№2-3082/2010 р.

                               РІШЕННЯ

                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010р. Малиновський райсуд м.Одеси

в складі: головуючого судді  -              Савинської І.О.

           при секретарі     -              Гриценко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю 3-ї особи Відділу Державної виконавчої Служби Вознесенського МРУЮ, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на рухоме майно,

                               ВСТАНОВИВ:

      Позивач, уточнивши свої позовні вимоги,  просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 17.04.2009 р., за яким він придбав, а відповідачка продала автомобіль марки «Тойота-Аванза», 2006 р. випуску, держзнак НОМЕР_1  та визнати за ним право приватної власності на це майно, посилаючись на те, що відповідачка відмовляється оформити цей договір нотаріально.

      Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, надала заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність,  позовні вимоги визнала у повному обсязі.

      Представник 3-ї особи Відділу Державної виконавчої Служби Вознесенського МРУЮ у судове засідання не з’явився.

      Заслухавши пояснення з’явившихся учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає доцільним задовольнити вимоги позивача.

     Як встановлено у судовому засіданні 17.04.2009 р.,  між з однієї сторони ОСОБА_2 та з другої сторони ОСОБА_1  був укладений договір купівлі-продажу, по якому останній придбав за 50000 грн. автомобіль марки «Тойота-Аванза», 2006 р. випуску, держзнак НОМЕР_1 , що належав відповідачці на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого ВРЕР УДАІ УМВС м.Вознсенськ Миколаївській області від 14.02.2008 р.

    Відповідачка безпідставно ухиляється від  укладення договору купівлі-продажу автомобіля у нотаріальній конторі.

     Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_4 пояснив, що він є рідним братом позивача та йому відомо, що дійсно в квітні 2009 р. позивач  придбав у відповідачки автомобіль марки «Тойота-Аванза», позивач розрахувався з відповідачкою у пвному бсязі, до цього часу позивач їздить на зазначеному автомобілі, відповідачка до нього ніяких претензій не мала.

      Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_3 пояснив, що він знає позивача, приблизно з 2005р. та йому відомо, що дійсно в квітні 2009 р. позивач  придбав у відповідачки автомобіль марки «Тойота-Аванза», позивач передав відповідачці гроші, а вона передала йому втомобиліль та техпаспорт,  до цього часу позивач їздить на автомобілі, з боку відповідачки до позивача ніяких претензій немає.

     Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України  правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

      Як вбачається із положень ст.204 ЦК України  правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупателю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

    Згідно зі ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

       Згідно зі ч.1 ст.334  ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

    У судовому засіданні доведено, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу та відбулося повне виконання договору.

     Керуючись ст.ст.10,11,57,60,208-209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст.202-205,207,220,328,334,638-640,655-656 ЦК України, суд,

                           ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати договір  купівлі-продажу від 17.04.2009 р. автомобілю «Тойота-Аванза», 2006 р. випуску, держзнак НОМЕР_1, укладений між з одного боку, ОСОБА_2 та з другого боку, ОСОБА_1,  - дійсним.

     Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на  автомобіль «Тойота-Аванза», 2006 р. випуску, держзнак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданий ВРЕР УДАІ УМВС м.Вознесенськ у Миколаївській області).

     Рішення суду є підставою УДАІ ГУ УМВС України в Одеській обл.  для реєстрації за ОСОБА_1 автомобіля «Тойота-Аванза», 2006 р. випуску, держзнак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданий ВРЕР УДАІ УМВС м.Вознесенськ у Миколаївській області).

     Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, та подальшою подачею протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

     Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя