Справа № 2-А-768/10                  

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 травня 2010 року                                                           м. Чернігів

Новозаводський  районний суд  міста Чернігова

в складі:  головуючого – судді         Маслюк Н.В.                                                          

при секретарі             Дасюк Н.В.

за участю позивача     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Чернігівській області Карась Володимира Анатолійовича, ВДАІ УМВС України в Чернігівській області про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до інспектора ДПС Ніжинського взводу ДПС ДАІ при УМВС України в Чернігівській області Карась В.А., ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, просить скасувати постанову серії СВ №094235 по справі про адміністративне правопорушення від 21.03.2010 року, провадження по справі закрити.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.03.2010 року інспектором Карась В.А. відносно нього було складено протокол, на підставі якого винесено постанову про притягнення до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу. Вважає вказану постанову незаконною та не обґрунтованою, оскільки під час винесення постанови інспектором не дотримано вимоги ст..ст. 252 КУпАП, не всебічно, не повно та не об’єктивне з’ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що інспектором Карась В.А. не було надано прямого доказу, що саме його автомобіль рухався з перевищеною швидкістю. Крім того, відповідно до Закону України «Про міліцію», міліція для виявлення і фіксації порушень ПДР має право використовувати передбачені нормативно – правовими актами технічні засоби. Дані засоби повинні реєструватися в Мінюстиції, але на даний час даних актів немає, тому прилад «Візир» не може використовуватися, як засіб для вимірювання швидкості руху.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. До викладеного в позові доповнив, що він керував транспортним засобом та рухався з допустимою швидкістю руху. Зазначає, що поблизу його автомобіля рухалися ще інші автомобілі, а тому встановити приладом «Візир» який саме автомобіль перевищив швидкість неможливо.

Відповідач та представник відповідача  в судове засідання не з’явилися, про день та час проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с.21), через канцелярію суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову (а.с.23-25).

  Суд, у відповідності до ч.4 ст. 128 КАС   України, визнав можливим справу розглянути у відсутності відповідача, представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали  справи, оглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 21.03.2010 року інспектором Ніжинського взводу ДПС ДАІ Карась В.А. було складено протокол серії СВ № 105478 в якому зазначено, що ОСОБА_1 21.03.2010 року 10 год 02 хв на 54 км а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ керуючи автомобілем КІА, д.н.з. НОМЕР_1 при обмеженні швидкості 90 км/год рухався зі швидкістю 126 км/год, перевищивши швидкість на 36 км/год., чим порушив вимогу пункту 12.6 «ґ» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Визір № 0812366» (а.с.5).

На підставі вказаного протоколу, інспектором Карась В.А. 21.03.2010 року винесена постанова серії СВ № 094235, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.(а.с.4).  

У відповідності до п.12.6 «ґ» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населенні пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: іншим транспортним засобам на інших дорогах – не більше 90 км/год.

З представлених даних фотозйомки (а.с.26) вбачається, що приладом фото - фіксації «Визир» зафіксовано перевищення зазначеного обмеження швидкості.

Посилання позивача на те, що фотозйомка не є належним доказом перевищення швидкості, так як неможливо встановити автентичність зафіксованої швидкості саме до автомобіля позивача, суд не може покласти в основу рішення, так як за результатами експертизи встановлено, що вимірювач швидкості радіолокаційний «Визир» відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні в обсязі функцій, зазначених у документі «Вимірювач швидкості радіолокаційний «Визир» (а.с.31-33). Крім того, на зазначеній ділянці не видно інших автомобілів, які рухаються, як зазначає позивач в щільному потоці.  

У відповідності до ст. 251 КУпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122  КУпАП є протокол  про адміністративне правопорушення серії СВ № 105478 від 21.03.2010 року та дані фотозйомки (а.с.26), зафіксовані за допомогою відео записуючого приладу вимірювання швидкості «ВИЗИР» №0812366,  який згідно до Свідоцтва №22-2/0843430, чинного на момент фіксування порушення ПДР, є дистанційним вимірювачем швидкості, що пройшов державну повірку і визнаний придатним і допущений до застосування як робочий засіб вимірювальної техніки (а.с.31).

Беручи до уваги, що постанова серії СВ № 094235 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, винесена інспектором Карась В.А. в межах своїх повноважень, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами по справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії СВ № 105478, який відповідає вимогам ст.ст.255,256 КУпАП та даними фотозйомки,  а тому відсутні підстави для скасування даної постанови.

На підставі наведеного, керуючись  ст.3, 11, 17, 69-71, 94, 99, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, ст.283-284 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського Апеляційного адміністративного суду, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд який виніс постанову.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                 Н.В.МАСЛЮК