АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Фащевської Н.Є.
Суддів – Гурзеля І.В., Жолудько Л.Д.
при секретарі – Любчик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Апеляційному суді Тернопільської області цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Бучацької райдержадміністрації на постанову Бучацького районного суду від 23 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Бучацької райдержадміністрації про визнання дій неправомірними і зобов’язання виплатити державну допомогу для догляду за дитиною, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач проводить нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі норм визнаних неконституційними, її розміри є значно заниженими. Управління відмовляється здійснити належний перерахунок та виплатити кошти в розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Постановою Бучацького районного суду від 23 квітня 2009 року позов задоволено, визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Бучацької райдержадміністрації щодо невиплати позивачу в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку за період з 9 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Бучацької райдержадміністрації виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку за період з 9 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі, передбаченому ст. 15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, в сумі 992,30 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 51 грн. сплаченого судового збору.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Бучацької райдержадміністрації просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що жодні рішення, дії чи бездіяльність управління не вплинули на розмір допомоги позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки виплати здійснювались в межах бюджетних призначень, а за недосконалість законодавства управління відповідальності не несе.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” ОСОБА_1 має право на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації позивачу виплачувалася допомога по догляду за однією дитиною до досягнення нею 3-річного віку відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”.
Абзацом третім частини другої ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення аб.З ч.2 ст. 56 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” щодо виплати щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.
Таким чином, аб.3 ч.2 ст.56 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” припинив свою чинність з 9 липня 2007 року.
Відповідно до ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” позивачу повинна надаватися грошова допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей, віком до 6 років як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 62 Закону України від 15.03.2007 року “Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей до 6-ти років встановлено: з 01.04.2007р- 463 грн., а з 01.10.2007 року у розмірі 470 грн.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтовано висновку, що позивачці у період з 9 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року повинна була нараховуватись допомога у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначають і виплачують соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення Конституційного Суду України обов’язкові для виконання всіма органами державної влади та управління, в т.ч. апелянтом, а тому доводи апелянта про відсутність бюджетного фінансування та суперечливість законодавства не є переконливими.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та скасування ухвали.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної держадміністрації відхилити.
Постанову Бучацького районного суду від 23 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель