ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 р. Справа № 2-а-456/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився
позивача 1): Скоробреха С.В. - представник на підставі доручення;
позивач 2): не з`явився
відповідача : ОСОБА_3.
третя особа: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Теплицького району в інтересах держави в особі 1) Теплицької районної державної адміністрації, 2) Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - в особі представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області
до: Споживчого товариства "Центральний ринок", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації.
про: визнання недійсною державної реєстрації
ВСТАНОВИВ :
В лютому 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора Теплицького району Вінницької області в інтересах держави в особі Теплицької районної державної адміністрації, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - в особі представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області до Споживчого товариства "Центральний ринок", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації про визнання недійсною державної реєстрації, запису про її проведення, та припинення юридичної особи - Споживчого товариства "Центральний ринок" (далі - СТ "Центральний ринок".
Ухвалою суду від 11 лютого 2010 року позовну заяву залишено без руху, в зв`язку із ненаданням ряду документів, неналежним обґрунтуванням підстав визначення відповідачем СТ "Центральний ринок", причин неможливості пред'явлення позову безпосередньо Теплицькою районною державною адміністрацією, а також обґрунтування обставин, які вказують на існування реальної загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправної діяльності чи бездіяльності відповідача - СТ "Центральний ринок".
В подальшому, на виконання вимог ухвали суду прокурором було направлено на адресу суду уточнення (обґрунтування) позовних вимог і додатки до позовної заяви (вх. №3953 від 01.03.2010 року).
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до судового розгляду.
З урахуванням останніх уточнень позовних вимог, прокурор просив суд:
1. поновити строк на звернення до адміністративного суду;
2. визнати недійсною державну реєстрацію СТ "Центральний ринок" через допущені при його створенні порушення, які не можливо усунути;
3. визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації СТ "Центральний ринок" від 30.06.2004 року через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можливо усунути;
4. ліквідувати (припинити) юридичну особу - СТ "Центральний ринок";
5. призначити комісію з припинення (ліквідаційну комісію) СТ "Центральний ринок";
6. зобов`язати комісію з припинення (ліквідаційну комісію) СТ "Центральний ринок" не пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили помістити у друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення СТ "Центральний ринок";
7. зобов`язати комісію з припинення (ліквідаційну комісію) СТ "Центральний ринок" подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору документи, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію" юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
В обґрунтування позовних вимог прокурор - Долецький О.Ф. зазначив, що при створенні товариства відповідача були допущені порушення вимог закону, які не можна усунути. Так, доводи прокурора ґрунтуються на тому, що 17.04.1998 року між Теплицькою РССТ, Теплицькою ССТ, Соболівським РРК, Удицьким РРК укладено установчий договір про створення Спільного підприємства "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки" та вказаними засновниками створено статутний фонд, зазначеного спільного підприємства в загальному розмірі 5804 грн. Рішенням зборів засновників, протокол зборів №1, було затверджено статут СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки", який зареєстровано Теплицькою РДА 08.07.1998 року.
В подальшому, 09.07.1998 року Теплицькою РДА здійснено державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки", за адресою смт. Теплик, вул. Базарна, 1, вказаній юридичній особі присвоєно ідентифікаційний код 05413052, та видано Свідоцтво про державну реєстрацію цього товариства, про що 08.07.1998 року у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за №130.
Однак, 30.06.2004 року шляхом реорганізації СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки" було утворено СТ "Цеетральний ринок" та цього ж дня Теплицькою РДА було здійснено державну реєстрацію вказаної юридичної особи, видано Свідоцтво про державну реєстрацію та зроблено запис за №475 в журналі реєстраційних справ.
Відповідно до матеріалів перевірки представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області встановлено, що при створенні СТ "Центральний ринок", були допущені порушення закону чинного на той час, які не можна усунути, що відповідно до п.2 ч.1 ст.110 ЦК України та ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є підставою для визнання недійсною державної реєстрації, її скасування (припинення) та ліквідації підприємства.
При цьому, як встановлено перевіркою рішення про утворення СТ "Центральний ринок" шляхом реорганізації СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки" ні засновниками (Теплицькою РССТ, Теплицькою ССТ, Соболівським РРК, Удицьким РРК) останнього ні правлінням Теплицької РССТ не приймалось, а така реорганізація була проведена одноособово директором СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки" ОСОБА_3., хоча п.11 Статуту споживчого підприємства, який діяв на час реорганізації зазначеного підприємства, таких повноважень йому, як директору надано не було. Тобто в даному випадку прокурор вважає, що утворення СТ "Центральний ринок" проведено з грубим порушенням вимог ст. 56 Господарського кодексу України та положень статуту СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки".
Водночас, прокурор зазначає про те, що при здійсненні реорганізації СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки", ОСОБА_3. самовільно було змінено склад засновників зазначено юридичної особи, зокрема у реєстраційній картці засновниками вказані ОСОБА_3., ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та відповідно безпідставно виключено дійсних засновників СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки", а саме Теплицьку РССТ, Теплицьку ССТ, Соболівський РРК, Удицький РРК.
Проте, як вбачається із реєстраційної справи СТ "Центральний ринок" документи, що засвідчували б добровільний вихід Теплицької РССТ, Теплицької ССТ, Соболівського РРК, Удицького РРК із складу засновників (учасників) СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки" чи про їх примусове виключення із складу засновників (учасників) відсутні та органу реєстрації при створенні СТ "Центральний ринок" не подавались, тобто при створенні та реєстрації СТ "Центральний ринок" було допущено порушення вимог п.24 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №470 від 25.05.1998 року (далі - Положення №470) чинного на час державної реєстрації (перереєстрації) СТ "Центральний ринок" .
А відтак, прокурор зазначає, що орган державної реєстрації при здійсненні реєстрації СТ "Центральний ринок" уваги на відсутність документів обов'язкова наявність яких при здійсненні реєстрації була визначена Положенням №470, а також наявні порушення закону, зокрема Господарського кодексу України, не звернув, що в свою чергу призвело до незаконної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи наведене, у реєстраційного органу були відсутні правові підстави для здійснення державної реєстрації СТ "Центральний ринок", оскільки в силу п.10 Положення №470 державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності проводиться лише за наявності всіх необхідних документів визначених Положенням №470.
Таким чином, при створенні та реєстрації СТ "Центральний ринок" були допущені грубі порушення Господарського кодексу України, Положення про державну реєстраціюсуб'єктівв підприємницької діяльності, які не можна усунути.
Незаконна реєстрація СТ "Центральний ринок" порушує інтереси держави у сфері регуляторної політики та підприємництва, що є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідач - СТ "Центральний ринок" письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав, однак проти задоволення позову фактично заперечував та позовні вимоги не визнав в повному обсязі.
Також, в процесі розгляду справи ухвалою суду від 12 травня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації, яким проведена державна реєстрація СТ "Центральний ринок".
В судове засідання призначене на 20 травня 2010 року прокурор, не з'явився, хоча в справі наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Утім представник позивача - Теплицької РДА прибувши у судове засідання 20 травня 2010 року, пояснив, що не підтримує вимоги позовної заяви та не наполягає на їх задоволенні.
Представники позивача - Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області та третьої особи – Державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації в судове засідання не з’явились, про причини неприбуття суду не доповіли, хоча про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.
Представник відповідача - Споживчого товариства "Центральний ринок" в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. Окрім того, просив також суд при вирішенні спору застосувати наслідки ст. 100 КАС України, оскільки прокуратурою порушено строки звернення до суду, встановлені ч.2 ст. 99 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення позивача - Теплицької РДА і відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Вважаючи, що під час державної реєстрації були грубо порушені вимоги чинного законодавства, прокурор Теплицького району Вінницької області в інтересах Теплицької районної державної адміністрації та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - в особі представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області звернувся з позовом до СТ "Центральний ринок" про визнання недійсною державної реєстрації, запису про її проведення, та припинення юридичної особи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Частиною 1, 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду
Із системного аналізу вказаних статей випливає, що прокурор може звертатися до адміністративного суду з позовом в інтересах держави з метою захисту державних інтересів. При цьому державний орган, в інтересах якого звернувся прокурор, набуває статусу позивача.
Натомість відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов такого висновку з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи правомірність заявлених позовних вимог в інтересах Теплицької районної державної адміністрації, прокурор посилається на положення ст. 110 Цивільного кодексу України та ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", за якими підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Між тим такі посилання є помилковими.
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що позивачем у адміністративній справі також є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
За положеннями п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами у справі у випадках, встановлених законом.
З аналізу зазначених вище процесуальних норм випливає, що до адміністративної юрисдикції також відносяться спори, позивачем у яких є суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява у випадках, встановлених законом.
Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Між тим, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" або іншим нормативно-правовим актом не передбачені повноваження місцевих адміністрацій звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації юридичної особи.
Відповідні повноваження згідно з п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" надані органам державної податкової служби.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Таким чином органом, що здійснює державну реєстрацію, може бути пред’явлена до суду вимога про ліквідацію юридичної особи. Проте, підставою такого звернення є рішення суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, у справі за позовом відповідних органів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним запису про проведення державної реєстрації, подані прокурором в інтересах держави в особі Теплицької районної державної адміністрації, є безпідставними.
Оскільки діюче законодавство України, що регулює повноваження місцевих органів виконавчої влади не наділяє місцеві державні адміністрації правом звернення до суду із позовом до суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб про припинення їх державної реєстрації або визнання недійсними установчих документів тощо. Вимоги, заявлені прокурором, виходять за межі повноважень Теплицької районної державної адміністрації, а тому не можуть бути задоволені.
В той же час, суд звертає увагу на те, що адміністративний позов прокурора містить вимоги до СТ "Центральний ринок" про визнання недійсною державної реєстрації Споживчого товариства "Центральний ринок"; про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації СТ "Центральний ринок" від 30.06.2004 року; про ліквідацію (припинення) юридичної особи - СТ "Центральний ринок" тощо.
Натомість, відповідач у справі - СТ "Центральний ринок" жодної із перерахованих дії не вчинив. Всі дії, які оскаржує прокурор вчинені не відповідачем, а суб’єктом владних повноважень – державним реєстратором.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу і на наступні обставини:
Пунктом 8 ст. 3 КАС України закріплено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Право на захист - це суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав.
Зміст позову - це вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Предмет позову - це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Така вимога повинна мати правовий характер, а також бути підвідомчою суду. Матеріально - правова вимога позивача повинна опиратися на підставу позову.
Підставою позову - є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки. Підстава позову складається із таких юридичних фактів, які підтверджують наявність спірних взаємовідносин, приналежність сторін до цієї справи та привід по позову.
Завдання правосуддя це розгляд та вирішення правового спору, захист порушених суб’єктивних прав особи. Ознакою спору є мета його учасників - доведення правомірності своїх інтересів, їх захист усупереч інтересам протилежної сторони.
У судовому засіданні, 20 травня 2010 року представник позивача Теплицької РДА - Скоробреха С.В. обгрунтував свою позицію щодо правового спору та зазначив, що фактично Теплицька РДА не підтримує вимоги викладені у позовній заяві за підписом прокурора - Долецького О.Ф. і як наслідок цього не наполягає на їх задоволенні.
Інший позивач у справі, а саме Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва - в особі представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області без поважних причин взагалі не прибув у судове засідання 20 травня 2010 року. До того ж, не вчинив жодної процесуальної дії, спрямованої на забезпечення розгляду справи у суді, провадження у якій відкрито за заявою прокурора в його інтересах. З огляду на викладене, суд констатував факт порушення згаданим позивачем вимог ч. 2 ст. 49 КАС України щодо зобов'язання осіб добросовісно користуватися належними їм правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також небажання останнього приймати участь в судовому розгляді справи.
Як зазначалось вище, ознакою спору є мета його учасників спрямована на доведення правомірності своїх інтересів та/або на їх захист усупереч інтересам протилежної сторони, а тому за відсутності мети учасників спору, суд не може задовольнити можливість судового захисту для відновлення порушеного права позивачів, оскільки така форма судового захисту суперечитиме принципам та завданню адміністративного судочинства.
Вирішуючи спір, судом враховано і те, що припинення юридичної особи в судовому порядку за зверненням суб'єкта владних повноважень, якому таке повноваження надано законом, є адміністративно - господарською санкцією в розумінні ст. 238 Господарського кодексу України, та відповідно до ст. 250 цього ж Кодексу можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.
Частиною 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річних строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи ту обставину, що державна реєстрація юридичної особи СТ "Центральний ринок" була проведена 30.06.2004 року та особам, в інтересах яких звертається прокуратура, було достовірно відомо про обставини проведення державної реєстрації, судом поважності причин пропуску визначених законодавством строків та підстав для їх поновлення не встановлено.
До того ж, посилання прокурора Теплицького району - Долецького О.Ф. на те, що про порушення закону допущенні при реєстрації СТ "Центральний ринок" прокуратурі Теплицького району Вінницької області стало відомо тільки 15 січня 2010 року зі змісту листа представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області №5302/12-1001 від 21.12.2009 року, не є підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.
У судовому засіданні представник позивача - Теплицької РДА Скоробреха С.В. пояснив, що спірні обставини про які йдеться у позові прокурора Теплицького району Вінницької області не є новими на дату розгляду справи, оскільки ще у 2005 році з ініціативи Теплицької РДА, прокурором Теплицького району - Герасимчуком С.П. була порушена кримінальна справа за фактом привласнення СТ "Центральний ринок" майна СП "Центральний ринок Теплицької райспоживспілки" за ознаками складу злочинів передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 Кримінального кодексу України. Саме в рамках цієї справи повинно було вирішуватись питання реєстрації та перереєстрації СТ "Центральний ринок".
Знехтувавши встановленими законом вимогами щодо строків зверненням до суду прокурор та позивачі втратили право на судовий захист.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Беручи до уваги наполягання представника відповідача, суд при вирішенні даного спору застосовує наслідки ч.1 ст.100 КАС України.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора Теплицького району Вінницької області в інтересах держави в особі Теплицької районної державної адміністрації, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - в особі представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області до Споживчого товариства "Центральний ринок" про визнання недійсною державної реєстрації, запису про проведення державної реєстрації СТ "Центральний ринок" та припинення юридичної особи є безпідставними та необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішуються, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 99, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову Прокурора Теплицького району Вінницької області в інтересах держави - в особі Теплицької районної державної адміністрації, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - в особі представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.05.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна