А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Кучевського П.В.,
суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.,
при секретарі: Сніжко О. А.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,
представника відповідача – Яремчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій відповідачів і стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,
за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 17 червня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
В березні 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовами до управління праці та соціального захисту населення Немирівської райдержадміністрації Вінницької області, Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації про визнання неправомірними дій відповідачів щодо недоплати щорічної грошової допомоги до 5 травня, зобов’язання відповідачів виплати їм як учасникам війни недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3148 грн. за період 2005-2007 року, мотивуючи свої вимоги тим, що виплата допомоги відповідно до положень Законів України «Про Державний бюджет» на відповідні роки, якими обмежується розмір виплат передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не відповідає Конституції України.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 17 червня 2009 року справи за позовом ОСОБА_1 та позовом ОСОБА_4 об’єднано в одне провадження.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 17 червня 2009 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_4 недоплачені щорічні разові грошові допомоги за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В задоволенні позовних вимог позивачам – ОСОБА_1, ОСОБА_4 стосовно визнання протиправними дій відповідачів і стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2005 та 2006 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відмовлено. В позові ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій відповідачів і стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги відмовлено. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації 3,40 грн. державного мита в дохід держави.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Немирівської райдержадміністрації ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за період 2005-2006 року дії управління праці та соціального захисту населення Немирівської райдержадміністрації щодо нарахування позивачам щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з урахуванням обмежень, встановлених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки є правомірними, які не суперечать чинному законодавству, при цьому позивачами пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав. Разом з тим, вимоги про стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік підлягають до задоволення, виходячи з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися неможливо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є учасниками війни, що підтверджується пенсійними посвідченнями серії НОМЕР_1 (а.с. 4) та НОМЕР_2 (а.с.10).
Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
За період 2005-2007 років позивачам виплачувалася грошова допомога до 5 травня відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, що підтверджується довідками управління праці та соціального захисту населення Немирівської райдержадміністрації (а.с.6,11).
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп зазначив : «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально визнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч.3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Крім того, згідно вимог ст. 95 Конституції України виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Таким чином, дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет України, не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В зв’язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення разової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2006 роки.
Проте, посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 є помилковим, оскільки відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачам органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів до 5 травня, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
За таких обставин, вимоги позивачів в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання провести відповідні виплати грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» також не підлягають до задоволення.
Разом з тим, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивачів до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації оскільки даний орган є неналежним відповідачем у даній справі, відповідно до вимог ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи те, що при вирішенні справи, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, рішення суду в частині зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_4 недоплачені щорічні разові грошові допомоги за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підлягає до скасування з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області задовольнити.
Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 17 червня 2009 року в частині зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_4 недоплачені щорічні разові грошові допомоги за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову позивачам у задоволенні цих вимог.
В решті постанову залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/ П.В. Кучевський
Судді: /підписи/ М.В. Матківська
В.М. Медяний
З оригіналом вірно: