Справа № 22-350/2009р.
Головуючий в 1 інстанції Дьяченко O.I.
Категорія 5
Доповідач Стельмах Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С. І., при секретарі Поправка О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину нерухомого майна і
встановив:
в апеляційній скарзі ОСОБА_4 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 і відмовлено в задоволенні її позову, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення її позову, оскільки вважає, що справу розглянуто судом з порушенням норм процесуального права і викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 підтримала доводи своєї скарги і просила про її задоволення, а позивач ОСОБА_1 заперечував проти скарги, просив її відхилити та залишити судове рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
11 березня 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, вимоги уточнив в заяві від 3 квітня 2008 р. (а. с 29) і просив визнати за ним право власності на зерносховище за інвентарним номером 343.
Він зазначав, що був членом КСП «Победа» і на майновий сертифікат йому та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виділено у спільну часткову власність приміщення зерносховища за інвентарним номером 343.
Оскільки він у визначених осіб викупив їх частки, то просив суд визнати за ним право власності на вказане приміщення зерносховища.
Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.
11 вересня 2008 р. ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 (а.с. 70-71).
Вона зазначала, що ОСОБА_1 не викупив в неї її частку в зерносховищі вартістю 10000 грн.
Тому вона просила визнати за нею право власності на вказану частку зерносховища.
Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 18 вересня 2008 року право власності на приміщення зерносховища за інвентарним номером 343, вартістю 28461 грн., розташованого в с. Победа Старобешівського району Донецької області визнано за ОСОБА_1
В задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
При розгляді цієї справи судом першої інстанції всупереч вимогам ч.2 ст. 311 ЦПК України та висновкам і мотивам, за якими ухвалою апеляційного суду від ЗО липня 2008 року було скасовано попереднє судове рішення, не притягнув до участі в справі всіх осіб, права та обов’язки яких вирішено судовим рішенням.
Зокрема, суд взагалі не визначився з колом таких осіб, оскільки не перевірив повний список членів КСП «Победа», що отримали майнові сертифікати і мали право на участь в спільній частковій власності на майно КСП відповідно до договору про створення такої власності та рішення комісії з організації вирішення майнових питань, затвердженого зборами співвласників відповідно до методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП та положення про вказану комісію, затверджених Постановою KM України № -177 від 28.02.2001 р. «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», як і не перевірив повний перелік вказаного майна.
Надані суду в обгрунтування позовних вимог документи позивачем, який з 1983 року очолював вказане господарство і як голова комісії з вирішення інвентаризаційних питань по майновим паям, був зобов’язаний забезпечити права всіх членів КСП на отримання частки майна відповідно до майнових сертифікатів, не відтворюють повної картини розпаювання всього майна вказаного господарства.
Крім того, навіть відповідно до цих документів (а. с. 25-27) за рішенням окремої майнової групи від 28 березня 2008 року, що підлягає перевірці на предмет чи передбачено чинним законодавством України виділення таких окремих майнових груп, спірне приміщення зерносховища за інвентарним номером 343 виділено в спільну часткову власність на суму 10000 грн. ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, який на цей час вже помер, а також на суму 19365 грн. ОСОБА_1, ОСОБА_8 і ОСОБА_9
З вказаних осіб до участі в розгляді справи притягнуто лише ОСОБА_1 та ОСОБА_4, інші особи участі в розгляді справи не брали у той час як позов розглянуто до осіб, які відповідно до наданих позивачем документів, не мають відношення до спірного майна.
Крім того, судом не витребувано відповідні документи та не встановлено час смерті ОСОБА_7 і коло його спадкоємців, не вирішено питання щодо притягнення їх до участі в розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 18 вересня 2008 року СКАСУВАТИ, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.