АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" лютого 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Дикун С.І.,
Суддів Гурзеля І.В., Кузьма Р.М.,
при секретарі – Николишин О.М.
з участю – апелянта ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду від 24.11.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання таким, що відбувся договір купівлі-продажу переносного металевого гаража, витребування його із чужого незаконного володіння та визнання права власності на зазначене майно, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання таким, що відбувся договір купівлі-продажу переносного металевого гаража, витребування його із чужого незаконного володіння та визнання права власності на зазначене майно, посилаючись на те, що він у 1988 році за усною домовленістю купив у ОСОБА_2 за 200 крб. переносний металевий гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де проживав на час його купівлі відповідач ОСОБА_2, а на даний час відповідач ОСОБА_3 Письмового договору купівлі-продажу між ними не було укладено. Але факт продажі вказаного гаража підтверджується написаною ОСОБА_2 розпискою від 13.05.2009 року. У зв’язку із відсутністю письмового договору купівлі-продажу він не має можливості зареєструвати за собою право власності на це майно. Також вказав, що спірний гараж з дня купівлі ним і до сьогодення знаходиться за вищевказаною адресою, яким фактично володіє і розпоряджається відповідач ОСОБА_3.
Рішенням Гусятинського районного суду від 24.11.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 300 (триста) грн. 00 коп. витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Гусятинського районного суду від 24.11.2009 року скасувати, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги апелянт підтримав в межах наведених доводів.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Так відмовляючи в задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності для захисту свого порушеного права, а тому в позові відмовлено з цих підстав.
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_4 06.10.2000 року житловий будинок і господарську будівлю, що по АДРЕСА_1, що стверджується і договором купівлі-продажу серії АВН №082471, посвідченого приватним нотаріусом; Гусятинського районного нотаріального округу 06.10.2000 р. та зареєстрованого 16.12.2000, року за №358 в Чортківському БТ1. (а.с.22) Про продаж спірного гаража в договорі не зазначено. На прибудинковій земельній ділянці розташований спірний металевий гараж, який є рухомим майном. Вказана земельна ділянка площею 0,15 га. належить ОСОБА_3 на підставі державного акта про право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 25.12.2001 року. (а.с.24)
Спірним гаражем відповідач ОСОБА_3 володіє та розпоряджається з 2000 року, про що було відомо позивачу. Доводи апеляції про те що ОСОБА_3 розпоряжався гаражем зі згоди апелянта, спростовуються, як поясненнями ОСОБА_3 про те що колишній власник будинку усно повідомив що гараж нічийний, а про претензії на гараж ОСОБА_1 він взнав в 2009 році, так і аналогічними показами свідка ОСОБА_5. Також з дій ОСОБА_1 не вбачається що з 2000 року по 2009 рік він будь яким чином намагався проявити своє право володіти управляти та розпоряжатись спірним майном.
Із вищевказаним позовом ОСОБА_1. звернувся до суду 03 червня 2009 року.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позивачем не доводилось і судом першої інстанції не встановлено поважності причин пропущення позовної давності.
Також цивільним законодавством не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання дійсним договору купівлі-продажу , а тому вірно відмовлено в його задоволенні.
Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст.308, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити
Рішення Гусятинського районного суду від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель