.

У судовому засіданні позивачка частково змінила свої позовні вимоги.

Вказувала, що загальна вартість спірного майна складає 54676 гривень 48 копійок, що складається з вартості квартири АДРЕСА_1 – 27591 гривня 81 копійка, квартири АДРЕСА_3 - 11818 гривень 58 копійок, та дачного будинку - 15266 гривень 9 копійок.

За таких умов частка кожного з подружжя складає 27338 гривень 24 копійки.

З урахуванням інтересів неповнолітніх дітей, що проживають з нею, просила суд відступити від начала рівності часток подружжя та збільшити її частку на 5918, 33 гривні, визначивши її у розмірі 33256, 57 гривень, а частку відповідача у розмірі 21419,91 гривня.

Виходячи з такого розміру часток позивачка просила виділити відповідачеві квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 27591,81 гривня та дачний будинок з надвірними спорудами, вартістю 15266,09 гривень, а всього майна на загальну вартість 42857,9 гривень, а у її власність виділити квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 11818, 58 гривень зі стягненням з відповідача на її користь компенсації її частки у розмірі 21437,99 копійок.

Крім того, просила визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_4 , встановивши за кожним з власників право власності на 1/7 частку цієї квартири.

Посилаючись на неможливість спільного з відповідачем проживання у цій квартирі, неможливість її розділу в натурі, вказуючи що відповідач фактично проживає у квартирі АДРЕСА_1 , просила визнати за нею право власності на частку відповідача у цій квартирі, а загалом на 2/7 частини квартири, з виплатою відповідачеві вартості його частки у сумі 21437,99 гривень, та зробити взаємозалік цієї суми та суми компенсації її частки у спільному майні подружжя.

Відповідач позову не визнав. Звернувся до суду з зустрічним позовом про виключення квартири АДРЕСА_1 з переліку спільного сумісного майна подружжя, оскільки вона є його особистою власністю. Вказував, що цю квартиру він придбав у червні 1993 року за кошти, які отримав від продажу у лютому 1989 року спадщини - домоволодіння у с. Зазим`я.

У судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав і просив з їх урахуванням здійснити розділ спільного майна подружжя виділивши у його власність дачний будинок у кооперативі «Металіст», а у власність позивачки квартиру АДРЕСА_3 та освоєну дачну ділянку у садовому кооперативі «Тарасівський» розташованому на ст. Жердьово, з компенсацією йому позивачкою його частки грошима.

Третя особа ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 про виділення часток у спільній сумісній власності на АДРЕСА_4 підтримала, просила визнати за нею право власності на 1/7 частину цієї квартири та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/7 частину цієї квартири, шо належить відповідачеві, оскільки сумісне проживання в квартирі з відповідачем неможливе.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а у зустрічному позові ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з лютого 1984 року. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_8 , 1984 року народження, ОСОБА_5 1985 року народження та ОСОБА_6 , 1987 року народження. У серпнія 1996 року шлюб було розірвано. Під час шлюбу сторонами було нажите майно, що є спільною сумісною власністю подружжя:

1.11.06.1993 року двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , вартістю 27591 гривня 81 копійка;

2.20.07.1993 року однокімнатна квартира АДРЕСА_3 , вартістю 11818 гривень 58 копійок;

3.З 1985 року побудований на ділянці АДРЕСА_2 дачний будинок, вартістю 15266 гривень 9 копійок.

Вказані обставини підтверджуються, крім пояснень сторін, договором купівлі-продажу квартири (а.с. 14), довідкою - характеристикою (а.с. 15), договором купівлі-продажу квартири (а.с. 16), довідкою - характеристикою (а.с. 17), актом судової будівельно-технічної експертизи №1591 від 08.05.1997 року (а.с. 52-57).

Таким чином, у спільній сумісній власності сторін знаходиться майно нажите ними під час шлюбу на загальну вартість 54676 гривень 48 копійки.

Викладені відповідачем доводи про те, що квартира АДРЕСА_1 була придбана ним за кошти отримані ним від продажу у лютому 1989 року успадкованого майна, у судовому засіданні підтвердження не знайшли.

Відповідно до договору купівлі продажу від 04.02.1989 року ОСОБА_2 дійсно разом з братом продав успадкований ними житловий будинок з надвірними будівлями у с. Зазим`я Броварського району Київської області за 10000 крб. (а.с. 39). Відповідно ж до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 11.06.1993 року вказана квартира була придбана ним за 11000000 крб. (а.с. 40). Якихось доказів щодо того, що вказана квартира була придбана ним за гроші отримані у лютому 1989 року від продажу будинку відповідач суду не надав. За таких обставин, у задоволенні його позову про виключення квартири АДРЕСА_1 з спільної сумісної власності подружжя слід відмовити.

Відповідачем також не надано доказів, щодо наявності майна подружжя у садовому кооперативі «Тарасівський» на ст. Жердово та його вартості.

Не заперечуючи проти існування садової ділянки у вказаному кооперативі, позивачка вказувала на відсутність на ній майна, що є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 22 КПШС України, майно нажите подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном.

Кожен з подружжя користується рівними правами на майно і у тому випадку, коли один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

За таких обставин частина кожного з подружжя складає 27378 гривень 24 копійки (54676,48 : 2).

Відповідно до ст. 28 КПШС України, у випадку розділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, їх долі визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток кожного з подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або заслуговуючи на увагу інтересів одного з подружжя.

Враховуючи те, що з позивачкою залишаються проживати четверо неповнолітніх дітей, в тому числі троє від шлюбу з відповідачем, та беручи до уваги інтереси цих дітей пов`язані з житлом, суд вважає за необхідне відступити від начала рівності часток подружжя та збільшити частку позивачки на 5918,33 гривні , визначивши частину позивачки у розмірі 33256,57 гривень, а відповідача у розмірі 21419,91 гривні.

Згідно ст. 29 КПШС України, якщо подружжям не досягнуто згоди про спосіб розділу спільного майна, то за позовом подружжя, або одного з нього суд може постановити рішення : про розділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості і частки кожного подружжя у спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати іншому з подружжя його частку грошима. При цьому суд також приймає до уваги інтереси неповнолітніх дітей або такі, що заслуговують уваги інтереси одного з подружжя.

Як встановлено, у судовому засіданні відповідач постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 та користується дачним будинком у кооперативі «Металіст», що підтвердили як позивачка так і відповідач.

За таких умов, вказане майно в натурі слід присудити відповідачеві, а позивачці присудити квартиру АДРЕСА_3 , з покладенням на відповідача обов`язку компенсувати позивачці частини її частки грошима. Вартість присуджуваного відповідачеві в натурі майна складає у сумі 42857,9 гривень, а позивачці 11818,58 гривень, у зв`зяку з чим відповідач повинен компенсувати її частку грошима у розмірі 21437,99 гривень (33256,57 - 11818,58).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1993 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , їх дітям: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та дітям позивачки від першого шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_4 , яка була приватизована ними згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с. 11).

Як встановлено у судовому засіданні, щодо користування вказаною квартирою між сторонами створилася конфліктна ситуація, що призводить до сварок, які доводиться вирішувати з участю міліції. Це підтвердили як сторони, так і третя особа ОСОБА_3 .. Підтверджується це й листами Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві (а.с. 35, 47).

За таких обставин, спільне користування вказаною квартирою сторонами є неможливим.

Відповідно до плану квартири її поділ в натурі є неможливим, у зв`язку з чим, виходячи з того, що у вказаній квартирі відповідач фактично не проживає, має власне житло у АДРЕСА_1 , суд вважає можливим передати у власність позивачки належну відповідачу частину цієї квартири з компенсацією йому її вартості.

Виходячи з рівності часток власників у спільній сумісній власності на вказану квартиру, суд визначає право кожного з власників на 1/7 частину цієї квартири.

Згідно акту №1591 судової будівельно-технічної експертизи від 08.05.97 р., вартість квартири АДРЕСА_4 складає 150065,97 гривень.

Відповідно вартість 1/7 частини цієї квартири складає 21437,99 гривень, які позивачка повинна компенсувати відповідачеві за його частину квартири, які позивачка повинна компенсувати відповідачеві за його частину квартири.

За таких обставин за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 2/7 частини квартири АДРЕСА_4 , а за ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відповідно право власності за кожним на 1/7 частину цієї квартири.

Суд вважає можливим здійснити взаємозалік суми у розмірі 21437,99 гривень, які повинен компенсувати ОСОБА_2 позивачці за її частку у спільній сумісній власності подружжя, та суми у такому ж розмірі, які повинна компенсувати йому позивачка за його частку квартири АДРЕСА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 28, 29 КПШС України, ст.ст. 15, 20, 62, 202 ЦПК України, суд

Вирішив:

У порядку розділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , дачний будинок на ділянці АДРЕСА_2 , а за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/7 частини квартири АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/7 частину квартири АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/7 частину квартири АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_8 право власності на 1/7 частину квартири АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/7 частину квартири АДРЕСА_4 .

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/7 частину квартири АДРЕСА_4 .

Відмовити ОСОБА_2 у зустрічному позові до ОСОБА_1 про виключення майна з спільної власності подружжя та визнання права власності на квартиру.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито у розмірі 1662 гривні 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 360 гривень на відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міського суду протягом 10 днів через Печерського районний суд м. Києва.

Головуючий