АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" лютого 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого — Козака І.О.
Суддів – Гурзеля І.В., Кузьми Р.М.
при секретарі - Парандюк С.М.
з участю апелянта ОСОБА_2 та його
представників ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зборівського районного суду від 3 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Зборівської міської ради, третьої особи Зборівського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП “Центр ДЗК” про встановлення меж між суміжними землекористувачами та усунення перешкод у приватизації земельної ділянки,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, Зборівської міської ради, третьої особи “Центру ДЗК” про зобов”язання встановлення меж між суміжними землекористувачами та усунення перешкод у приватизації земельної ділянки.
Рішенням Зборівського районного суду від 3 грудня 2009 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Зборівської міської ради, третьої особи Зборівського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП “Центр ДЗК” (надалі ДЗК) про встановлення меж між суміжними землекористувачами та усунення перешкод у приватизації земельної ділянки - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши апелянта та його представників, які вимоги апеляції підтримали в межах наведених доводів, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог вбачається, що апеляційна скарга безпідставна і до задоволення не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, ОСОБА_2 виділено земельну ділянку під будівництво житлового будинку 600м. 2 (0,06га)., у фактичному його користуванні перебуває 0,11 га.. ОСОБА_2 оспорює 24,5 м.2 земельної ділянки, якою користується ОСОБА_6 як заїздом до свого гаража. Оскільки ОСОБА_2 не доведено що оспорювана земельна ділянка виділена йому в користування і знаходилась у його правомірному володінні то в задоволенні позову відмовлено.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вірно визначеним правовідносинам.
Так встановлено, що ОСОБА_2 рішенням Зборівської міської ради №767 від 12.06.1979 року виділено земельну ділянку під будівництво житлового будинку 600м. 2 (0,06га). (а.с.8)
Відповідно до довідки міської ради фактично в його користуванні знаходилась земельна ділянка розміром 0,11 га, на яку ДЗК складено кадастровий план.(а.с.10-13)
При проведенні приватизаційних робіт встановлено, що між суміжними землекористувачами Мартюк та ОСОБА_6 існує межовий спір, щодо земельної ділянки розміром 24,4м-2 (шириною 3,57м. та довжиною 7,68м.), яку ОСОБА_6 використовує як заїзд до гаража.
Дану земельну ділянку міська рада вилучила із земель, які передаються у приватну власність ОСОБА_2.що вбачається з підготовленого кадастрового плану (а.с.13) де спірна земельна ділянка по межах від “Г” до “А “ належить ОСОБА_6.
Згідно показів свідка ОСОБА_8 - начальника відділу містобудування та архітектури та копії генплану забудови земельної ділянки ОСОБА_6, акту винесення в натурі червоних ліній будівель ОСОБА_6 (а.с.35,37) на місці спірної земельної ділянки передбачалась провулкова дорога шириною 5 м. . Частина провулку збережена під заїздом до гаража ОСОБА_6. Провулок, як такий на даний час відсутній, оскільки Ільчук, який мав план на забудову за ОСОБА_6, будівництво не проводив, а тому відпала потреба у заїзді до нього.
Згідно кадастрового плану ОСОБА_2 (а.с.7) зазначено що ним збільшена площа земельної ділянки: - по проєкту 600 м.2, -фактично 1125 м.2. що відображено в плані.
Судом першої інстанції вірно встановлено що у Мартюка відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку розміром 525м-2.. А тому ним не доведено порушення його прав на користування спірною земельною ділянкою - 24,5 м.кв., яка використовується ОСОБА_6 під заїзд до гаража. А тому зобов”язувати міську раду встановлювати межу між ним та ОСОБА_6 по його старому земельно-кадастровому плану, як це просить позивач не має підстав.
Міська рада, відповідно до ст.ст. 12, Земельного Кодексу України, розпоряжається землями тереторіальної громади та комунальної власності . Оскільки спірна земельна ділянка 24,5 м.кв. належить до земель міської ради, як запланований заїзд в провулок, то Зборівською міською радою під час підготовки документів на приватизацію земельної ділянки Мартюк правомірно не включено цю земельну ділянку в кадастровий план. Стосовно приватизації земельної ділянки за цим кадастровим планом то Мартюку перешкод не чиниться, як і не чиниться перешкод зі сторони ОСОБА_6.
Доволи апеляційної скарги не доводять право Мартюка на спірну земельну ділянку і спростовуються вірно встановленими правовідносинами між сторонами.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Зборівського районного суду від 3 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель