УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Головуючий у 1 інстанції- Чорнобук В.І. Справа № 22ц-6225/2009р.    

Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія -27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 листопада 2009 року     м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді     - Дерев'янка О.Г.

суддів     - Черненкової Л.А., Каратаєвої Л.О.

при секретарі     - Горобець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на   оскарження ухвали Жовтневого

районного суду м.  Дніпропетровська від 12 червня 2009 року у цивільній справі за позовом

закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»    до ОСОБА_5, ОСОБА_2,     товариства з обмеженою відповідальністю

«Українське Фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

09.06.2009 року ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою та просив постановити рішення, яким стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № 2008-142 від 16.09.2008 року 81230, 06 доларів США, та солідарно 200 грн., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_5 уклав кредитний договір і отримав кредит у розмірі 70 000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.09.2015 року, але свої зобов'язання належним чином не виконує. Інші відповідачі є поручителями за вказаним кредитним договором.

Того ж дня позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив зокрема накласти арешт на майно (кошти), що належить відповідачу ОСОБА_2 та знаходиться у нього або інших осіб. Також в цій заяві також заявлені вимоги щодо арешту майна і грошових коштів інших відповідачів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2009 року накладено арешт на все майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог у розмірі 81230, 05 дол. США: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача за зазначеною адресою, грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача, мотивуючи тим, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

 В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу судді слід скасувати за наступними підставами.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.

Суддя ж, постановляючи ухвалу від 12 червня 2009 року і мотивуючи тим, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, але не навів міркувань в обґрунтування такого висновку, як і не навів міркувань щодо використання такого засобу, як арешт на майно та грошові кошти не вказавши, на яких рахунках відповідача знаходяться ці грошові кошти.

Окрім того, в заяві про забезпечення позову позивач вказував на необхідність забезпечення позовних вимог застосувавши такий захід, як накладення арешту на майно і грошові кошти усіх відповідачів, але в оскаржуваній ухвалі, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову, вказано лише щодо одного відповідача ОСОБА_2, то незрозуміло чи заява задоволена частково та в арешті майна і грошових коштів іншого відповідача відмовлено, чи як вказано в апеляційній скарзі є ще ухвали за цією справою про забезпечення позову.

Згідно до вимог ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а тому постановления ухвал суду про забезпечення позову у кількості відповідачів та накладаючи арешт на майно і кошти кожного відповідача в межах позову, то таким чином збільшується розмір забезпечення позову, що суперечить вимогам закону про співмірність забезпечення.

Судовою колегією встановлена, що ухвалою суду накладено арешт на майно і кошти боржника ОСОБА_5, що є достатнім для забезпечення позову і у суду не було підстави для забезпечення позову накладення арешту на майно і кошти поручителя ОСОБА_2

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен також відповідно до вимог ч. 4 ст. 153 ЦПК України з метою запобігання зловживання забезпеченням позову обговорити можливість внесення застави, достатньої для такого запобігання, чого зроблено не було.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.4, де вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

В Україні національною валютою є гривня, тому ціна позову повинна бути зазначена у національній валюті або якщо договірні відносини відбулися в іншій іноземній валюті то ціна позову розраховується з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України. Тому неправильно в оскаржуваній ухвалі зазначено задоволення клопотання в межах позову, який розрахований в іноземній валюті.

 Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням процесуальних норм права, а саме: ст. 151, 152 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з постановлениям ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 304, 307, п.2 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2     задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2009 року скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову в частині вимог про накладення арешту на майно (кошти), що належать ОСОБА_2.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.