Справа № 33-451
Головуючий І інстанції
Категорія: ст. 124
КУпАП Кічинська О.Ф,
ПОСТАНОВА
Іменем україни
07 серпня 2009 року м. Київ
Суддя апеляційного суду Київської області Матюшко М. П., розглянувши апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2009 року стосовно ОСОБА_4,
встановив:
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від Об липня 2009 року
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ремчці Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, провадження у справі стосовно нього закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст, 124 КУпАП.
Як зазначено в постанові судді, близько 20 години 19.04.2009 року на 23 км + 400 м автодороги ПСО м. Києва мав місце факт зіткнення автомобілів LEXUS ES - 350 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 і ВАЗ - 2101 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, однак факт порушення останнім п.10.4. правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження в суді. Пояснення особи, що притягується до адмінвідповідальності, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10. об’єктивно узгоджуються між собою та з заключениям кандидата технічних наук доцента ОСОБА_8, який на підставі вихідних даних прийшов до переконання, що в момент первинного контакту ВАЗ і LEXUS, з урахуванням їх деформацій, рухалися зі швидкостями відповідно 5 і 83-84 км/гЬд; пояснення водія LEXUS-a про рух пред зіткненням в крайній лівій смузі зі швидкістю 70 км/год не є правдивими; пояснення водія ВАЗа стосовно перебування перед початком маневру автомобіля LEXUS на відстані 150-200 м від нього відповідають дійсності. Якби водій LEXUS-a рухайся з рекомендованою швидкістю для даної ділянки дороги - 60 км/год, то; відстань 150 м від автомобіля ВАЗ до автомобіля LEXUS з технічної точки зору була б безпечною для здійснення маневру розвороту ВАЗом і дії водія ОСОБА_4 відповідають вимогам п.п. 10.1. і 10.4. ПДР, а дії водія LEXUS-a -не відповідають вимогам п. 12.3, ГІДР і саме вони перебували в причинному зв’язку з виникненням названої ДТП.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обгрунтуванні своїх вимог скаржник зазначає, що суд не дотримався вимог ст. ст. 247 і 280 КУпАП, провівши розгляд справи без всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин ДТП, поклавши в основу судового рішення лише покази представників однієї сторони пригоди, а можливість надати об’єктивні і важливі покази з боку іншої сторони, тобто ОСОБА_5, були проігноровані. Далі в апеляційній скарзі зазначається, що 22.06.2009 року Броварською міжрайонною прокуратурою скасовано постанову інспектора дізнання від 28.04.2009 року про відмову в порушені кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, а матеріали направлені для проведення додаткової перевірки органу дізнання для проведення авто технічного дослідження та інших дій, однак суд упереджено віднісся до розгляду справи, не отримавши відповідного процесуального рішення в порядку ст. 97 КПК України, закривши справу за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_2 і його представника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, ОСОБА_4 і його представника-адвоката ОСОБА_9, які просили постанову судді залишити без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю її підлягаючою до задоволення з наступних підстав.
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23:. 12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не повинні спрощено підходити до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті, а при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні з’ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП, в тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Ці вимоги при розгляді справи стосовно ОСОБА_4 судом не були дотримані. Розгляд справи проведено однобоко, без всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, вирішуючи її в точній відповідності, з законом, без системи збору доказів, які б давали можливість зробити однозначний висновок, як по кожному елементу предмета доказування, так і по справі в цілому.
Фактично судом в основу рішення покладені лише покази представників однієї сторони дорожньо-транспортної пригоди, а покази з боку іншої сторони, тобто покази ОСОБА_5 і ОСОБА_2, судом були проігноровані.
Без уваги суд залишив клопотання представника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 про проведення авто-технічної експертизи в науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУ MB С України в Київській області, з метою дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Зате суд поклав в основу рішення односторонньо замовлене заключения фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 від 22.06.2009р. № 3-09, яке проведене без участі та узгодження з іншими учасниками справи, хоча згідно ст. 273 КУпАП експерт призначається органом або посадовою особою, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях, однак цю норму суд проігнорував.
Крім того в судовому засіданні встановлено, що 22.06.2009 року Броварською міжрайонною прокуратурою було скасовано постанову інспектора дізнання від 28.04.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, а матеріали направлені для проведення додаткової перевірки органу дізнання, однак суд, не отримавши відповідного процесуального рішення в порядку ст. 97 КПК України, закрив справу стосовно ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,
За вище наведених обставин постанову судді необхідно скасувати та прийняти нову постанову, встановивши наступне.
Близько 20 год. 19.04.2009 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 д.н.3. НОМЕР_2 та рухаючись по автодорозі ПСО м. Києва в напрямку м. Чернігова на 23 км + 400м. при здійсненні маневру розвороту з метою продовження руху в напрямку м. Бровари, не пропустив автомобіль LEXUS ES-350 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 і який належав пасажиру даного автомобіля ОСОБА_2, що рухався в напрямку м. Києва, в результаті чого відбулося зіткнення автомобілів. Назване ДТП трапилося в наслідок порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху, згідно якого водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.
Даний висновок обгрунтовується показами водія ОСОБА_5 і пасажира і власника автомобіля LEXUS ОСОБА_2, які показали, що при виконанні розвороту водій ОСОБА_4 не надав їм переваги в русі згідно п, 10.4 ПДР.
Згідно висновку спеціаліста № 774А від 06.06.2009 року (який був даний на підставі відношення органу дізнання про призначення його за матеріалами ДТП від 19.04.2009р. в НДЕКЦ ГУ МВС в Київській області), в данії: дорожній ситуації навіть при наявності дорожнього знаку 5.30 «Рекомендована швидкість» водій LEXUS міг рухатися на своєму автомобілі не більше 110 км/год, але у зв’язку з ти, що слідів гальмувань на місці пригоди не виявлено, то дати відповідь про швидкість руху обох машин перед зіткненням не можливо. Водій автомобіля ВАЗ 2101 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1; 10.4 ПДР, перед перестроювання, або будь-якою зміною напрямку руху повинен був переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху та при виконанні розвороту повинен надати дорогу зустрічним транспортним засобам. Водій ОСОБА_4 при виконанні зазначених вимог п.п. 10.1 і 10.4 ПДР мав можливість уникнути зіткнення.
Цей висновок спеціаліста узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, схемою і фото-таблицями ДТП, постановою органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та притягнення його до адміністративної відповідальності, показами учасниками ДТП - ОСОБА_2, ОСОБА_5, а тому суд кладе його в основу рішення. Що стосується висновку ОСОБА_8, то він зроблений на підставі показів лише однієї сторони -ОСОБА_4, який пояснив, що вважав відстань в 150-200 метрів достатньою для безпеки маневру розвороту. Але заключения ОСОБА_8 3роблене не на фактичних обставинах ДТП, а на припущеннях однієї сторони пригоди -ОСОБА_4, а тому воно не може бути розцінене як об’єктивне.
Порушивши п. 10.4 ПДР, ОСОБА_4 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Застосовуючи міру адміністративного стягнення, враховується, що ОСОБА_4 характеризується позитивно, адміністративне правопорушення скоїв;вперше, а’тому вважаю за необхідне застосувати щодо нього штраф.
На підставі викладеного і керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 липня. 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати.
ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340 (триста сорок) гривень.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.