Судове рішення #96336
У Х В А Л А

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Cудової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого - судді

  Короткевича М.Є.,     

суддів

  Кліменко М.Р. і Нікітіна Ю.І.,

за участю прокурора

  Сухарєва О.М.,

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2005 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2005 року щодо них і на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2005 року щодо

ОСОБА_3

         Вищезазначеним вироком

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України,

не судимого, 

 

визнано невинним і по суду виправдано за ч.1 ст. 366 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

                                     

                                       ОСОБА_2,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, громадянина України,

не судимого,

 

визнано невинним і по суду виправдано за ч.1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України за недоведеністю його винності у скоєнні  цих злочинів.

 

Кримінальну справу щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 провадженням закрито.

 

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2005 року вирок залишено без зміни.

 

Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2005 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3за ст.ст. ч. 2 ст. ст. 26, 27, ч. 2 ст. 209 КК України закрито у зв'язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

 

Органами досудового слідства ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачувались у вчиненні за попередньою змовою групою осіб привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, а ОСОБА_3 у співучасті вчинення з

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою змовою фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок привласнення чужого майна, приховування та маскування незаконного походження таких коштів та прав на них за таких обставин.

 

ОСОБА_2 працюючи агентом відділу збуту ВАТ “ІНФОРМАЦІЯ_3”, з метою привласнення та обернення чужого майна на свою користь та користь третіх осіб, вступив у змову з директором ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_1 на протиправне заволодіння майном ВАТ “ІНФОРМАЦІЯ_3” шляхом отримання грошових коштів за фіктивні поставки лісосировини  з ІНФОРМАЦІЯ_4.

 

ОСОБА_1 будучи директором ІНФОРМАЦІЯ_4у березні-квітні 2002 року придбав у невстановленої слідством особи  фіктивні документи на придбання лісу-кругляку у ТОВ ”ІНФОРМАЦІЯ_5” і виписав  документи про реалізацію ІНФОРМАЦІЯ_4 лісосировини ВАТ “ІНФОРМАЦІЯ_3” на загальну суму 604097 грн.

 

ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, завідомо знаючи, що фактичних поставок лісосировини від ІНФОРМАЦІЯ_4на ВАТ ”ІНФОРМАЦІЯ_3” не було, під фіктивні документи про її поставку ІНФОРМАЦІЯ_4скуповував лісосировину у невстановлених слідством осіб та в Сторожинецькому держлісгоспі і для легалізації коштів штучно створив кредиторську заборгованість ВАТ”ІНФОРМАЦІЯ_3” перед ІНФОРМАЦІЯ_4

 

В рахунок заборгованості ОСОБА_1 отримав від ВАТ ”ІНФОРМАЦІЯ_3” 6 простих векселів на суму 159597 грн., які з метою легалізації за фіктивними документами реалізував через ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_5” приватному підприємцю ОСОБА_3, який в травні-липні 2003 року пред'явив їх до оплати  ВАТ ”ІНФОРМАЦІЯ_3” та отримав 100000 грн. з яких передав ОСОБА_2 і ОСОБА_1  94000 грн. заволодівши  6000 грн.

 

Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор змінив пред'явлене ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачення, яке пред'явив ОСОБА_1за ч. 1 ст. 366 КК України і сформулював у тому, що ОСОБА_1 будучи директором ІНФОРМАЦІЯ_4 і службовою особою,  протягом 2002-2003 років шляхом вчинення службового підроблення документів виписував податкові накладні на реалізацію лісосировини на ВАТ ”ІНФОРМАЦІЯ_3” які підписував від імені директора ОСОБА_4

 

ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 358,

ч. 3 ст. 358 КК України в тому, що працюючи агентом відділу збуту ВАТ ”ІНФОРМАЦІЯ_3”, він в жовтні-листопаді 2002 року підробив квитанції до прибуткових касових ордерів, специфікації-накладні, накази про відпуск лісопродукції, які підписав від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6. і використав для отримання лісопродукції в Сторожинецькому держлісгоспі.

 

Щодо ОСОБА_3 прокурор відмовився від обвинувачення.

 

         У касаційному поданні  заступник прокурора Чернівецької області просить скасувати судові рішення щодо щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у зв'язку із незаконністю і необґрунтованістю виправдання засуджених та закриття справи щодо ОСОБА_3 У доводах зазначає про істотні порушення кримінально-процесуального законодавства допущені судом першої інстанції і апеляційним судом. Прокурор вказує на відсутність у судових рішеннях мотивування і протоколу судового засідання апеляційного суду.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про обґрунтованість подання та необхідність скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційного подання прокурора, колегія суддів вважає, що подання підлягає до задоволення.

 

Відповідно до вимог статей  334, 362, 365 КПК України,  мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

 

Суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляції, в тому числі і шляхом проведення судового слідства.

 

Згідно з вимогами статті 377 КПК України, суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які вона визнана необґрунтованою.

 

Ці вимоги закону судом першої інстанції і апеляційним судом не виконані.

 

Згідно постанови  прокурора про зміну обвинувачення, ОСОБА_1  було пред'явлено обвинувачення у службовому підробленні податкових накладних ІНФОРМАЦІЯ_4( т. 4 а.с. 411-420).

 

Відмовившись в судовому засіданні давати показання, ОСОБА_1 відповів на запитання, що податкові та прибутково-видаткові накладні ІНФОРМАЦІЯ_4, які знаходяться у матеріалах кримінальної справи у томі 1 на аркушах 178 - 323, він підписував замість ОСОБА_4 вказуючи його прізвище. 

 

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4показав, що він є засновником ІНФОРМАЦІЯ_4і жодних накладних не підписував.

 

Як вбачається з виправдувального вироку, ці дані залишені судом без уваги і відповідної оцінки не одержали.

 

У зміненому обвинуваченні прокурор сформулював, що працюючи агентом відділу збуту ВАТ ”ІНФОРМАЦІЯ_3”, ОСОБА_2 в

жовтні-листопаді 2002 року підробив квитанції до прибуткових касових ордерів, специфікації-накладні, накази про відпуск лісопродукції, які підписав від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6. і використав для отримання лісопродукції в Сторожинецькому держлісгоспі.

 

Як вбачається з протоколу добровільної видачі документів

ОСОБА_2 видав вказані квитанції до прибуткових касових ордерів, специфікації-накладні, накази про відпуск лісопродукції оформлені на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

 

          Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6. показали в судовому засіданні, що лісопродукції в Сторожинецькому держлісгоспі за цими документами не одержували, їх не оформляли і не підписували.

 

Навівши у вироку ці докази обвинувачення, суд у виправдувальному вироку не зазначив мотивів з яких їх відкидає.  

 

Враховуючи, що ОСОБА_2 заперечив факт підроблення документів, суд мав вирішити питання про призначення і проведення відповідної експертизи, однак цього не зробив.

  

Без з'ясування зазначених обставин виправдувальний вирок не може вважатись законним і обґрунтованим, тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

 

Не дано належної оцінки цим обставинам і судом апеляційної інстанції.

 

Перерахувавши в ухвалі доводи апеляції прокурора, апеляційний суд не вказав у судовому рішенні, у чому полягає необґрунтованість доводів апеляції, в яких ставилось питання про скасування вироку щодо

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 через  невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам справи, і не навів жодних мотивів залишення усіх доводів апеляції без задоволення.

 

Таким чином, при розгляді й вирішенні справи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в апеляційному порядку було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

 

Перевіряючи доводи прокурора про незаконність і необґрунтованість

постанови суду про закриття справи щодо ОСОБА_3,  колегія суддів встановила, що він обвинувачувався у співучасті вчинення фінансових операцій з коштами одержаними внаслідок привласнення чужого майна та вчиненні дій спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів, прав на такі кошти, одержаних внаслідок привласнення чужого майна за ч. 2 ст. ст. 26, 27, ч. 2 ст. 209 КК України.

       

         Згідно обвинувального висновку, приватний підприємець ОСОБА_3 придбав 6 простих векселів на 159597 грн. у ТОВ ”ІНФОРМАЦІЯ_5” за фіктивними документами.

 

         Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, засновником

ТОВ ”ІНФОРМАЦІЯ_5” був ОСОБА_7 і на актах прийому передачі вказаних простих векселів ОСОБА_3 та на самих векселях значиться його підпис.

 

         Згідно показань ОСОБА_7 він категорично заперечив, що підписував ці документи і передавав векселі ОСОБА_3

  

         Під час судового розгляду справи, суд вказаних обставин і процесуального становища ОСОБА_7 не з'ясував і при прийнятті рішення щодо ОСОБА_3 не врахував.

 

        Відповідно до вимог ст. 49, 282 КПК України, особа, якій злочином заподіяно майнову шкоду є потерпілим і суд своєю постановою закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатись правом вимагати продовження розгляду справи.

 

        Як вбачається з протоколу судового засідання і оскаржуваної постанови, суд закриваючи справу щодо ОСОБА_3 позицію ОСОБА_7 про продовження розгляду справи не з'ясував.

 

        Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.    

 

       При новому судовому розгляді належить виконати всі вимоги закону і постановити щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обґрунтовані й законні рішення.

 

       Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

У Х В А Л И Л А :

 

касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області задоволити,  вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 травня 2005 року, ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 вересня 2005 року щодо ОСОБА_3скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд.

С  У  Д  Д  І :

 

Короткевич М.Є.                      Кліменко М.Р.                              Нікітін Ю.І.                                 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація