Справа №22-ц-5591/2010 рік                              Головуючий 1 інстанції: Набіулліна С.В.

Категорія: відшкодування шкоди                       Доповідач: Ситнік О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року                                                                                              м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого, судді Овсяннікової А.І.

Суддів Ситнік О.М., Сащенка І.С.

За участі секретаря Москаленко Е.А.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

За апеляційною скаргою ОСОБА_2

На рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2009 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій той вказував, що  23 травня 2005 року сталася дорожньо-транспортна пригода ( далі ДТП), у результаті якої йому була спричинена ОСОБА_2 майнова та моральна шкода, у розмірі 11680,25 грн. яку просив із винного стягнути.

Із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_2, який вказував, що 23 травня 2005 року біля 18 години він рухався на автомобілі ВАЗ-2108, однак сталася ДТП, в результаті якої йому було спричинено майнову та моральну шкоду, яку просив стягнути з ОСОБА_1

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2009 року  позов та зустрічний позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 3340,12 грн. на відшкодування майнової шкоди, 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 894 грн. на відшкодування судових витрат.

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 1692,50 грн. на відшкодування майнової шкоди, 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1128 грн. на відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати, у позові ОСОБА_1 відмовити, а його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки, на його думку, суд першої інстанції не врахував висновку судово-автотехнічної  експертизи та надав перевагу висновкам спеціаліста-автотехніка, який ґрунтувався на припущеннях щодо обставин ДТП.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона

Так, з матеріалів цивільної справи вбачається. що 23 травня 2005 року близько 18 години у м. Харкові по вулиці 23 Серпня відбулася ДТП за таких обставин: ОСОБА_1, керуючи автомобілем DAEWOO, державний номер НОМЕР_1 здійснював поворот направо, в’їжджаючи на охоронювану автостоянку перед магазином „Березка 92”. У цей час ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_2, який їхав зі швидкістю 60 км за годину, здійснив наїзд на автомобіль DAEWOO, під керуванням ОСОБА_1.

За висновком   спеціаліста-автотоварознавця за №171 від 6 червня 2005 року  розмір майнової шкоди, спричиненої ДПТ автомобілю DAEWOO становить 6680,25 грн.

За актом виконаних робіт , складеним ТОВ „Регіон Фінанси” та ОСОБА_2 21 липня 2005 року затрати на ремонт автомобіля ВАЗ-2108 становили 3385, 20 грн. (а.с. 148).

Постановою  судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2005 року справа відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрита у зв*язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновку №18 спеціаліста-автотехніка від 23 червня 2005 року , виходячи із пояснень ОСОБА_2 щодо його наміру здійснити обгін справа автомобіля DAEWOO, водій ОСОБА_2 то він не повинен був здійснювати обгін справа, а діяти відповідно до п.14.1 Правил дорожнього руху України, а при тому, що автомобіль DAEWOO змінив напрям руху, то повинен був додержуватися безпечної дистанції за п.134.1 Правил дорожнього руху України та діяти відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху України.

Водій ОСОБА_1 при в’їзді на стоянку повинен був дотримуватися вимог п. п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України.

 Також зазначено, що водій ОСОБА_2 міг  попередити зіткнення лише у тому випадку, якщо його автомобіль був за 265 м від автомобіля DAEWOO. Зіткнення сталося, коли автомобіль DAEWOO був повернутий на 80-90 градусів до проїденої частини дороги, тому попередити зіткнення ОСОБА_3 не міг.

У діях водія ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п.14.1. 13.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, могли знаходитися у причинному зв*язку з настанням події ДТП.

За висновком авто технічної експертизи №5212 від 12 жовтня 2008 року  у даній дорожній ситуації ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху України і не мав технічної можливості застосувати заходи гальмування. У його діях не вбачається невідповідностей вимогам Правилам дорожнього України, які з технічної точки зору, знаходилися б у причинному зв*язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події. У дані обстановці водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України. І технічна можливість уникнути ДТП визначалася саме виконанням ним вказаних вимог. Його дії не відповідали вимогам п. п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України і знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв*язку з виникненням даної події.

У судовому засіданні і експерт-автотехнік, і спеціаліст-автотехнік, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивих висновків, підтримали свої висновки. При цьому спеціаліст-автотехнік пояснив, що мав усі первинні документи і пояснення ОСОБА_2. Вказував, що розбіжності у його висновку та висновку експерта спричинені тим, що ОСОБА_2 змінив свої показання щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди.

З такими поясненнями спеціаліста правомірно згодився і суд першої інстанції, який при ухваленні рішення, прийняв їх до уваги.

Таким чином, з висновку спеціаліста, висновку експерта, додаткових висновків вказаних осіб, які були допитані у суді першої інстанції як експерт та спеціаліст відповідно, вбачається, що у діях обох учасників дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України, які і знаходяться, з технічної точки зору, у причинному зв*язку з виникненням ДТП.

Колегія суддів вважає. що посилання суду першої інстанції на ст. 1188 ЦК України є обґрунтованою і правомірною, оскільки за п.3 ч.1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Посилання ОСОБА_2 на ту обставину, що висновок спеціаліста протирічить висновку експерта, колегія суддів оцінює критично, оскільки і авто технік – спеціаліст, і авто технік –експерт зробили посилання на одні і ті ж норми Правил дорожнього руху. Разом з тим, їх висновки різнилися лише тому, що ОСОБА_2 були змінені пояснення щодо швидкості, з якою він рухався, з 40 км на година на 60 км на годину та наміру виконати обгін автомобіля DAEWOO з правої сторони. Колегія суддів вважає. що пояснення ОСОБА_2 надані ним при складанні матеріалу про адміністративне правопорушення, і які лягли у основу висновку спеціаліста, відповідають обставинам справи і правомірно взяті судом першої інстанції до уваги при ухваленні рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304. п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом 2 місяців від дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя

Судді