АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"4" лютого 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Кузьми Р.М.
Суддів - Гурзеля І.В., Демковича Ю.Й.
при секретарі – Танцюрі О.В.
з участю апелянта ОСОБА_1, представників
ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк” звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту, відсотків та пені.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” заборгованість в сумі 136 564, 45 гривень шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно (квартиру), загальною площею 67, 6 кв.м., яка була предметом договору іпотеки від 29.03.2005 р., 250 грн. витрат на ІТЗ, 1365, 64 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1, просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Заслухавши апелянта ОСОБА_1 та її представника, які вимоги апеляційної скарги підтримали в межах наведених доводів, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга безпідставна і до задоволення не підлягає.
Так, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що 28 березня 2005 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 (позичальник) був укладений Кредитний договір № 217, за умовами якого банк надав, а позичальник прийняв кредит в розмірі 100 000 гривень, суму якого позивальник зобов'язувався погасити згідно умов цього договору в строк з 29.03.2005р. по 10.03.2012р. зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 20%. Позичальник зобов'язувався протягом терміну дії договору повертати заборгованість по сумі кредиту та відсотки не пізніше 10-го числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місцем отримання кредиту в розмірі не менше 1190,48 гривень на місць. Отримавши кредит ОСОБА_5 неналежно виконував умови договору і має заборгованість 136 564,45 гривень, яка включає: 38 286,03 грн. - заборгованість за основною сумую боргу; 39 055,43 грн. - прострочений борг; 42 402,52 грн. - несплачені проценти по кредиту; 7 943,46 грн. - пеня за несплачені відсотки; 7 377,01 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту, 500 грн. - штраф (неустойка).29.03.2005 р. з метою забезпечення взятого на себе зобов'язання між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, де в якості забезпечення передано в іпотеку нерухоме майно (квартиру), загальною площею 67,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнувши суму заборгованості суд звернув стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці.
Доводи апелянта ОСОБА_5, що при цьому порушуються її права як особи, яка проживає в даній квартирі є безпідставними, оскільки, з позовних вимог і з рішення суду не вбачається, що судом вирішувались питання, які обмежують житлові права ОСОБА_1 чи членів її сім’ї.
Безпідставними є також посилання апелянта ОСОБА_1 на те, що квартира, яка передана ОСОБА_5 в іпотеку належить її. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.13) предмет іпотеки — квартира по АДРЕСА_1 належить іпотекодавцю ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 21.10.2004 року. Це також підтверджується долученою копією договору дарування квартири, з якого вбачається що ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_5 спірну квартиру, та копією реєстраційного посвідчення від 21.10.2004 року за яким квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 .
За вказаних обставин, рішенням суду першої інстанції не порушуються права апелянта ОСОБА_1, а тому, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-
Судді –