Справа № 1-608/10

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

      03 червня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Криворот О.О.,

при секретарі - Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурора – Бакая А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великий Суходіл Краснодонського району Луганської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, -

в с т а н о в и в:

21.11.2009 року приблизно о 22:30 годині ОСОБА_1, разом з раніше знайомим ОСОБА_2 (вироком Солом»янського районного суду м. Києва від 01.04.2010 року засуджено за ч.2 ст. 185 до 1 року позбавлення волі, ч.2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі), перебуваючи на Південному вокзалі ст. Київ – Пасажирський, що в Солом»янському районі м. Києва, зустріли раніше не знайомого ОСОБА_3, після чого почали разом розпивати спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 побачили у ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Samsung X 510», в цей момент у них виник злочинний умисел направлений на заволодіння даним телефоном шахрайським шляхом, з метою реалізації якого вони вступили між собою в злочинний зговір.

В подальшому, ОСОБА_2, маючи на меті заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, попросив у ОСОБА_3 мобільний телефон під приводом здійснення дзвінка рідним. ОСОБА_3, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_1, передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон марки «Samsung X 510». Отримавши мобільний телефон, ОСОБА_2 зробив вигляд, що комусь телефонує, та відійшов разом з ОСОБА_1 у сторону, після чого, скориставшись тим, що ОСОБА_3 за ними не спостерігає, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли, заволодівши мобільним телефоном марки «Samsung X 510», вартістю 500 гривень, в середині якого знаходилась сім-карта оператора «Діджус», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 5 гривень, заподіявши таким чином потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 530 гривень.  

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та суду показав, що дійсно 21.11.2009 року приблизно о 22:30 год. перебуваючи на Південному вокзалі ст. Київ-Пасажирський, що в м. Києві, він разом з знайомим ОСОБА_2, зустріли раніше незнайомого ОСОБА_3 та усі разом пішли до кафе «Конкорс», яке розташоване на території вокзалу на другому поверсі, де розпивали спиртні напої. Через деякий час, коли вони вийшли на вулицю перекурити, то ОСОБА_2 взяв телефон у ОСОБА_3 під приводом зателефонувати рідним та кивнув йому головою, після чого вони відійшли в сторону. Потім вони переконавшись у тому, що власник телефону не дивиться в їх сторону, пішли далі. В подальшому, вони підійшли до автомобіля марки «Део» та продали водію викрадений ними телефон за 80 гривень, отримані гроші вони поділили порівну, по 40 гривень. Після чого, вони пішли до платного залу очікування, щоб переночувати, а згодом до них підійшли працівники міліції та попросили їх пройти до чергової частини міліції.  

    Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.

      Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України.

    Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_1, який раніше не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо.

        Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного слід визнати його щире каяття.

    Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного слід визнати вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Таким чином, на підставі наведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавленням волі, оскільки саме таке покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3  

Судових витрат по справі не має.

Речові докази по справі слід вирішити у відповідності до ст.ст. 81, 330 КПК України.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

    ОСОБА_1  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

    На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

    На підставі п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши з-під варти із зали суду.

    Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду у зв»язку з неявкою останнього в судове засідання.

    Речові докази – гроші в сумі 40 гривень, виявлені та вилучені під час огляду у ОСОБА_4 22.11.2009 року – звернути в дохід держави.

            Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання його копії.

              Суддя:                             О.О.Криворот