АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючої – Фащевської Н.Є.
Суддів – Гурзеля І.В., Жолудько Л.Д.
при секретарі – Любчик Л.В.
участю представника апелянта ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника Тернопільського райСТ на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_4 до Тернопільського районного споживчого товариства, третіх осоіб на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсним статуту КП”Коопзаготобєднаня Тернопільського районного споживчого товариства” , -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним Статут ”Коопзаготобєднаня Тернопільського районного споживчого товариства” №242 від 03.12.1994 року.
В апеляційній скарзі представник Тернопільського райСТ просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким в позові Пиличуку відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. До апеляційної скарги приєднались треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3
Представник апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримали та пояснили що ОСОБА_2 не доведено, яким чином оспорюваний статут порушує його права та законні інтереси, крім того “коопзаготобєднання” було окремою юридичною особою і не було притягнуто до участі у справі, не було визнано недійсною постанову правіління райСТ, якою затверджувався статут, суд безпідставно взяв до уваги покази свідка ОСОБА_7, а показів інших свідків не врахував.
Позивач ОСОБА_2 просить апеляцію відхилити, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено що оспорюваним статутом, який як він вважає був сфабрикований, сторони позбавили його орендованого ним в 2001 році у коопзаготоб”єднання майна, оскільки у п.3 статуту неправомірно було внесено зміни про те що коопзаготобєднання не може розпоряжатись майном без згоди РайСТ. На підставі внесення зазначеної зміни до статуту, договір оренди постановою Львівського господарського суду від 14.04.2004 року було визнано недійсним на май бутнє. Хоча договір оренди ним укладався на підставі діючого на той час статуту від 3.12.1991 року, де такої вимоги не було. В данний час в Вищому господарському суді зупинено вирішення питання про перегляд зазначеної постанови господарського суду за нововиявленими обставинами до набрання оскаржуваним рішення законної сили. Позивач вважає що судом першої інстанції вірно встановлено всі обставини по справі.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог вбачається що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Так, задовільняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний статут не був зареєєстрований в державному органі влади, як цього вимагає законодавство, натомісь ПП “Коопзаготобєднання” при його створенні в 1991 році керувалось статутом затвердженим постановою правління Тернопільського райСТ № 242 від 3.12.1991 року, який був зареєстрований Тернопільською районною радою народних депутатів та внесеней в державний реєстр. Інших статутів державному реєстратору не вносилось. Оспорюваний статут порушив право позивача ОСОБА_2, яке той мав на підставі відповідного договору, орендувати майно коопзаготоб’єднання, а тому був визнаний недійсним.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він відповідає встановленим обставинам та вірно визначеним правовідносинам.
Як вбачається з листа державного реєстратора від 12.07.2007 року “коопзагото”єднання” зареєстровано в Тернопільському районі 6 грудня 1991 року (т.1 а.с.72).
У відповідності до ст.6 Закону “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 року підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України “Про підприємництво” в якому у ст.8 передбачено, що державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, крім об'єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом. В переліку документів, які необхідно подати для державної реєстрації зазначений статут підприємства.
Як вбачається з копії (т.1 а.с.77-83) такий статут був затверджений постановою правління Тернопільського райСТ № 242 від 3.12.1991 року. З даної копії вбачається що власником майна є Тернопільське райСТ. п.п.3.2 зазначеного статуту коопзаготобєднанню надано право повного господарського відання то б то володіння та розпорядження зазначеним майном. Погодження власника майна вимагалось тільки при безкоштовній передачі і продажу основних засобів.
Посилання апелянта, що зазначений статут не був затверджений правлінням Тернопільського райСТ, до уваги братись не може. Оскільки засновником коопзаготоб’єднання, як власник майна, є саме райСТ, яке у відповідності до свого статуту вправі було створювати нові юридичні особи. Отже, вирішуючи питання створення коопзаготобєднання, райСТ вирішувало на яких умовах воно буде працювати і якими правами та обов”язками його наділити.
У відповідності до ст.26 ЦК України редакції 1963 року, яка діяла на час створення коопзаготоб”єднання, правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.
Разом з тим з рішення виконкому Тернопільської районної ради народних депутатів від 6.12.1991 року вбачається що Тернопільське райСТ звернулось з клопотанням про реєстрацію коопзаготоб”єднання, яке було задоволене (т.3а.с.94). А отже звертаючись з зазначеним клопотанням Тернопільське райСТ погоджувалось із статутом створеного ним коопзаготоб’єднання і не могло його не затвердити.
У відповідності до законодавства без статуту державна реєстрація підприємства проводитись не може. А отже з часу державної реєстрації коопзаготоб’єднання 6 грудня 1991 року зазначений статут від 3.12.1991 року був діючим.
Судом вірно встановлено, що 1.06.2001 року між ОСОБА_2 та коопзаготоб”єднанням було укладено договір оренди майна.
Зазначений договір постановою Львівського апеляційного господарського суду від.14.04.2004 року було визнано недійсним на майбутнє з підстав невідповідності його п.3.2 Статтуту коопзаготоб”єднання затвердженого постановою правління Тернопільського райСТ № 242 від 3.12.1994 року., згідно якого обєдняння володіє, користується та розпоряджається майном і укладає договори оренди тільки за згодою власника, чого в статуті від 3.12.1991 року не було.
Доводи апелянта про те що зазначеним статутом не порушуються права ОСОБА_2 спростовуються вищенаведенем, оскільки внаслідок внесення зазначених змін визнано недійсним укладений ним договір оренди.
Судом першої інстанції вірно встановлено що для вступу в дію, внесених змін до статуту чи прийняття нового статуту небхідна державна реєстрація.
Доказів державної реєстрації статуту коопзаготоб”єднання в редакції 1994 року судом не здобуто. Таких відомостей на запит суду державний реєстратор не представив. З відомостей державного реєстратора вбачається, що зміни до статуту зареєстровано 18 квітня 2001 року. Вказані зміни відносяться до статуту за яким реєструвалось підприємство то б то 1991 року, хоча підшиті до статуту 1994 року.
Доводи апелянта про те що в 1994 році виникла потреба приймати новий статут в зв”язку з прийняттям Закону “Про споживчу кооперацію” в судовому засіданні не підтвердились. Так з оглянутих статутів вбачається що вони є одинаковими за змістом крім фрази “за згодою власника”, яка внесена в п.3,2 статуту. А тому очевидно що змінювати цілий статут не було потреби. Це також підтверджується що в подальшому в 2001 році в текст статуту вносились доповнення, а не приймався новий статут. У відповідності до постанови КМУ №276 від 29 квітня 1994 року Про затвердження Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності установчі документи складаються державною чи іншою мовою відповідно до статті 11 Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", підписуються заявником, прошиваються та пронумеровуються.
Під час реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності посадова особа органу державної реєстрації на титулі установчих документів робить відмітку про реєстрацію із зазначенням назви цього органу, номера та дати реєстрації. Відмітка засвідчується підписом посадової особи та печаткою органу державної реєстрації.
Зміни в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності підлягають державній реєстрації.
Внесення змін (доповнень) до установчих документів оформлюється окремими додатками до них або шляхом їх викладення у новій редакції з додержанням вимог, визначених у пунктах 4 і 5 цього Положення.
На титулі додатків до установчих документів органом державної реєстрації робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.
У разі внесення установчих документів у новій редакції в цілому на їх титулі робиться відповідна відмітка.
На представленому для огляду статуті коопзаготоб’єднання за 1994 рік запис про реєстрацію на титульній сторінці не відповідає вимогам передбаченим в п.5 вищенаведеної постанови. Так відсутній реєстраційний номер, дата реєстрації, підпис та прізвище посадової особи. На останій цифрі року статуту вбачається виправлення. По даному факту проводиться перевірка прокуратурою якою встановлено що в журналі реєстрації є запис про статут 1991 року за №261. Інші записи в реєстраційному журналі відсутні (т.1а.с.19).
Обов’язковість фіксування поданих установчих документів в журналі передбачено п.9 зазначеної постанови.
За вказаних обставин судом вірно взято до уваги покази колишнього директора коопзаготоб’єднання ОСОБА_7 про те, що на підприємстві існував один статут 1991 року, який зберігався у нього в сейфі. Статут 1994 року він як керівник не підписував і такого питання в 1994 році не розглядалось. (т.1 а.с.194). Доводи апеляції про те що безпідставно не взято до уваги покази інших свідків є необгрунтованими, оскільки ці покази не відповідають документально встановленим обставинам.
Доводи апеляції про те що коопзаготоб’єднання не притягнуто до участі у справі, спростовуються постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2004 року де зазначено, що 1.06.2001 року коопзаготоб”єднання було реорганізовано шляхом його приєднання до Тернопільського РайСТ. В силу ч.3 ст.61 ЦПК України дана обставина не підлягяє доказуванню, а отже Тернопільське райСТ є правонаступником коопзаготоб”єднання і належним відповідачем по справі. Коопзаготоб’єднання ліквідовано 5.12.2002 року, про що зазначено в листі реєстратора (т.1 а.с.72).
За вказаних обставин рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 315,319 ЦПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника Тернопільського РайСТ ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: