Справа №22-ц-3800-2006                                         Головуючий 1 інст-Горбунова Я.М.

Категорія: усунення перешкод

в здійсненні володіння                                              Доповідач    Коровін С.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 липня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого    Табачної Н.Г. Судді в        Кукліної Н.О. Коровіна С.Г. При секретарі Чоларія К.З. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за по­зовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні володіння, розпорядження власністю,  виселенні та вселенні по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 травня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і просив виселити йо­го з приміщень літ. А-1 1-4,1-3,1-2,1-1 в приміщення літ. А-1 2-3,2-2,2-1 житлового буди­нку ; АДРЕСА_1. Позивач просив зобов'язати відповідача не перешкоджати йому в користуванні будинком, гаражем, туалетом.

Він посилався на те, що є власником 1/4  частки будинку. Його син-відповідач по

справі претендує на частину будинку, як спадкоємець після смерті матері ОСОБА_3.

Раніше відповідач до мирової угоди відповідач з матір'ю займали приміщення 2-3,2-2,2-1 з самостійним входом, а позивач приміщення 1-4,1-3,1-2,1-1, де він проживав з матір'ю.

На цей час відповідач займає увесь будинок і не дає можливості користуватися будинком позивачу.        

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 травня 2006 року позо­вні вимоги задоволені частково. Суд поновив право позивача на користування будинком і зобов'язав відповідача не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні будинком і підсобними приміщеннями. Суд вселив позивача в спірний будинок. В частині виселення ОСОБА_2 з частини приміщень відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови в позові скасувати, ухвалити нове рішення і задовольнити усі позовні вимоги. Він вважає, що суд повинен був врахувати попередню мирову угоду від 13 грудня 1986 року, згідно якої він з матір'ю займав приміщення 2-3,2-2,2-1 у спірному будинку . Після смерті осіб, які уклали мирову угоду їх спадкоємці повинні виконувати цю угоду.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши обставини справи, колегія вважає, що підстав для скасування чи зміни рішення суду немає.

Судом встановлено, що позивач і відповідач є співвласниками будинку АДРЕСА_1. На час звернення позивача до суду в будинку мешкав відповідач ОСОБА_2, який перешкоджав ОСОБА_1 користуватися власним май­ном. Суд обгрунтовано поновив порушене право позивача, вселив його в домоволодіння і зобов'язав  ОСОБА_2 забезпечити доступ ОСОБА_1 в домоволодіння і надвірні будівлі.

В задоволенні вимог про виселення відповідача з вказаних позивачем кімнат від­мовлено обгрунтовано. Посилання позивача на наявність мирової угоди суд першої інста­нції обгрунтовано не прийняв до уваги. Ця мирова угода була ухвалена за участю інших осіб, коли сторони по справі не були власниками таких часток в будинку.

Крім того, позивач становився власником 3/4 часток будинку поступово, успадко­вуючи майно після смерті матері та сестри, а відповідач після смерті матері. Порядок ко­ристування будинком, який був ухвалений в 1968 році тривалий час не існував і сторони це не заперечували. Якщо на цей час співвласники не прийдуть до згоди з приводу кори­стування будинком, то вони можуть звернутися до суду з відповідним позовом.

Доводи скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду.

Керуючись ст.ст. 303,304,308,313,314,315,319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному по­рядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня її проголо­шення.