АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Козака І.О.
Суддів – Гурзеля І.В., Демковича Ю.Й.
при секретарі — Николишин О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі на рішення Чортківського районного суду від 19 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок призначеної державної (основоної і додаткової) пенсії і доплату на виплату пенсії і доплати згідно закону, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2010 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що вона має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, є інвалідом другої групи, має право на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком та 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказані пенсії постійно повинні коригуватися у відповідності до збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачує їй належні суми в повному обсязі, відмовляється здійснити перерахунок та виплатити їй державну та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю з урахуванням вимог ст. 50, ч. 4 ст. 54 та ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Крім того, ОСОБА_3 вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 39 цього Закону України має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Постановою Чортківського районного суду від 19 квітня 2010 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 основної та додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров’ю; відмови у виплаті їй щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії та виплатити таку пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 11 січня 2010 року.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області нарахувати і виплатити ОСОБА_3 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, починаючи з 11 січня 2010 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць.
В апеляційній скарзі управління ПФУ в Чортківському районі просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначив, що нарахування та виплата позивачу щомісячної основної та додаткової пенсії проводилась відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2009 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”. Позивачу пенсія призначена згідно ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому визначений у ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії не застосовується для перерахунків або підвищення таких пенсій. Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених цим Законом. Крім того, фінансування пенсійних витрат здійснюється за рахунок чітко визначених, прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України, джерел і відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України. Вимогами п. 10 Положення “Про Пенсійний Фонд України” визначено вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ, які виключно використовуються за призначенням і вилученню не підлягають.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст. 54, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в ред. від 06.06.1996 року, ОСОБА_3 з 11 січня 2010 року мала право на одержання пенсії, не нижчої восьми мінімальних пенсій за віком, і додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а тому відповідач повинен був діяти у відповідності з даними вимогами Закону та здійснити їй відповідний перерахунок та виплату пенсії. При обчисленні та нарахуванні державної та додаткової пенсії за основу повинна братись мінімальна пенсія за віком розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Окрім цього позивачка має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітньої плати, оскільки є непрацюючим пенсіонером, та проживає на території радіоактивного забруднення.
З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.
Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_3 є постраждалою від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується вкладкою № 695029с до посвідченняНОМЕР_1 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що видані 20 січня 2010 року Тернопільською обласною державною адміністрацією, та інвалідом 2-ї групи по захворюваннях, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії ТЕР № 179944 та експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 26 листопада 2009 року.
Позивачка ОСОБА_3 також перебуває на обліку в Чортківському районному управлінні Пенсійного фонду і одержує пенсію по інвалідності з 25 грудня 2009 року, що підтверджується довідкою № 2066/09 від 19 квітня 2010 року, виданою управлінням Пенсійного фонду.
Розрахунок основної та додаткової пенсії позивача проводився у розмірах встановлених вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 визнано неконституційними і зазначено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді : державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Виходячи зі змісту вищевказаних статей Закону, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з вимогами ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі наведених норм законодавства суд обгрунтовано дійшов до висновку, що у період з 11 січня 2010 року, під час обчислення державної пенсії та додаткової пенсії позивачці, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен був керуватися ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України від 05.10.2006 р.
Колегія не примає до уваги посилання відповідача на необхідність застосування положень Постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” для основної пенсії та Постанови №530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” при нарахуванні та виплаті позивачу державної та додаткової пенсій, виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, якими звужено зміст та обсяг прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Крім того, законодавством України не надано повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком або встановлення в абсолютних цифрах розмірів соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком або розміру мінімальної заробітної плати.
Що стосується нарахування та виплати доплати до пенсії громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, то суд також прийшов до вірного висновку про підставність заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
З відповіді управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі вбачається, що позивачці ОСОБА_3 доплата до пенсії виплачувалась в сумі 5,20 гривень щомісячно згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи”. Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року “Про Державний бюджет на 2007 рік” і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним, оскільки “не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України”.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Необґрунтованими є посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що положення ч. 3 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених цим Законом, оскільки таке положення не є перешкодою для застосування розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат, так як чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 даної статті.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для її скасування, з мотивів, наведених у скарзі, не вбачає.
Разом з тим, з мотивувальної частини постанови слід виключити посилання суду на проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачки виходячи із розміру установленого постановою Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, оскільки з липня 2008 року пенсія постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачувалась відповідачем відповідно до постанови Кабінету Мініструв України №654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача Управління Пенсійного фонду України. - відхилити.
Рішення Чортківського районного суду від 19 квітня 2010 року залишити без змін. Виключити із мотивувальної частини постанови посилання суду на проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачки виходячи із розміру установленого постановою Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель