Справа № 22- 6599/09

 Головуючий у 1 інстанції Букрєєва LA.

Категорія 32

 Доповідач Рибалко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2009 року м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Рибалко Л.І. суддів Ювченко Л.П., Шамрило Л. Г. при секретарі Опрі Ю.Л.

за участю представника відділення виконавчої дирекції Фонду Карпенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве

на рішення Єнакіївського міського суду від 5 червня 2009 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,

встановила

Рішенням Єнакіївського міського суду від 5 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, на її користь з відділення виконавчої дирекції Фонду стягнута моральна шкода у розмірі 9000 грн..

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на неправильне застосування матеріального та процесуального законодавства.

Апеляційний суд, вислухавши пояснення представника відділення Фонду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до копії трудової книжки позивачка працювала на підприємствах вугільної промисловості.

Висновком МСЕК від 25 листопада 2004 року їй вперше встановлено 30 відсотків втрати професійної працездатності за профзахворюванням легенів.

Відповідно зі ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, які фізична особа отримала внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я.

Згідно до ст. 34 Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законом порядку зобов’язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Факт наявності ушкодження здоров»я позивача підтверджений актом розслідування хронічного професійного захворювання, висновком МСЕК про втрату працездатності у зв»язку із професійним захворюванням. Ніяких додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди зазначена норма закону немає. З урахуванням наведеного судом обгрунтовано встановлено, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв’язку з ушкодженням здоров»я, що порушило його нормальні життєві стосунки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя

Суд правильно не взяв до уваги, посилання представника відповідача на те, що Законом України « Про державний бюджет на 2006 рік» зупинена на 2006 рік дія абзацу четвертого сті підпункту « е» пункту 1 частини першої ст. 21, частини третьої ст. 28 та частини третьої ст. 34 Закону, тому що право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло ще до набрання законної сили означеними законами.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, що також закріплено ст. 5 ЦК, відповідно з якою акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної сили у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Є також необгрунтованим посилання представника відповідача на те, що згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 Закону « Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « від 28.12. 2007р. відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року, оскільки норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки законом передбачено, що укладаючи угоду про обов’язкове страхування від нещасного випадку на виробництві страховик ( Фонд) тим самим бере на себе зобов’язання надати застрахованим особам всі передбачені ст. 21 Закону соціальні послуги та виплати.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування шкоди судом правильно враховано конкретні обставини справи, ступінь моральних та фізичних страждань виходячи із принципу розумності та справедливості.

Постановлене судом рішення є законним і обгрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись вимогами ст. ст. 218, 307, 308, 315 ЦПК, колегія суддів ухвалила Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду від 5 червня 2009 року залишити без зміни Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з вказаного часу.