Справа № 2-1025/10                  

РІШЕННЯ

Іменем  України

07 травня 2010 року                                                                                                      м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі:   головуючого – судді                         Маслюк Н.В.

                 при секретарі                                    Дасюк Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3, представників відповідачів адвоката Атрощенко Н.А., Лисенка С.Ю.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у приміщенні суду в м.Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та  відшкодування моральної шкоди,

Встановив:

    ОСОБА_1 звертаючись до суду з вказаною вище позовною заявою, просить поновити його на роботі заступника начальника – начальника відділу Комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 січня 2010 року до дня поновлення на роботі, стягнути з відповідача 3 000 грн моральної шкоди (а.с.1-3).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 23.07.1990 року по 15.01.2010 року  працював на посаді заступника начальника – начальника відділу комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради. Наказом № 2-к від 15.01.2010 року був звільнений з 15.01.2010 року на підставі п.3 ст.40 КЗпП України – за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього посадовою інструкцією та правилами внутрішнього розпорядку. Вважає звільнення незаконним, оскільки при звільненні грубо порушені вимоги ст.. 149, п.3 ст.40 КЗпП України, а саме відповідачем  не зазначено в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, за яких вчинено проступок та його попередня робота. Вказує, що підставою для звільнення були накази про дисциплінарні стягнення, а саме: наказом № 55 від 15.12.2009 року йому було оголошено догану за недбале відношення до своїх посадових обов’язків; наказом № 7 від 14.01.2010 року йому було оголошено догану за систематичне порушення трудової дисципліни при видачі довільної документації на проведення земляних робіт; наказом № 8 від 15.01.2010 року йому було оголошено догану за систематичне порушення трудової дисципліни – невиконання наказів та розпоряджень начальника підприємства. Накладення дисциплінарних стягнень вважає необґрунтованими і незаконними, оскільки у вказаних наказах відсутні посилання на конкретні порушення трудової дисципліни. Зазначає, що з 15.01.2010 року він не працює, вказаними діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яка полягає у порушенні його законних прав на працю, що привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду оцінює в 3 000 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги (а.с.149),  просили поновити ОСОБА_1 на роботі заступника начальника – начальника відділу Комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 січня 2010 року до дня поновлення на роботі в сумі 13 973 грн. 18 коп., стягнути з відповідача 3 000 грн моральної шкоди, при цьому посилалися на обставини викладені в позові. Представник позивача доповнив, що при звільненні грубо порушені вимоги ст.. 149, п.3 ст.40 КЗпП України, а саме відповідачем  не зазначено в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, за яких вчинено проступок та його попередня робота. Зазначив, що всі три накази про оголошення позивачу догани це особисте ставлення керівництва підприємства в особі начальника Федорця І.В.  та головного інженера Лисенка С.Ю. до позивача. Крім того, у наказі про звільнення відсутній підпис керівника Федорця І.В., останній розписався замість позивача, тобто, вказаний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для його скасування.  

Представник відповідача Атрощенко Н.А. проти заявленого позову заперечувала, просила в позові відмовити в повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях, які залучено до матеріалів справи (а.с.89-93).

Представник відповідача та третя особа – начальник КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради Федорець І.В., представник відповідача Лисенко С.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю.  

    Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 – заступник начальника управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради суду пояснив, що на його адресу надійшов лист заступника міського голови Литвинова М.І. щодо залучення його до участі у комісії з приводу перевірки фактів, викладених у скаргах ОСОБА_1 Однак,  комісія 30.12.2009 року не змогла здійснити виїзд за адресами, вказаними у скаргах, оскільки позивач відмовився приймати участь. У зв’язку з чим, була проведена перевірка 31.12.2009 року, у ході якої порушень законодавства з боку дільниці встановлено не було.

    Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради - головний бухгалтер ОСОБА_8, старший інженер відділу благоустрою ОСОБА_9 та водій ОСОБА_10 суду пояснили, що останнім часом позивач поводив себе неадекватно, вчиняв на роботі сварки, ображав співробітників, в робочий час займався своїми справами. Свідок ОСОБА_8 доповнила, що до позивача і раніше застосовувались стягнення у вигляді догани. Зазначила, що після звільнення ОСОБА_1 у штатний розклад були внесені зміни, згідно яких посада заступник начальника – начальник відділу скорочена, а введена посада начальник відділу.

    Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_1 з 23.07.1990 року перебував у трудових правовідносинах з КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради та з 02.07.2007 року займав посаду заступника начальника – начальника відділу з благоустрою міста (а.с.6, 83-84).

15 січня 2010 року був звільнений з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього посадовою інструкцією та правилами внутрішнього розпорядку, що підтверджується копією наказу № 2-К від 15 січня 2010 року (а.с.19).

Згідно статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Статті 147-1 та 148 КЗпП України встановлюють, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Статею 149 КЗпП України встановлено порядок застосування дисциплінарних стягнень, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення і при обранні виду стягнення повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 до прийняття рішення про його звільнення за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України тричі був притягнутий до дисциплінарної відповідальності:

           Так, наказом № 55 від 15 грудня 2009 року заступнику начальнику підприємства ОСОБА_1 було оголошено догану (а.с.20) за недбале відношення до своїх посадових обов’язків;

наказом № 7 від 14 січня 2010 року заступнику начальнику підприємства ОСОБА_1 було оголошено догану (а.с.42) за грубе порушення при видачі дозвільної документації на проведення земляних робіт;

наказом № 8 від 15 січня 2010 року заступнику начальнику підприємства ОСОБА_1 було оголошено догану (а.с.51) за систематичне порушення трудової дисципліни, а саме – невиконання наказів та розпоряджень начальника підприємства.

Перевіряючи законність накладення на позивача дисциплінарних стягнень у вигляді доган, судом встановлено, що у відповідності до п.2.2 Статуту КП ««Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради, предметом діяльності підприємства, зокрема, є здійснення підготовки документів дозвільного характеру щодо виконання земельних робіт, вирубки дерев, розміщення рекламних щитів; обстеження зелених насаджень на стадії виконання або проектування ремонтно-будівельних робіт, які попередньо погоджуються з відповідними службами міста; складання і погодження актів обстеження зелених насаджень, які підлягають зносу у зв’язку з аварійним станом і знаходженням в зоні майбутньої забудови відповідно до проекту.

08.12.2009 року заступником начальника ОСОБА_1 був складений акт технічного обстеження зелених насаджень на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м.Чернігові про відсутність на вказаній ділянці, що відведена для розміщення торгових павільйонів, дерев та кущів (а.с.23).

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області повернуло даний акт технічного обстеження зелених насаджень у зв’язку з тим, що не відповідає дійсності.

Як встановлено в судовому засіданні, акт складений ОСОБА_1 без проведення обстеження зелених насаджень на вищевказаній земельній ділянці, що не заперечується позивачем. До вказаного акту ОСОБА_1, в порушення Наказу № 127 від 12.05.2009 року «Про затвердження Методики визначення відновлювальної вартості зелених насаджень»  були внесені відомості, що не відповідають дійсності, що підтверджується актом технічного обстеження зелених насаджень, складеного 08.12.2009 року інженером КП ««Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради Шевель В.М., відповідно до якого при обстежені на місцевості земельної ділянки для розміщення торгових павільйонів по АДРЕСА_1 у м.Чернігові було встановлено, що на зазначеній території знаходяться два дерева (а.с. 25).

Враховуючи наведене порушення, відповідач наказом № 55 від 15.12.2009 року правомірно, з дотриманням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України, притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оголосивши йому догану.

У відповідності до ст.. 27 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт споруд і будівель на території загального користування здійснюються на  підставі дозволу на виконання будівельних робіт, наданого  в порядку, визначеному законодавством.

У відповідності до положень ст.. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або  користувачем  за  умови використання земельної ділянки за її цільовим  призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови  земельної  ділянки, які видаються органами місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами  п. 5.6.2 Правил забудови та використання території м.Чернігова, затверджених 17 сесією 5 скликання Чернігівської міської ради від 31.05.2007 року, після отримання дозволу, який видається виконавчими органами міської ради, на виконання будівельних робіт за зверненням замовника спецвідділ по контролю за станом благоустрою та зовнішнім дизайном міста видає ордер на порушення благоустрою, зокрема на розробку котлованів, траншей, на роботи з вертикального планування території, інші земляні роботи, встановлення обмежувальних огорож.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, 27.11.2009 року заступником начальника ОСОБА_1 видано ТОВ «ПМК 210 «Стріт» ордер № 523 на дозвіл виконання будівельних, ремонтно-будівельних, земляних та інших робіт, пов’язаних з порушенням благоустрою у м.Чернігові.  Однак, дозвіл на будівництво згідно з розробленою проектно-кошторисною документацією ТОВ «ПМК-210 Стріт» для розміщення додаткових торгівельних кіосків на орендованій земельній ділянці по вулиці Кирпоноса видано лише 21.12.2009 року, що підтверджується копією рішення Чернігівської міської ради № 357 від 21.12.2009 року (а.с.46).

У зв’язку з виявленими порушеннями ст.. 27 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та п. 5.6.2 Правил забудови та використання території м.Чернігова, затверджених 17 сесією 5 скликання Чернігівської міської ради від 31.05.2007 року, 11.01.2010 року прокуратурою м.Чернігова принесений протест на вказаний ордер та винесено постанову про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 (а.с.43, 47). Наказом Комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради № 5 від 12.01.2010 року,  ордер № 523 від 27.11.2009 року на дозвіл виконання будівельних, ремонтно-будівельних, земляних та інших робіт, пов’язаних з порушенням благоустрою у м.Чернігові скасовано та запропоновано ОСОБА_1 та старшому інженеру ОСОБА_12 надати письмові пояснення щодо видачі вказаного ордеру (а.с.49).

Враховуючи, що ордер № 523 від 27.11.2009 року  ОСОБА_1 видав за відсутності дозволу виконавчого комітету Чернігівської міської ради, відповідач наказом № 4 від 14.01.2010 року правомірно, з дотриманням вимог ст.. 147-149 КЗпП України, притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оголосивши йому догану.

Наказами Комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради № 58 від 30.12.2009 року (а.с.28) та № 2 від 04.01.2010 року (а.с.32), створено робочу групу для перевірки фактів, викладених у доповідних ОСОБА_1 та наказано головному інженеру Лисенко С.Ю. долучити  до участі у роботі робочої групи заступника начальника ОСОБА_1

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується копіями актів від 30.12.2009 року та  від 04.01.2009 року (а.с.31, 33), ОСОБА_1 відмовився приймати участь у роботі робочої групи. Вказані обставини не заперечуються позивачем по справі.

В подальшому, винесено наказ № 8 від 15.01.2010 року про оголошення позивачу догани за невиконання наказів та розпоряджень начальника підприємства.

Оцінюючи зазначені обставини, суд знаходить, що наведені факти відмови позивача приймати участь у роботі робочої групи не свідчать про порушення позивачем покладених на нього посадових обов'язків та не можуть бути визнані законними підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, оскільки ОСОБА_1 до складу робочої групи не входив, позивач відмовився виконували розпорядження головного інженера Лисенка С.Ю.

Зазначені вище дисциплінарні стягнення у вигляді доган  ОСОБА_1, відповідно до статті 150 КЗпП України у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржуються.

У відповідності до  ст.  ст.  10,  11  ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.  

Відповідно до п.3 ч.1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, зазначених у п.23 Постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП) і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше року. При цьому відсутність у наказах посилання на вчинення конкретних проступків, що стали приводом для звільнення сама по собі не є підставою для поновлення на роботі.

Згідно зі ст. 139 КЗпП України до трудових обов’язків працівника належать, зокрема, обов’язки виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, що включає в себе не лише виконання трудової функції, але й забезпечення відповідної якості праці та її результатів встановленим вимогам, виконання встановлених норм праці, виконання розпоряджень осіб, які здійснюють керівництво процесом праці.

У відповідності до Посадової інструкції заступника начальника  - начальника відділу з благоустрою міста КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради,  заступник начальника  - начальник відділу з благоустрою міста вживає заходів щодо забезпечення виконання завдань відділу, передбачених чинним законодавством, статутом підприємства та положеннями про відділ. Заступник начальника – начальник відділу несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, що передбачені Положенням про відділ, Посадовою Інструкцією – в межах, визначених чинним законодавством про працю.

Враховуючи, що позивач працює тривалий період часу і знає достатньо повно положення нормативних актів, що регулюють порядок складання актів технічного обстеження зелених насаджень, порядок видачі ордерів на дозвіл виконання будівельних, ремонтно-будівельних, земляних та інших робіт, пов’язаних з порушенням благоустрою у м.Чернігові, однак порушував встановлений порядок, що по справі доведено наявними доказами, суд приходить до висновку про те, що наведені вище порушення покладених на позивача трудових обов'язків, є грубим порушенням, а тому відповідач в межах строків, передбачених ст. 148 КЗпП України, обґрунтовано застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Доводи позивача про  відсутність його вини та посилання як на підставу для звільнення - особисте ставлення керівництва підприємства в особі начальника Федорця І.В.  та головного інженера Лисенка С.Ю. до позивача не доведені відповідними доказами  та повністю спростовуються матеріалами справи.

У зв’язку з наведеними обставинами, суд приходить до висновку, що звільнення позивача з роботи було підставним та відповідало вимогам трудового законодавства.

Вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 13 973 грн. 18 коп.  та моральної шкоди в сумі 3 000 грн. не підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 235, 237-1 КЗпП України, оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральна шкода стягуються судом лише при винесенні рішення про поновлення на роботі та у зв'язку з порушенням законних трудових прав.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з позивача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212- 215, 218, 292 ЦПК України, ст..ст. 40, 139, 147-1, 148, 149, 235, 237-1 КЗпП України, враховуючи роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -

В и р і ш и в:

              У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та  відшкодування моральної шкоди – відмовити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до державного бюджету м. Чернігова на розрахунковий рахунок № 31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО банку 853592, код ЄДРПОУ 22825965.  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення, протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя Новозаводського

районного суду м.Чернігова                                                         Н.В. Маслюк