ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" червня 2006 р. | 12:00 | Справа № 11/208/06 |
м. Миколаїв
За позовом: Вознесенської ОДПІ (56500, м.Вознесенськ, пров.Бр.Іпатових, 6)
до 1 відповідача: ЗАТ “Возко” (56500, м.Вознесенськ, вул.Жовтневої Революції, 287)
до 2 відповідача: ТОВ “Укрспецелектро” (м.Запоріжжя, вул.Мінська, 5)
Суддя Василяка К.Л.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Вдовіченко О.Г. –дов. №10-011/1 від 10.01.2006р.
Від 1 відповідача: Ладенко С.В. –дов. №70 від 22.05.2006р.
Від 2 відповідача:.
СУТЬ СПОРУ: визнання правочину нікчемним
Відповідач у відзиві проти адміністративного позову заперечує, посилаючись на наступне:
- порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним, якщо податковим органом не доведено спрямованість укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства;
- покупець не може відповідати за дії продавця, який не звітує перед податковими органами, не перераховує до бюджету ПДВ, не перебуває за юридичною адресою або зареєстрований на вкрадений паспорт. Чинне законодавство не передбачає обов’язку покупця контролювати дії продавця і перевіряти виконання ним своїх податкових зобов’язань;
- установчі документи ТОВ “Укрспецелектро” не визнано недійсними в установленому законом порядку ;
- позивачем не доведено спрямованість спірних договорів на порушення законодавства, публічного порядку та істотних інтересів держави і суспільства.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
20.11.2004р. між відповідачами було укладено Договір поставки №4/15-К, а 03.01.2005р. Договір поставки №4/15-К.
На виконання умов вказаних договорів ТОВ “Укрспецелектро” поставило ЗАТ “Возко” шкури КРС на загальну суму 350579,4 грн. (в т.ч. ПДВ 58429,96 грн.), що підтверджено накладними №18 від 27.12.2004р. та №12 від 27.01.2005р.
Крім того, ТОВ “Укрспецелектро” було видано ЗАТ “Возко” податкові накладні №18 від 27.12.2004р. та №20 від 27.01.2005р.
ЗАТ “Возко” отриманий товар було оплачено, що підтверджено платіжними дорученнями доданими до позовної заяви (арк.. спр.15-24).
Позивач просить визнати вказані договори нікчемними з підстав, передбачених ст.228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає наступне.
З моменту відвантаження продукції у ТОВ “Укрспецелектро”, як у платника податку на додану вартість виникло зобов’язання надати до податкового органу за місцем реєстрації декларацію по ПДВ з зазначенням суми податкового зобов’язання та обов’язок перерахувати належну до сплати суму ПДВ у розмірі 58429,96 грн. до державного бюджету.
ТОВ “Укрспецелектро” вказані обов’язки не були виконані.
Відповідно у покупця - ЗАТ “Возко” виникло право надати до податкового органу за місцем реєстрації декларацію по ПДВ з віднесенням суми ПДВ у розмірі 58429,96 грн. до податкового кредиту та право вимагати відшкодування вказаної суми з державного бюджету України.
ЗАТ “Возко” було надано до Вознесенської ОДПІ декларацію по ПДВ, де ПДВ у розмірі 58429,96 грн. зазначено до відшкодування з бюджету.
08.12.2004р. прокуратурою м.Кременчука було порушено кримінальну справу №04825024 по факту створення службовими особами ТОВ “Укрспецелектро” фіктивного підприємства шляхом використання підробленого паспорта, за ознаками складу злочинів, передбачених ст.366 ч.2 та ст.205 ч.2 КК України.
Відповідно до постанови слідчого прокуратури м.Кременчука від 21.03.2005р. зазначена кримінальна справа була закрита у зв’язку зі смертю підозрюваного.
У зв’язку з викладеним позивач вважає, що укладаючи договори поставки з ЗАТ “Возко”, посадові особи ТОВ “Укрспецелектро” завідомо мали на меті приховування від оподаткування доходів, що порушує публічний порядок та істотні інтереси держави і суспільства і завдає суттєвої шкоди, оскільки податок на додану вартість в сумі 58429,96 грн. за спірними угодами взагалі не було сплачено, при цьому у ЗАТ “Возко” виникло право на відшкодування зазначеної суми ПДВ з державного бюджету.
Дослідивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Виходячи із смислу вказаної норми, однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок є наявність наміру з боку осіб, які вчинили такий правочин, порушити публічний порядок. При цьому не має значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце в обох учасників договору.
Згідно довідки ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя №4582/7/26-01 від 20.12.2005р., ТОВ “Укрспецелектро” за юридичною адресою не знаходиться, звітність до податкового органу не надає.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2004р. прокуратурою м.Кременчука було порушено кримінальну справу №04825024 по факту створення службовими особами ТОВ “Укрспецелектро” фіктивного підприємства шляхом використання підробленого паспорта.
В постанові про закриття кримінальної справи від 21.03.2005р. слідчим прокуратури м.Кременчука зазначено, що слідством зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що починаючі з серпня-вересня 2003 року громадянин Фалатов В.І. використовуючи підробний паспорт на ім`я громадянина Матвійця В.М. займався фіктивним підприємництвом і в його діях в наявності ознаки складу злочинів, передбачених ст.366 ч.2 та ст.205 ч.2 КК України. Внаслідок смерті зазначеного громадянина Фалатова В.І. кримінальну справу було закрито.
Вчинення з боку службових осіб ТОВ “Укрспецелектро” зазначених дій розцінюється судом як намір здійснювати незаконну фінансово-господарську діяльності, в тому числі ухилятись від сплати податків, тобто незаконно заволодіти державними коштами, що підпадає під перелік об’єктів, цивільних прав, порушення яких кваліфікує правочин, як такий, що порушує публічний порядок.
Таким чином, викладене свідчить про спрямованість, з боку службових осіб ТОВ “Укрспецелектро”, при укладанні спірних договорів на порушення законодавства, публічного порядку та істотних інтересів держави і суспільства.
У зв’язку з викладеним, заперечення відповідача судом відхиляються.
Відповідно до п.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
В той же час, законодавство не містить заборони стосовно пред’явлення позову про визнання недійсним правочину, що є недійсним (нікчемним).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 87, 94, 98, , 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати договори №4/15-К від 20.11.2004р. та №4/15-К від 03.01.2005р. укладені між ЗАТ “Возко” та ТОВ “Укрспецелектро” недійсними (нікчемними).
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя | К.Л.Василяка |