А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Міхасішина І.В.
суддів: Щолокової О.В., Іващука В.А.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат про визнання дій неправомірними та стягнення разової щорічної грошової допомоги, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації, Вінницького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій відповідачів по нарахуванню щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни у розмірах нижчих, ніж передбачено законом – незаконними, стягнення з відповідачів на його користь суми невиплаченої щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3148 грн. за період з 2005-2007 років.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА та Вінницького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недонарахування і невиплати ОСОБА_1 одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2006-2007 роки в обсязі передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - неправомірними, ухвалено стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької ОДА, Вінницького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 2 202 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2006-2007 роки. В задоволенні інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача за період 2005 року не підлягають до задоволення в зв’язку з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, враховуючи те, що позивач звернувся до суду 17.12.2007 року. При цьому, вимоги про стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2006-2007 роки підлягають до задоволення, виходячи з того, що рішеннями Конституційного Суду України від №20-рп/2004 від 01.12.2004 року та від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які обмежують щорічні разові грошові виплати, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в зв’язку з чим, та керуючись ст.ст. 8,22 Конституції України дії відповідачів по виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня в заниженому розмірі є неправомірними та недоплачена сума підлягає стягненню на користь позивача.
З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.
Судом встановлено, що позивач є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
За період 2005-2007 років позивачу виплачувалася грошова допомога до 5 травня відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, якими були внесені зміни до ст.ст. 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп зазначив : «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально визнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом ч.3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Крім того, згідно вимог ст. 95 Конституції України виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Таким чином, дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет України, не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20-рп/2004 та від 09.07.2007 року №6-рп/2007 є помилковим, оскільки відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачеві органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів до 5 травня, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
За таких обставин, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій відповідачів та зобов’язання провести відповідні виплати грошової допомоги до 5 травня за 2006-2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не підлягають до задоволення.
При цьому, судом першої інстанції правильно було враховано, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині вимог позивача за 2005 рік.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, та враховуючи те, що при вирішенні справи, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації задовільнити.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та стягнення разової щорічної грошової допомоги відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно: