У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«14» червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І. А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Фінайкіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про розірвання договору оренди землі,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 24 березня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
10 вересня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ПСП «Чернишевське» про розірвання договору оренди землі.
Свої вимоги мотивує тим, що є власником земельної ділянки, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку. Земельна ділянка була отримана позивачем у рахунок земельного паю. 31 липня 2007 року між позивачем та ПСП «Чернишевське» укладено договір оренди землі. Згідно умов укладеного договору орендна плата встановлена в договорі у розмірі 900 грн. в рік. Згідно Указу Президента України розмір орендної плати при оренді землі, яка була отримана громадянами в рахунок земельного паю, не може бути менш ніж 3% від вартості землі на рік. Позивач звертався до відповідача з письмовою пропозицією щодо зміни розміру орендної плати відповідно до Указу Президента України, однак отримала відмову. Вважає, що відповідач порушує її права, як власника земельної ділянки.
Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 24 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу ПСП « Чернишевське» просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що сторони виражаючи вільне волевиявлення, уклали договір оренди землі, визначивши розмір орендної плати, а її невідповідність положенням Указу Президента України не суперечить Закону, оскільки Законом України «Про оренду землі» право встановлення розміру орендної плати надано сторонам у договорі.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку КМ № 121965 від 15 вересня 2005 року ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 11,6338 га, що розташована на території Ковильнівської сільської Ради Роздольненського району.
31 липня 2007 року між ПСП «Чернишевське» та ОСОБА_5 був укладений договір оренди землі № 297-К. Відповідно до п.4.1 укладеного договору, орендна плата становить 900 грн. на рік.
16 липня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до ПСП «Чернишевське» із заявою про перегляд розміру орендної плати відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 02 лютого 2002 року № 92/2002 та від 19 серпня 2008 року № 725/2008, а саме про встановлення орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки та 31 липня 2009 року отримала відповідь про те, що орендна плата буде переглянута за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за 2009 рік.
Відповідно до частини 1 і 2 ст. 21 Закону «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди ( крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону «Про плату за землю»).
Пунктом 1 Указу Президента України № 92\2002 (зі змінами внесеними Указами Президента від 13 вересня 2002 року та 19 серпня 2008 року) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Тобто, ця норма Указу, який був прийнятий після укладання сторонами договору, має рекомендований характер, а тому вона не могла бути підставою для зміни умов договору оренди, за якими сторони досягли домовленості під час його укладення, а у випадку відмови в зміні умов договору, його розірвання.
Ч. 1 і 2 статті 651 ЦК України передбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
В даному випадку положення Указу Президента несуть рекомендований характер, тобто передбачають можливість укладання договорів оренди на умовах встановлення розміру орендної плати в межах 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і не може розцінюватися як порушення іншою стороною істотних умов договору, оскільки сторони, які його уклали не могли розраховувати на те що Указом Президента України буде підвищений розмір орендної плати до 3%.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам є необґрунтованими і спростовуються доказами у справі.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду є таким, що не відповідає правилам статті 213 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факті, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 24 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.