Справа № 4062 2006р.                           Головуючий 1 інстанції

Гайдук Л.П.

Категорія: визнання угоди

недійсною   Доповідач: Хребтов В.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2006р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого               - Шаповал Н.М.

суддів                        - Маміної О.В., Хребтова В.П.

при секретарі              - Каменкової С.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 7 червня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Приватне підприємство «Риєлти-Ексклюзив» про розірвання договорів та стягнення грошової суми, -

встановила:

10 березня 2006р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Приватне підприємство «Риєлти-Ексклюзив» про розірвання договорів та стягнення грошової суми.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги змінили та пояснили, що 4 січня 2006р. з відповідачами були укладені договори-зобов'язання на придбання квартири АДРЕСА_1 та він передав аванс в розмірі по 7725 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, кожному, та повинен був укласти договір купівлі-продажу вищевказаної квартири не пізніше 4 квітня 2006р. Через два тижні після укладення договору-зобов'язання він прийшов до будинку, щоб ще раз переконатися у правильності свого вибіру квартири та помітив значний тріск електропроводу та помітив провода високовольтної ЛЕП, яка проходить не більше 10м від вікон квартири, яку він намагався купити.

У зв'язку з такими обставинами він прийшов до висновку про відмову від купівлі квартири та звернувся до відповідачів з вимогою повернути йому гроші та розірвати угоду у зв'язку з тим, що при укладенні договору-зобов'язання істотно були змінені умови продажу та прихований був відповідачами факт існування високовольтної ЛЕП біля вікон квартири. Відповідачі відмовилися повернути йому гроші та розірвати договір. Просили суд ухвалити рішення про розірвання договору та стягнути суму авансу з відповідачів по 7725 грн. з кожного.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ПП «Риєлти-Ексклюзив» та їх представники проти позову заперечували та пояснили суду, що вони уклали з позивачем договір-зобов'язання на придбання останнім їх квартири і позивач вніс їм завдаток у сумі 7725 грн. кожному, договір купівлі-продажу повинен був укладеним 4 квітня 2006 року, але позивач в односторонньому порядку відмовився від його виконання та вважають, що сума завдатку не повертається позивачеві. Від позивача вони не скривали факт проходження високовольтної ЛЕП та позивач уклав угоду добровільно. В задоволенні позову просили відмовити.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 7 червня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Суд ухвалив договори-зобов'язання, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 , ПП «Риєлти-ексклюзив» від 4 лютого 2006 року розірвати та стягнути з відповідачів на користь позивача по 7725 грн. з кожного, та за надання юридичних послуг по 1682 грн. з кожного, та держмито по 77 грн. з кожного в бюджет держави.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд. Рішення вважають необгрунтованим, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, взнав недоведені обставини встановленими і висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам цивільного законодавства. Судом не з'ясовано як позивач не помітив лінії електромереж. Судом, в процесі розгляду справи, не було прийнято до уваги, що позивач не мав яких-небудь претензій безпосередньо до якості житла, яке мав намір придбати. Предметом договорів-зобов'язань передбачені дії сторін, щодо власності відповідачів, в той час як ЛЕП є власністю юридичних осіб, які не є сторонами вказаних право чинів. Договором не передбачені обов'язки відповідачів знайомити позивача з навколишньою середою міста. Квартира відповідає державним санітарним правилам та нормам. Крім того    в    позові    заявник   просив    визнати   договори-зобов'язання недійсними, однак суд прийняв рішення про розірвання договорів. Суд свавільно замінив задаток на аванс, що протирічить договору-зобов'язанню, мова в якому йдеться про задаток.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що 4 лютого 2006 року позивач ОСОБА_3 та відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1, ПП «Риєлти-ексклюзив» уклали договори-зобов'язання на придбання квартири АДРЕСА_1. Відповідно до умов договорів позивач передав відповідачам в рахунок наступного придбання вказаної квартири по 7725 грн. кожному.

ОСОБА_3 прийшов до висновку про розірвання договорів, оскільки неподалік вікон проходить високовольтна лінія електропередачі (ЛЕП) і є шкідливою для здоров'я його і членів сім'ї. Позивач відмовився укладати договір купівлі-продажу квартири, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про розірвання договору.

Суд першої інстанції також обгрунтовано, не зважаючи на те, що в договорах-зобов'язаннях передані грошові суми зазначаються як завдаток, прийшов до висновку, що сплачені суми є авансом.

Відповідно до вимог ст..570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом.

Оскільки договір купівлі-продажу не укладався, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позивач сплатив відповідачам аванс на підтвердження купівлі у майбутньому квартири.

Сплачена сума може вважатись завдатком лише при укладенні договору купівлі-продажу і оформленні його нотаріально.

За таких обставин квартира залишається у власності відповідачів, які повинні повернути отримані гроші.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував  обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам, правильно з'ясував       юридичну   природу   спору   і   постановив   законне   і обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують виводи суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 304, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні   скарги  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 7 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.