Справа 1/16 – 2010
Копія
В И Р О К
І М ’ Я М У К Р А Ї Н И
«11 » червня 2010 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в приміщенні військової прокуратури Тернопільського гарнізону у складі:
ГОЛОВУЮЧОГО – підполковника юстиції БЕЛЕНИ А.В.,
при секретарі - МЕДВЕДЄВІЙ Л.І.,
за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону майора юстиції КУЛЯША Р.М., захисника підсудного – адвоката ОСОБА_3,
розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця Управління СБУ в Тернопільської області прапорщика
ОСОБА_4, який
народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2005 року народження, раніше не судимого, на військовій службі в якості прапорщика з 2005 року, техніка по зброї-начальник складу,
у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 342 ч. 2 та 345 ч. 2 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 13 березня 2010 року близько 20 год. 50 хв., будучи в стані алкогольного сп’яніння, в м. Тернополі по вул. Злуки 13, на вимогу працівників міліції пред’явити документи, що встановлюють його особу, категорично відмовився це зробити та порушуючи громадський порядок, а саме: нецензурно висловлювався, ображав та погрожував наряду міліції про їх звільнення, одночасно намагався продовжити свій рух. В подальшому, ОСОБА_4, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники міліції, які виконують свої службові обов’язки, вчинив фізичний опір рядовим міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке виразилось у шарпанні їх за формений одяг. Оскільки, ОСОБА_4 на зауваження міліціонерів не реагував, був викликані на підмогу ще працівники міліції, які в подальшому відвезли ОСОБА_4 на громадський пункт охорони порядку № 1 за адресою: м. Тернопіль, вул. Шевченка, 29 для проведення медичного освідування. Прибувши до вказаного місця, близько 21 год., прапорщик міліції ОСОБА_5 вийшовши із службового автомобіля запропонував ОСОБА_4 вийти із машини, однак останній, відмовився це зробити, при цьому почав чинити активний фізичний опір, який виразився в тому, що ОСОБА_4 умисно наніс один удар кулаком лівої руки в обличчя ОСОБА_5, внаслідок чого у нього почалась кровотеча з носа (в подальшому утворився синець (підшкірна гематома) в ділянці перенісся з поширенням на повіки правого ока та нижню повіку лівого ока), при цьому заподіявши йому легке тілесне ушкодження у зв’язку з виконанням ОСОБА_5 службових обов’язків.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у скоєнні вищевказаних дій визнав повністю та дав покази, які за своїм змістом аналогічні викладеному в описовій частині вироку, одночасно пояснив, що дійсно 13 березня він зі своїм знайомим вжив спиртні напої. Йдучи додому по вул. Злуки і проходячи поряд з баром «Зорепад», його зупинив міліцейський патруль в складі трьох чоловік, увагу патруля він привернув своєю нечіткою ходою На вимогу міліціонерів пред’явити документи не прореагував та не зупинився, при цьому погрожував працівникам міліції звільненням їх зі служби. Він дійсно відмахуючись від працівників міліції шарпав їх за формений одяг, штовхав руками та виривався. За таких обставин був затриманий та доставлений на службовому автомобілі до громадського пункту охорони порядку. В подальшому, коли один із працівників міліції запропонував йому вийти з автомобіля та нагнувся, він (ОСОБА_4), перебуваючи в збудженому стані, не зовсім усвідомлюючи свої дії, вдарив працівника міліції кулаком лівої руки в обличчя. У скоєному розкаюється.
(Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України в судовому засіданні дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудного).
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_4 13 березня 2010 року вчинив опір працівникам правоохоронних органів під час виконання ними службових обов’язків, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 342 ч. 2 КК України.
Крім цього, так як ОСОБА_4 13 березня 2010 року умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу – прапорщику міліції ОСОБА_5 легке тілесне ушкодження у зв’язку з виконанням останнім службових обов’язків, то ці його дії суд кваліфікує за ст. 345 ч. 2 КК України.
Оскільки ОСОБА_4 скоїв дані злочини в стані алкогольного сп’яніння, то суд визнає це обставиною, що обтяжує його покарання.
Разом з тим, призначаючи підсудному ОСОБА_4 вид і розмір покарання, суд враховує і пом’якшуючі покарання останнього обставини, а саме те, що він свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, як по місцю проживання так і по службі характеризується позитивно, має державну нагороду, жодних тяжких наслідків від його дій не наступило, потерпілий не має до нього жодних претензій та просить його суворо не карати.
Суд приймає до уваги і сімейний стан підсудного, який має на утриманні малолітню дитину.
З врахуванням обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд приходить до
переконання, що виправлення ОСОБА_4 може бути досягнуто без обмеження волі чи позбавлення волі та вважає необхідним застосувати до нього ст. 58 КК України, відповідно до якої замість обмеження волі чи позбавлення волі призначити йому службове обмеження на той самий строк.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 342 ч. 2 та 345 ч. 2 КК України, на підставі яких, призначити йому покарання у виді:
- за ст. 342 ч. 2 КК України - обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ст. 345 ч. 2 КК України - позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
За сукупністю вчинених злочинів, у відповідності до ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 58 КК України замість позбавлення волі призначити ОСОБА_4 службове обмеження на той самий строк – один рік.
Із суми грошового забезпечення ОСОБА_4 проводити відрахування в дохід держави у розмірі десяти відсотків грошового забезпечення. Під час відбування цього покарання ОСОБА_4 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 – підписку про невиїзд – до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі: амбулаторна картка прапорщика ОСОБА_5 НОМЕР_1 – яка знаходиться на зберіганні у військовій прокуратурі Тернопільського гарнізону, передати в поліклініку медичного забезпечення УМВСУ в Тернопільській області за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Копія вірна:
ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ
ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ А. БЕЛЕНА