Справа № 2-А-756/10                  

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 травня 2010 року                                                      

Новозаводський  районний суд  міста Чернігова

в складі:  головуючого – судді         Маслюк Н.В.                                                        

при секретарі             Дасюк Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДАІ Полторацького Ігоря Вікторовича про скасування рішення суб’єкта владних повноважень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звертаючись до суду з адміністративним позовом до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДАІ Полторацького І.В., просить поновити строк на оскарження постанови СВ 051701 по справі про адміністративне правопорушення від 23.11.2009 року, визнати протиправними дії інспектора Полторацького І.В. щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, скасувати постанову СВ 051701 від 23.11.2009 року про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.03.2010 року від державного виконавця вона дізналася, що 23.11.2009 року на її дівоче прізвище – ОСОБА_1 інспектором Полторацьким І.В. було винесено постанову та притягнуто її до адміністративної відповідальності. Вважає дії інспектора незаконними, оскільки ніякого  правопорушення вона не вчиняла і доказів про адміністративне правопорушення інспектор, при зупинці її транспортного засобу, не надав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити повністю. До викладеного в позові доповнила, що восени її дійсно зупиняв інспектор ДАІ, повідомив про порушення правил дорожнього руху, але на її вимогу, доказів вчинення нею правопорушення не надав. Стверджує, що з її боку не було порушень правил дорожнього руху.  

Представник відповідача – Відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області та відповідач інспектор ДПС Менського взводу ДАІ Полторацький І.В. в судове засідання не з’явилися, про день та час проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с.22-23), причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

  Суд, у відповідності до ч.4 ст. 128 КАС   України, визнав можливим справу розглянути у відсутності представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 23.11.2009 року інспектором ДПС Менського взводу ДАІ Полторацький І.В. було складено протокол серії СВ № 038143 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 23.11.2009 року о 10 год 18 хв. в м.Чернігові по вул. Шевченка керувала автомобілем «Шевроле», днз НОМЕР_1 та проїхала перехрестя Шевченка - Кільцева з крайньої лівої смуги прямо, яка передбачена лише для повороту ліворуч, де напрямок руху визначено дорожньою розміткою 5.16 «Напрямки руху по смугах», чим порушила вимоги 11.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП (а.с.28.).

На підставі вказаного протоколу, інспектором ДПС Менського взводу ДАІ Полторацьким І.В. 23.11.2009 року винесена постанова серії СВ № 051701, відповідно до якої Петровську О.О. притягнуто до адмінвідповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. (а.с.5).

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1 строків, передбачених ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує, що як наголосив Європейський суд з прав людини у справі „Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” , сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обов’язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.  

Беручи до уваги, що відповідачами не надано доказів про вручення копії оскаржуваної постанови позивачу, тому виходячи з положень ст. 289 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, суд вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.  

Відповідно до ст. 222 КУпАП  до компетенції працівників органів внутрішніх справ віднесено  розгляд адміністративних порушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 122 КУпАП. При цьому, згідно  ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення складаються не у всіх випадках. Зокрема, при виявленні правопорушення, відповідність за яке передбачена ч.1 та ч.2 ст. 122 КУпАП службовою особою, уповноваженою на те, виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення. Протокол за таких обставин складається лише у випадку незгоди особи, яку притягнуто до адмінвідповідальності з цією постановою ( ч.2 ст. 255  та ч.2 ст. 258 КУпАП,). Таким чином, суд вважає, що в цій частині  вимоги позивача стосовно визнання протиправними дій сержанта міліції ІДПС Менського взводу Полторацького І.В. щодо притягнення що адмінвідповідальності є необґрунтованими, оскільки саме інспектор ДПС відповідно до його службових обов’язків уповноважений згідно до ст.222 КУпАП розглядати зазначені в ній порушення та приймати рішення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладати адміністративні стягнення у вигляді штрафу на місці вчинення правопорушення.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Як вбачається зі змісту протоколу,  позивачем були надані пояснення, відповідно до яких вона з порушенням не згодна.

Не дивлячись на те, що пояснення є доказом по справі, у постанові не дана будь-яка оцінка поясненням позивача, у ній взагалі не наведено доказів вчинення правопорушення.  У протоколі зазначено, що проводилась відеозйомка, однак, відеозапис до матеріалів адміністративної справи не додано.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачі не надали суду заперечень проти позову, не навели переконливих доказів, які б спростували доводи позивача, а тому суд вважає їх за правдиві.

 Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню із закриттям провадження у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.3,11,17, 69-71,94, 99, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, ст. 283-284, 288, 289 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

      Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

    Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, як пропущений з поважної причини.

          Постанову серії СВ 051701 від 23 листопада 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, внесену інспектором ДПС Менського взводу ДАІ Полторацьким Ігорем Вікторовичем за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. 00 корп. – скасувати, провадження по справі закрити.

        В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд який виніс постанову.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                 Н.В.МАСЛЮК