Справа № 2-2225/2010                                            

РІШЕННЯ

ІМ Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 червня   2010   року                                              

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого судді:                          Янчук Т.О.,

при секретарі                                                      Сафіній А.Х.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1      до Управління Пенсійного  Фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу ,-

                                                                      В С Т А Н О В И В:

          24 березня  2010  року позивач ОСОБА_1     звернулась    з  позовом до відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона  має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй   пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України про державний бюджет на відповідний рік не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Позивач просив суд визнати неправомірну бездіяльність відповідача, щодо не нарахування їй   доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2009 року ,  зобов’язати відповідача зробити нарахування  та виплату  надбавку до пенсії починаючи  з 01 січня 2009 року ,  зобов’язати відповідача  щомісячно  нараховувати та виплачувати до пенсія надбавку згідно з Законом України « Про соціальний захист дітей війни»  

          Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без її  участі, на задоволенні позовних вимог наполягала .

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі. Позовні вимоги не визнав, вказавши, що нарахування  та виплата позивачу  як «дитині війни»  підвищення до пенсії  провадиться  відповідно до діючого законодавства,  порушень з боку  відповідача на допущено, тому підстав для  задоволення позовних вимог  немає.

 Матеріалів справи достатньо для розгляду справи  у відсутності  позивача та  представника відповідача.

  Дослідивши матеріали  справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

 Судом встановлені  такі  факти  та відповідні їм обставини.

  Згідно до Закону України «Про соціальний  захист дітей війни»  до дітей війни віднесені особи, які є  громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.

  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , віднесена  до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог  статті 1 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» та знаходиться на обліку в УПФУ у  Будьоннівському районі  м. Донецька, що підтверджується копією паспорта громадянки України та копією пенсійного посвідчення.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.. 71 Закону України  «Про державний бюджет  України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року №835-VI встановлено, що  надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної  заробітної плати, в абсолютних сумах у межах  асигнувань, передбачених за відповідними  бюджетними програмами.

Названа норма  передбачає встановлення в абсолютних сумах  розмірів лише тих виплат, вихідним  критерієм розрахунку яких є розмір  мінімальної заробітної  плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні  правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «про соціальний захист дітей війни» залежить від  розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже,  нарахування  та виплата  у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або  щомісячного грошового  довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, повинні  здійснюватися відповідно до норм  Закону України  «Про соціальний  захист дітей війни».

 Виходячи з зазначеного позивач , яка є пенсіонером і наділена  статусом «дитина війни», за 2009 рік мала   право  на отримання  підвищення до пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії.

 Статтею 7 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» передбачено, що фінансове  забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється  за рахунок  коштів Державного бюджету України.

 Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин  ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до  вимог  частини 2  статті 3  Конституції України, за якою права і свободи людини  та їх гарантії  визначають зміст  і спрямованість  діяльності держави, держава відповідає перед людиною  за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав  і свобод людини є головним обов’язком держави.

            Крім того, суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок державної соціальної допомоги у наступному є необґрунтованими i не підлягають задоволенню, тому що  захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок державної соціальної допомоги у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спору.

Таким чином,  з   01 січня  2009 року  суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу державну соціальну допомогу, як дитині війни, до розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування державної соціальної допомоги як дитині війни у майбутньому необхідно відмовити.

Ні підставі викладеного, керуючись ст.. 15 ЦК України, ст.. ст.. 212,213,214,215 ЦПК України, суд,-

                                                                        В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії  як дитині війни за 2009 рік – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1    нарахування та виплату  підвищення до пенсії за рахунок коштів Пенсійного Фонду України  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року   з урахуванням фактично  здійснених  виплат.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заява про  апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Апеляційний  суд Донецької області через Будьоннівський районний суд  м. Донецька протягом десяти днів з дня його  проголошення. Апеляційна скарга  може бути подана  протягом  двадцяти днів з дня  подання заяви   про апеляційне оскарження   рішення суду.  

            Суддя