Судове рішення #9631603

                               

№ 2-2419/2010      

                                                   

                              РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 р. Малиновський райсуд м.Одеси

в складі: головуючого судді  -       Савинської І.О.

          при секретарі         -       Гриценко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю 3-ої особи ВАТ «ВТБ Банк» про стягнення боргу за договором позики,  та за позовом ВАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,

                              ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги з урахуванням курсу гривні, просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2  на його користь суму боргу по договору позики у розмірі 198000  грн., сплачене держмито у розмірі 1700 грн., сплачені втрати на ІТЗ у розмірі 120 грн.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що 17.07.2009 р. уклав з відповідачкою договір позики, який був оформлений розпискою. Згідно умов договору відповідачка взяла в борг 25000 доларів США і прийняла зобов'язання до 10.09.2009р. повернути зазначену суму, однак до цього часу умови договору не виконала.

     Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

     Представник 3-ої особи ВАТ «ВТБ Банк» Харченко А.В. проти позовних вимог не заперечувала.

    Позивач ВАТ «ВТБ Банк», уточнивши позовні вимоги з урахуванням курсу гривні, просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2  заборгованість за кредитним договором в розмірі  244453,28 грн., сплачене держмито у розмірі 1700 грн., сплачені втрати на ІТЗ у розмірі 120 грн.

Банк посилався на те, що  23.07.2008 р.  між ВАТ  «ВТБ Банк»  та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №20.00.000054,  згідно з яким відповідачка отримала  в кредит 25056 доларів США, строком до 23.07.2015р.,  з процентною ставкою за користування грошовими коштами у розмірі 13% річних.  

    Однак відповідачка умови договору не виконує, у звязку з чим банк просив також звернути  стягнення на заставлене майно - автомобіль марки «Тойота Королла»,  2008   р.   випуску,   реєстраційний   номер   НОМЕР_1,   що  зареєстрований на ім’я  ОСОБА_2

     Представник позивача ВАТ «ВТБ Банк» Харченко А.В.  у судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги.

     Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена через свого представника ОСОБА_4 (т.2 с.с.82,115).

 Вислухавши пояснення з’явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позови ОСОБА_1 та ВАТ «ВТБ Банк» підлягають задоволенню.

  У судовому засіданні встановленно, що 17.07.2009 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики.

  Згідно умов договору відповідачка взяла в борг 25000 доларів США і прийняла зобов'язання 10.09.2009р. повернути зазначену суму, однак до цього часу умови договору не виконала.

  Договір позики був оформлений у простій письмовій форми у вигляді розписки власноруч відповідачкою.(т.1 с.с.6).

Курс 1 долара США станом на 21.04.2010р. становить 7,92 грн.

Таким чином, сума боргу становить 198000 гривень ( 25000 доларів США х 7,92 грн.).

 Згідно зі ст.1046 ЦК України по договору позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є  укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ст.1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Розписку з переліком суттєвих умов договору суд вважає як таку, що засвідчує виконання сторонами вимог закону щодо укладання договору позики у письмової форми.

Факт передачі позивачем ОСОБА_5 спірної суми грошей ОСОБА_2 у судовому засіданні доведено.

  Будь-які докази виконання відповідачкою належних їй згідно умов договору зобов'язань, що передбачені нормами ст.545 ЦК України, відсутні.

 Наявність розписки ОСОБА_2 у позивача є доказом факту невиконання грошових зобов'язань з боку відповідачки.

23.07.2008 р.  між ВАТ  «ВТБ Банк»  та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №20.00.000054,  згідно з яким відповідачка отримала  в кредит 25056 доларів США, строком до 23.07.2015р.,  з процентною ставкою за користування грошовими коштами у розмірі 13% річних . (т.2 с.с.11-14).

Кредит був наданий відповідачці на купівлю  автомобілю марки «Тойота Королла».

Факт отримання ОСОБА_2 кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № ТR.11089.5 від 23.07.2008 р. (т.2 с.с.18).

Відповідачка свої зобов’язання за договором у повному обсязі не виконала, сплативши лише 1792,44 доларів США .

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір  між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 був  укладений без порушень вимог ст.1055 ЦПК України, так як був здійсненні в письмовій формі.

Ст.530 ЦК України передбачає, якщо в зобов’язнні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

     Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

        Згідно зі ст.612 ЦК України  боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Згідно з ч.ч.1, 4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.  До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

    Зобов’язання відповідно до ст.629 ЦК України мають бути виконанні належним чином та в встановленний строк.

  П.4.1. кредитного договору на позичальника покладений обов'язок повернути банку отриманий кредит, сплатити банку проценти за користування кредитом та щомісячну комісію у валюті кредиту в розмірі та в порядку, встановленому п.п.8.1.,8.2.,8.3 кредитного договору в строк до 23.07.2015 р.

Згідно п.8.1. кредитного договору, перший платіж по кредиту включає проценти, нараховані за період, починаючи з дня видачі кредиту по останнє число першого процентного періоду.

Наступні платежі по погашенню процентів за користування кредитом в розмірі 13% річних здійснюється щомісячно, починаючи з серпня 2008 р.

Погашення кредиту здійснюються позичальником щомісячно рівними частинами в розмірі 298 доларів США 29 центів, починаючи з серпня 2008 р.

Щомісячно, в період сплати кредиту та процентів за користування кредитом, здійснюється погашення комісії банку за управління кредитом в розмірі 0,03% відсотків від початкової суми кредиту, що складає 7 доларів США 52 центи.

Погашення кредиту, процентів за користування кредитом та щомісячної комісії здійснюється позичальником в період з 21 по 28 число кожного місяця згідно з додатком 1 до кредитного договору, а саме графіком повернення кредиту і сплати процентів та розрахунок вартості супутніх послуг.

Погашення кредиту, процентів за користування кредитом та щомісячної комісії здійснюється шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок, відкритий в банку.

Відповідно до п.п.4.5,6.2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та щомісячну комісію, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, в т.ч. несплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії (в т.ч. неналежної сплати процентів та комісії), а також у випадку невиконання позичальником зобов'язання застрахувати на умовах, погоджених з банком на весь період дії кредитного договору автомобіль, переданий Банку в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Таке дострокове погашення позичальник повинен здійснити протягом 30 календарних днів з моменту одержання вимоги банку.

Згідно виписок по особовому рахунку ОСОБА_2 станом на 02.03.2010 р. сума заборгованості складає:

 - 23263,56 доларів США х 7,92 грн. = 184247,40 грн. - сума неповернутого кредиту;

 - 2030,17 доларів США х 7,92 грн. = 16078,95 грн. - сума процентів за користування кредитом;

      - 42731,77 грн. - сума пені;

     - 1395,16 грн. - сума інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату кредиту та процентів.(т.2 с.с.85-103).

 21.05.2009 р. , 07.07.2009 р.  банк звернувся до ОСОБА_2 з письмовою вимогою про погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором. (т.2 с.с.32-38).

Вищенаведене свідчить, що позивач ВАТ «ОТБ Банк» своїми діями зробив усе можливе для належного повідомлення відповідача за останньою відомою Банку адресою, яка вказана в паспорті позичальника, і зазначена останньою в документах, необхідних для формулювання кредитної справи для видачі кредиту, про існуючу заборгованість за взятим на відповідачку перед Банком зобов'язанням.

За невиконання (неналежне виконання зобов'язань) за кредитним договором передбачена відповідальність позичальника у вигляді нарахування штрафних санкцій.

Так, згідно п. 9.1. кредитного договору, у випадку прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів, а також комісій позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% в день від суми невиконаних зобов'язань. Зазначена неустойка розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань по погашенню заборгованості.

Таким чином,  у ВАТ ВТБ Банк виникло право вимагати від відповідача достроково повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування, а також штрафні санкції за прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором та діючим в Україні законодавством.

       Виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором було забезпечено укладенням 23.07.2008р. договору застави №20.00.000054-Д31. Предметом застави виступив транспортний засіб, а саме: автомобіль  марки «Тойота Королла»,  2008   р.   випуску,  синього кольору,   номер   шасі   (кузова,   рами) №НОМЕР_2,    тип   -   легковий   седан,   реєстраційний   номер   НОМЕР_1,   що  належить  ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВНС 146997, виданого РЕВ № 2 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 16.07.2008 р. (т.2 с.с.39-40,42).

Пункт 9.4. договору застави передбачає, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право достроково стягнути суму кредиту та звернути стягнення на предмет застави (у т.ч. вилучити предмет застави).

Обтяження автомобілю заставою було зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 19859835 від 23.07.2008р. У наступній заставі третіх осіб зазначене майно не перебуває. Загальна заставна вартість майна, визначена сторонами у договорі застави складає 130740  гривень. (т.2 с.с.41)

Згідно ст. 546 ЦК України, ст.1 Закону України «Про заставу» передбачає можливість забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору застави.

 Ст.589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

     Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

    На підставі ст.217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

     Суд вважає можливим встановити порядок виконання рішення суду  в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВТБ Банк» шляхом звернення стягнення на заставлене майно .

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.                

На підставі ч.ч.1 та 3 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачкою договорів позивачі також понесли додаткові витрати по сплаті судового збору та  сплаті за ІТЗ, які суд також стягує з відповідачки.  

Керуючись ст.ст.10,11,57,60,208-209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,532,612,536,625-626,1046-1047,1049-1050, 1054-1055 ЦК України, суд,

                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 198000  грн. - суму боргу по договору позики, 1700 грн. – сплачене держмито, 120 грн. – сплачені втрати на ІТЗ, а всього стягнути 199820 грн.

Позовні вимоги ВАТ «ВТБ Банк» задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором №20.00.000054 від 23.07.2008 р. в розмірі  244453,28 грн., що  складається з: суми неповернутого кредиту в розмірі 184247,40 грн., суми процентів за користування кредитом в розмірі 16078,95 грн., суми пені в розмірі 42731,77 грн., суми інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату кредиту та процентів в розмірі 1395,16 грн.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВТБ Банк» 1700 грн. – сплачене держмито, 120 грн. – сплачені втрати на ІТЗ.

      Звернути  стягнення на користь ВАТ «ВТБ Банк» на заставлене майно - на автомобіль марки «Тойота Королла»,  2008   р.   випуску,  синього кольору,   номер   шасі   (кузова,   рами)   №НОМЕР_2,    тип   -   легковий   седан,   реєстраційний   номер   НОМЕР_1,   що  зареєстрований на ім’я  ОСОБА_2.

      Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя                                     І.О.Савинська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація